Пріоритети — рідномовна і багатомовна освіта

Мирослава ВОВК,
доктор педагогічних наук;
Кирило КОТУН,
кандидат педагогічних наук
В Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбувся вебінар “Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку”, присвячений Міжнародному дню рідної мови ЮНЕСКО, який щороку відзначають 21 лютого. Вже третій рік поспіль головним ініціатором проведення заходу є кафедра ЮНЕСКО “Неперервна професійна освіта ХХІ століття” НАПН України. Співорганізаторами проведення вебінару виступили Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка, Конгрес української інтелігенції, науководослідна лабораторія грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка, науководослідна лабораторія академічної культури дослідника Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

У 2016 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо проголошення 2019 р. Міжнародним роком мов корінних народів (International Year of Indigenous Languages) на основі рекомендацій Постійного форуму з питань корінних народів.
Модератором заходу виступила Нелля Ничкало (академіксекретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України).
З привітаннями до учасників звернулася Лариса Лук’янова (директор ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, членкореспондент НАПН України), яка поінформувала, що Міжнародний день рідної мови був проголошений з ініціативи Бангладеш і затверджений на Генеральній конференції ЮНЕСКО в 1999 р. День рідної мови відзначають в усьому світі з 2000 р. Цю дату обрали на знак пам’яті подій 21 лютого 1952 р., коли в Бангладеш пройшла демонстрація за визнання бенгальської мови.
Кожні два тижні зникає певна мова, забираючи з собою цілу культурну та інтелектуальну спадщину. 40 % з 6,7 тис. мов, якими говорять у всьому світі, перебувають під загрозою зникнення, а більшість таких мов є корінними. Зникає лінгвістичне розмаїття. Крім того, корінні народи часто ізольовані і політично, і соціально у країнах, в яких вони живуть, за географічним розташуванням своїх громад, їх окремих історій, культур, мов і традицій. Майже 40 % населення світу не має можливості отримувати освіту зрозумілою мовою. Проте спостерігається прогрес у галузі багатомовної освіти на основі рідної мови. Зростає розуміння його важливості, особливо в початкових класах школи, а також міцніє прихильність у суспільному житті.
Георгій Філіпчук, заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта”, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, акцентував увагу на ключових пріоритетах розвитку рідномовної освіти. “Церква і мова для українців — найвища верховина… Війна за мову — це війна за Україну. У шкільництві має утверджуватися біблія українськості через вивчення рідної мови”. Завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету, заслужений діяч науки і техніки України Іван Ющук глибоко переконаний, що “рідна мова — мова роду і народу, пізнання світу через властиву тільки їй картину світу”.
Заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук Сергій Гальченко презентував результати текстологічного аналізу маловідомих і невідомих фактологічних матеріалів, що узагальнено у серії “Митці на прицілі” (про В. Сосюру, Г. Косинку, Остапа Вишню, М. ДрайХмару). Голова Київського міського об’єднання “Просвіти” ім. Тараса Шевченка Кирило Стеценко зазначив, що “ми живемо в особливій країні, де є специфічні стандарти й асиметричні цінності… Всі розмови, що спершу має бути економіка, а потім культура, доволі наївні… В основі людської особистості лежать не лише потреби та інформація, а насамперед цінності… Такою цінністю є материнська мова”. Член Спілки журналістів України, методист гімназіїінтернату №13 м. Києва Ольга Ходацька представила досвід організації читацького простору в загальноосвітньому закладі.
У вебінарі взяло участь понад 60 осіб, серед яких громадські діячі, науковці, викладачі, студенти, магістранти, аспіранти, викладачі університетів, учителі загальноосвітніх і дошкільних закладів, тренери. Пряме включення відбувалося з викладачами і студентами наукової лабораторії “Академічна культура дослідника” Сумського державного університету імені Антона Макаренка на чолі з Оленою Семеног (завідувач кафедри української мови і літератури, доктор педагогічних наук, професор).
Протягом вебінару відбувалися онлайн дискусії, щодо проблем сучасної освіти з таких напрямів: мовна ідентичність у третьому тисячолітті, пріоритети рідномовної і багатомовної освіти в Україні і світі; трансформація концепції “грамотності” у сучасному соціокультурному контексті; центри мов і культур в Україні: досвід діяльності та перспективи розвитку; мова і культура корінних народів — визначальний чинник інтелектуальнокреативного розвитку молодого покоління; європейський досвід багатомовної освіти та перспективи для української школи; популяризація мультилінгвізму серед викладачів закладів вищої освіти — умова забезпечення їхніх лідерських позицій у громадянському суспільстві; кроскультурна складова професійного розвитку вчителя; мовна складова громадянської компетентності майбутнього педагога; створення мовнокультурного середовища в освітніх закладах України як чинник розвитку національного світогляду молоді.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment