Одна любов — гончарювання

2018 року співробітники Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів здійснили десять керамологічних експедицій в Опішному. Їхнім результатом стали унікальні матеріали про опішненське гончарство. Так вдалося зібрати фотографії, які зафіксували миті життя місцевих гончарів та малювальниць. Записано спогади колишніх працівників керамічних заводів. Серед них — спогади двох Олександр: Олександри Дудник й Олександри Пругло.
Життєві шляхи й долі двох Олександр різні, та було в них одне захоплення — гончарювання.

Олександра Дудник (у дівоцтві Ющенко, 1943 р. н.) родом з Матвіївки Диканського району Полтавської області. 1960 року з батьками переїхала в село Міські Млини. 25 серпня 1960 року поступила різноробочою на завод “Художній керамік”. Вона згадувала: “…А батько ж там робив уже, директором був Леженін Іван Петрович. І він договорився з ним, попросив його, адже я ще малолетка була. Була зразу на різних роботах. А тоді дали форми, і я одливала формами цвітошники. Аж на Кардашах, це цех № 2, той, що розібрали, це за музеєм. А цех № 1 був на Тарапуньці. Ото там я робила в заводі, довго робила. Мабуть, годів 10 робила, а тоді нас перекинули на “Червоний гончар”, на Гончарівці там був, щоб ближче мені ходити з Млинів. Зразу цвітошники відливала формами, а тоді як сіла гончарювати раз, 10 год прогончарювала. А тоді розщиталась і пішла до Смоляги на млинянський промкомбінат “Керамік”, там тоже гончарювали. Промкомбінат, оце дід і баба Пошивайли (Гаврило і Явдоха Пошивайли. — Н. Г., М. Я.) тут робили. На “Червоному гончарі” робила на різних роботах: машини грузили,.. в кар’єрі глину вибирали. Ото червінька, а тоді побіл вибирали: на прицеп кидаєм з дівчатами, і ото везуть у завод. А з неї робили краску — ангоб. А тоді знову вернулася у завод переводом на Партизанську, на Кардашеве. Більше 20 год гончарства в мене було…” [1].
Гончарювати Олександра Дудник навчалася в Михайла Острянина, Олексія Марехи, Гаврила Підгребельного.
Їй довелося опанувати кілька професій: формувальниці, ліпниці дитячої глиняної іграшки, гончарки. Навіть проводила майстер-класи. Та найбільше Олександра любила гончарювати: “…це було, як приїде екскурсія, і ми кажем, шо за інтерес тут дивитися, а вони дивляться, їм інтересно, як воно робиться. Уже додому скоро йти, а вони якраз приїхали, все — сідаєм. Павло Іванович Білик якраз робив майстіром на першому цеху, каже: “Та сідайте, покажіть!”. І ото удіваєш спецовку і показуєш. Друге стоїть, дивиться, як ти робиш, а друге — на тебе дивиться. Було й таке. [1].
Олександра Іванівна Пругло (у дівоцтві Перетятько, 1952 р. н.) родом з Човно-Федорівки (Полтавщина). В Опішне вийшла заміж. 1974 року прийшла на роботу в промкомбінат “Керамік”. З теплотою і щирістю згадує вона своїх учителів: “Навчав мене гончарювати Гаврило Пошивайло. На той час він був на пенсії, та вони з дружиною працювали: вона малювала, а він робив посуд. Він вчив мене, як поставити грудку глини на центр — від того залежало, який буде виріб. Моїм наставником був також Іван Герасимович Остапенко. Тоді було багато старих гончарів хороших. Я робила прості кувшини, без вушка. Норма була велика: дволітрових треба було зробити 75 штук, а штука стоїла 5 копійок. Кожний старався зробити більше. Гончарювати було важко, особенно жінкам, а я любила…” [2].
Олександра Пругло розповіла: “У нас багато молодьожі було. Було весело, колектив був дружній, разом працювали і часто разом оддихали. Завод наймав автобус, і ми їздили на екскурсії в Київ, Дніпропетровськ, Крим. Була в музеї Пошивайлів, Явдоха Данилівна, хто робив в заводі, всіх часто запрошувала” [2].
За трудовий внесок у розвиток гончарної промисловості Олександру Дудник і Олександру Пругло неодноразово нагороджували почесними грамотами. Їхні імена було занесено на заводську Дошку пошани.

Література:
Спогади Дудник Олександри Петрівни (1943 р. н.). Опішне, Полтавщина. 2018 // Польові матеріали Наталі Гринь.
Спогади Пругло Олександри Іванівни (1952 р. н.). Опішне, Полтавщина. 2018 // Польові матеріали Марії Яценко.

Співробітники Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment