«Марш» гвардії Кіріла проти Православної Церкви України

Світлана МАСЛОВСЬКА,
голова Заставнівського районного об’єд­нання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
“Господі Іісусє Хрєстє, помілуй нас, грєшних…”
Понад дві години багато священиків церков УПЦ (Московського патріархату) Чернівецької області співали саме цю духовну пісню у приміщенні Заставнівської райдержадміністрації, куди вони приїхали зі своїми парафіянами-буковинцями. Співали, відволікаючи держслужбовців від роботи, не зважаючи на поліцію, штовхаючись та погрожуючи, що Господь усіх покарає та не подарує Вічне життя тому, хто посміє забажати Православної Церкви в Україні!

Того дня до церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Заставна з усієї області прибували автобуси та машини, зокрема й дорогі іномарки та з європейськими номерами (парадокс: на Європу наклепи зводять, а тамтешні сталеві коні їм за щастя). Заставнівчани (їх було небагато) йшли пішки, аби разом із такими ж злими та сумними парафіянами з різних куточків області виконати вказівку митрополита Чернівецького і Буковинського УПЦ (МП) Мелетія — “рятувати” церкву Московського патріархату від… української…
— Юначе, звідки і з якою метою приїхали до Заставни? — запитую молодого чоловіка, приєднавшись до ходи.
— Не має значення звідки. Я захищаю свою віру, блаженнішого Онуфрія і не заважайте мені молитися…
— Чому в нашому місті це робите, а не в своєму храмі? І за що молитесь, може, за те, щоб російські солдати більше не топтали нашу землю? Щоб повернули наш Донбас і Крим? За нашу перемогу? Ви ж — чоловік, маєте захищати свою країну… — не вгаваю.
— Яку перемогу?! Війни ніякої нема! А коли настане, я піду воювати… — почула агресивну відповідь.
Ось так, дорогі наші герої-захисники, котрі ще вагаються — переходити до української Церкви чи ще потерпіти москалів та їхнє “зомбування” молоді й дітей, бо не обійшовся той “шабаш” без дітей-підлітків, яких відірвали від школи на “серйозну місію”… А насправді для масовки, аби показати “силу”, “міць” і непримиренність до української духовності…
— Ми прийшли заявити, що у вашому районі чиниться беззаконня. У селах Боянчук та Горошівці якісь люди, представляючись релігійною громадою, незаконно відібрали церкви, а влада цинічно відмовчується, — сказав владика Мелетій, який виступив перед дверима адміністрації.
Ось воно що! “Прибульці” до райцентру таким чином б’ють на сполох, адже не тільки релігійні громади цих сіл, а ще й Васловівців та Задубрівки (а в Україні багато інших сіл) вже проголосували за бажання перейти з-під юрисдикції російської опіки над церквами до Православної Церкви України. А це, до речі, найбільше в Чернівецькій області — 4 села (із 7 у нашому краї), що, мабуть, дуже лякає священиків МП, бо ж втрачають усе: парафії, роботу, а головне, вплив на людей. Як розповідають парафіяни храмів МП, панотці дозволяють собі таку агітацію: голосуйте за кандидата в президенти Бойка, бо він, мовляв, відмінить Томос… А кажуть, що політикою не займаються!.. Тоді моліться собі в своїх храмах, і не влаштовуйте “шабаш” у Заставні, відволікаючи від справ тамтешніх мешканців. Але ж як не відреагувати на всеперемагаючі переходи до ПЦУ? Їм цього не пробачить ані Онуфрій, ані Кіріл, ані Путін…
Насправді вони розуміють, що це незворотний процес і на черзі інші села, вірні яких хочуть небагато: просто казати “Отче наш…” рідною, зрозумілою українською мовою (як сказано в Головній Книзі життя “краще сказати 5 слів зрозумілою мовою, ніж 5000 — незрозумілою, бо душа молиться, а розум мовчить…”; виховувати дітей на морально-духовних цінностях зі знанням правдивої, а не нав’язливої, брехливої російської історії, бо українська церква була віками гноблена; не згадувати у своїх молитвах московського патріарха Кіріла, називати війну з Росією війною, молитися за наших воїнів. Зрештою, саме це й промовляла до озлобленого духовенства, пояснюючи свою місію, автор цієї публікації, яку, як депутата облради та голову “Просвіти” митрополит Мелетій та деякі священнослужителі звинувачували чи не найбільше у тому, що просвітлює людей. Договорити не дали: голосно почали співати, безцеремонно штовхаючи так, що мало не впала… А ще погрожували… Оце так духовні вчителі! З Божою “справою” — зухвало “працювати” ліктями проти тих, хто розповідає людям правду про історію нашої церкви, єхидно посміхатися в журналістську камеру і після цього називатися “посередниками” між Господом і людьми та духовними “батьками”… Так, священик, який мене образив, через якийсь час вибачився, але навряд чи то було щиро. Хай Господь простить…
Цей “пікет” — результат нашої з вами, дорогі українці, байдужості та інертності до таких серйозних питань гуманітарної сфери, як інформаційна безпека, українська мова, українська культура, українська освіта, українська церква, яку ми втрачали впродовж віків, а зараз відроджувати береться не так багато людей. Цьогоріч Буковина відзначає 150 років від народження в нашому краї першої просвітницької організації “Руська бесіда”, яку засновувала сільська інтелігенція — священики і вчителі. Зараз таких дуже мало. “Моя хата скраю” таки спрацьовує. Не на нашу користь.
Тим часом духівники втрапили у приміщення райдержадміністрації і в кабінеті голови Юрія Кітаря “переливали” свій “біль” з пустого в порожнє. Журналістів туди не впустили (це, до речі, незаконне перешкоджання нашій діяльності). Після всього так звану міні-прес-конференцію ми все ж “випросили” у митрополита Мелетія. Він звинувачував владу та активістів, мовляв, придумали собі якийсь Томос і затягують людей у невідому віру… Що на це відповісти єпископу, який здатен звинуватити весь світ, аби не позбутися посади, почестей та власне московської опіки?..
Голова райдержадміністрації сказав журналістам, що головний результат переговорів — те, що в районі буде створено комісію, до якої ввійдуть священнослужителі, правники та представники різних служб, аби не допустити порушення чинного законодавства при переході парафій, дотримуючись добровільності та волевиявлення членів релігійної громади.
Звезли до Заставни близько 4 сотень людей, для Буковини це мізер. Водночас ще достатньо тих, кого потрібно просвітлювати, розповідати правду: що означає Томос, про незалежність церкви та про зло Москви, від якого ми дрібними кроками, та все ж рухаємося вперед. Хай Господь і надалі нам у цьому допоможе. А тим, хто ще в дорозі?.. Воістину: “Господи Ісусе Христе, помилуй… Бо вони не відають, що роблять”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment