Велика трагедія і перемога

Едуард ОВЧАРЕНКО
В український кінопрокат виходить фільм про одну з найтрагічніших і водночас найславетніших сторінок української історії ХХ століття. Історичний екшн “Крути 1918” знято за реальними фактами 1918 року на залізничній станції Крути.

Фільм “Крути” знімали з вересня 2017го до січня 2018 року. У резиденції колишнього президентавтікача в Межигір’ї знімали Францію і ставку генерала Фоша. Основні зйомки велися на вулицях Києва, в Косому капонірі — Київській фортеці. Станцію Крути знімали на Черкащині, в селі Сингаївка — на самій станції Крути на Чернігівщині наразі зведено меморіал воїнамкрутянам. У Сингаївці залізнична станція, її давня вокзальна будівля (побудована наприкінці ХІХ століття) майже на 100% відповідають і архітектурі, і періоду оборони станції Крути. А місцеві мешканці взяли участь у ролі акторів масових сцен.
Бій знімали під Києвом, біля села Підгірці, де було задіяно понад 150 військовослужбовців Президентської бригади Нацгвардії України. Саме тому українські військові початку ХХ сторіччя у фільмі майже нічим не відрізняються від сучасних вояків — такий самий вишкіл, навички, вміння поводитися зі зброєю.
Були і реконструктори з Києва та Вінниці; використали близько 2 тисяч одиниць зброї початку ХХ століття, яка не тільки мала ефектний вигляд, а й посправжньому стріляла холостими патронами. Майже вся зброя, зокрема й унікальні зразки — з колекції Сотника 19 сотні Самооборони Майдану, бійця 2ї афганської роти 24 ОШБ “Айдар” Володимира Правосуда, позивний “Штурм”.
В масових сценах було задіяно хлопців, які про захист України знають не з чуток: вони пройшли Майдан та війну на Донбасі. А сотник 1ї сотні Самооборони Майдану, нагороджений орденом “Народний герой України” Олександр Абаєв (позивний “Хан”) зіграв контррозвідника УНР Набоку.
На станції Крути знімали сучасні кадри за участю пластунів з Національної скаутської організації “Пласт”.
Батальні сцени запеклих боїв між крутянами та більшовиками ставили під час лютих морозів.
“Крути 1918” — насамперед історичний фільм, а не реконструкція тих подій. І більшість героїв — збірні образи. Але є й історичні персонажі — Симон Петлюра (Дмитро Ступка), Михайло Грушевський (Сергій Дзялик), Аверкій Гончаренко (Олексій Тритенко), Михайло Муравйов (Віталій Салій).
Музику до фільму написав талановитий італійський композитор Marco Morini. А пісні у виконанні Христини Соловій та гурту “Гайдамаки” стали саундтреком до стрічки.
Напередодні всеукраїнської прем’єри відбулася зустріч творців фільму з представниками ЗМІ.
Пилип Іллєнко, голова Державного агентства України з питань кіно:
“Хочу, аби ви не сприймали цей фільм як підручник історії. Кіно — це не наука, не історична розвідка. У художній стрічці присутні авторські думки, які не обов’язково на 100 % відображають те, що було задокументовано. Там є політ фантазії. Але все ґрунтується на реальних подіях.
Мене часто запитують, чи не запізнилися ми з цим фільмом. Так, запізнилися. Він мав бути знятий ще 1919 року. Але тоді ми втратили державність, а коли відновили незалежність — втратили кіно. І коли Україна почала відроджувати кінематограф, з’явилася можливість зняти цей фільм. Половину вартості — трохи більше 25 млн гривень, взяла на себе держава. Сьогодні повернути ці кошти через кінопрокат навіть теоретично неможливо. В Україні лише трохи більше 500 кінозалів, відвідуваність одна з найменших у Європі, а ціни на квитки одні з найнижчих. Та ми й не ставили собі за мету, аби фільм окупився.
Є сподівання, що згодом стрічку, можливо, покажуть в Італії та Польщі”.
Олексій Шапарєв, режисер:
“Для мене було дуже важливо, щоб фільм викликав у глядачів емоції, щоб ми згадали цей урок історії. Хочу, аби ця стрічка допомогла у нашій сьогоднішній боротьбі з ворогом”.
Євген Ламах, виконавець ролі Андрія:
“Багатьом цей фільм допоможе дізнатися, що була така сторінка в історії України. А хто добре знає історію, зможе поновому подивитися на ці події. Найважче було передати почуття тих хлопців, які боролися не на життя, а на смерть”.
Надія Коверська, виконавиця ролі Софії:
“Кожен раз, коли я розповідаю про зйомки фільму, то переконуюсь, що багато хто нічого не знає про цю історію. Сподіваюсь, що після виходу стрічки на екрани ситуація зміниться.
У нас часто запитують, чи складно передавати емоції героїв через 100 років. Думаю, що ми змогли зрозуміти своїх персонажів, адже вони тоді були такими молодими, як і ми зараз. А молодь завжди була і буде рушійною силою всіх змін”.
Костянтин Коновалов, автор сценарію:
“Тема Крут хвилювала мене давно. Сценарій почав писати десять років тому. Вивчав архіви, читав діаспорну пресу, мемуари учасників тих подій. Але тоді нашу владу не цікавив такий фільм. І лише зараз, коли відбувся Майдан, змінилася інформаційна політика держави, змогли зняти цей фільм.
Ця дуже важка тема. І працювати над нею було надзвичайно складно. Адже це історія про людей, які ще не відчули повноти життя. Багатьом з героїв не виповнилося і 18 років, а наймолодшому було лише 14. Виникають асоціації з сучасними добровольчими батальйонами на сході України. Сьогоднішні студенти, футбольні фанати пішли захищати свою країну. Тому ця історія дуже актуальна.
У крутян було завдання утримати позиції, і вони це зробили. Я б хотів, аби глядачі зрозуміли, що наш фільм — це висвітлення на екрані української перемоги”.
Олексій Тритенко, виконавець ролі Аверкія Гончаренка:
“Здається, що під час зйомок фільму ми наблизилися до того відчуття, яке було у хлопців, коли вони сиділи в окопах і чекали битви. Ми не хотіли зайвого пафосу. Для нас було важливо, аби глядач разом з нами почав відчувати цю трагедію, а зрештою і отримати приклад мужності”.
Вадим Голуб, голова пресслужби НГУ:
“Пишаємося, що стали частиною відтворення української історії. 150 бійців Національної гвардії України були акторами в масових сценах фільму. Ми переживали всі ті самі емоції, що й захисники Крут 1918 року. Цей фільм — відображення правдивої української історії, яка проводить багато паралелей з 2014 роком.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment