30-річчя «Меморіалу» імені В. Стуса

Анатолій КОВАЛЬЧУК,
онук репресованих українців
Всеукраїнському товариству “Меморіал” ім. Василя Стуса 4 березня виповнилося 30 років від дня створення. В установчій конференції цієї історико-просвітницької громадської організації, що відбулася у столичному Будинку кіно, взяли участь понад півтисячі делегатів — представників усіх областей України. Переважали діти й онуки жертв комуністичних репресій періоду сталінщини. У форумі взяли участь відомі історики-дослідники репресивної політики комуністичного режиму, прибули майже всі недавні політичні в’язні брежнєвського періоду. Приїхали гості з Москви, країн Балтії, Польщі. Були і представники діаспори.

Пам’ятаю, як під час перерви десятка півтора колишніх політв’язнів, одягнувши тюремний одяг — темно-сині благенькі робочі костюмчики — вийшли у фойє. Кожен тримав аркуш із зазначенням прізвища, професії, статті КК, за якою був засуджений, номеру концтабору, де відбував покарання. Мужніх людей, які в похмурі часи “брежнєвізму” підняли прапор боротьби за Україну, оточили делегати. Адже багато хто з них тільки чув прізвища цих борців проти окупаційної влади, але ніколи не бачив їх зблизька. Іноземні кореспонденти фотографували героїчних українців і брали інтерв’ю. Своїм вчинком В’ячеслав Чорновіл, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Микола Горбаль та інші учасники акції дали зрозуміти, що представляють на форумі також десятки тисяч борців за самостійність України, за волю і щастя нашого народу, які не дожили до цього дня.
На конференції під час гострого, антикомуністичного виступу одного з делегатів, у залі раптом з’явився задушливий запах газу. У багатьох людей він викликав сльози й кашель. Про це доповіли президії форуму. На декілька хвилин конференція перервала роботу. Члени президії почали радитися, що робити, як діяти в цій ситуації. Ми зрозуміли, що цей інцидент був спровокований кимось із агентів спецслужби, які, безперечно, були серед учасників. Вони не тільки хотіли залякати й розігнати нас, а й продемонстрували, що є духовними спадкоємцями і продовжувачами практики енкаведистів та есесівців. Адже першими в історії використовувати гази для знищення “ворогів народу” почали кати з НКВД. Це вони придумали газові камери. Потім їхній досвід запозичили, вдосконалили й успішно у великих масштабах використовували підручні райхсфюрера СС Гіммлера.
Створенню нашого “Меморіалу” передувало створення в Москві Всесоюзного добровільного об’єднання під такою ж назвою. Очолив його політв’язень радянського режиму академік Андрій Сахаров, тричі герой соцпраці, один із “батьків” водневої бомби. Після створення такої організації в Москві київська компартійна влада вже не наважувалася чинити жорстокий спротив нашим прагненням мати власне Товариство. До речі, український “Меморіал” ніколи не був філією чи якимсь іншим підрозділом московського. Ми завжди діяли самостійно.
Після конференції, на якій прийняли статут та обрали керівників “Меморіалу”, його структурні підрозділи було створено в усіх районах України. Уже в середині травня 1989 р. членами товариства вважали себе понад 200 тис. осіб, через рік їхня кількість досягла 300 тис. Згодом більшість із них стали членами Народного руху і взяли активну участь у суспільно-політичних подіях 1989—1991 рр.
Головним, першочерговим нашим завданням було з’ясування всієї правди про Голодомор 1932—33 рр., масові репресії 1937—38 рр. та інші тяжкі злочини окупаційного московсько-комуністичного режиму. Ми досліджували всі доступні тоді документи, опитували свідків і людей, потерпілих від трагічних подій, щоб встановити імена усіх закатованих, місця масових страт і поховань, вшанувати світлу пам’яті жертв сатанинської, антиукраїнської влади.
У 1992—1996 рр. я був відповідальним секретарем Бориспільської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих, утвореній у рамках реалізації Закону “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”. Комісія розглянула понад 400 заяв мешканців району або їхніх нащадків і видала їм документи, які підтверджують факти репресивних, терористичних дій комуністичної влади щодо невинних людей.
Сьогодні, як і 30 років тому, Товариство “Меморіал” продовжує активно працювати у царині захисту громадянських і політичних свобод українців.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment