Україна жде і вірить

Хто йде до влади? Подивись пильніше, Поглянь на той туманний родовід І прочитай, що правда суща пише, Щоб зрозуміть… А зрозуміти слід! Вкраїна багатьом із них байдужа, Лише б себе вельможно звеличать. Тобі кажу сьогодні, брате-друже: Не став поспішно вибору печать. Нехай красивих фраз ядуча слина На очі наші не кладе більмо. Вкраїно, утверди отого сина, Що не зганьбить державницьке кермо. Щоб переможно вийшли ми із бою, Відчувши храмів рідних передзвін. І щоб за право буть завжди собою, Ми до Москви не бігли на поклін. Ждемо того, для кого честь…

Read More

Від Шевченка до наших днів

Богдан ГОРИНЬ, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка До 205-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 11 березня відбулася урочиста академія, яку відкрив ректор Університету Леонід Губерський. Слово на урочистій академії виголосили цьогорічний лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Богдан Горинь, лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка минулих років Михайло Наєнко і Михайло Слабошпицький, режисер фільму “Тарас. Повернення” Олександр Денисенко й виконавець титульної ролі Борис Орлов. Пропонуємо увазі читачів виступ Богдана Гориня, в якому висвітлено перегук ідей Шевченка із сьогоденням. Не знаю, чи…

Read More

Вимогливість до оцінки фактів

Осип ЯКИМЧУК Нині практично кожний день приносить інформаційні несподіванки. Для мене особисто вже не перший рік 9 березня є днем великого розчарування. І не лише тому, що попри старання багатьох політиків, а згодом і Українського Інституту національної пам’яті досі не вдалося перенести вихідний день з брежнєвського 8 березня на шевченківський 9 березня. У СРСР 1965 року Міжнародний жіночий день оголосили вихідним. Люди, котрі добре пам’ятають ті часи, кажуть, що оголошення 8 березня святковим днем було зумовлене прагненням російських імперіалістів (тих, що “ліпили” з усіх поневолених націй СРСР “совєтський народ”) вичавити…

Read More

Шевченкові уроки без лукавства

Мирослава ВОВК, доктор педагогічних наук Традиційно з ініціативи відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України щороку проводиться круглий стіл “Громадянсько-патріотичні ідеї Т. Г. Шевченка в соціокультурному та освітньому просторі України”, метою якого є окреслення можливостей конструктивного використання творчої спадщини Тараса Шевченка у сфері формальної і неформальної освіти. 5 березня 2019 року за підтримки Кафедри ЮНЕСКО “Неперервна професійна освіта ХХІ століття” НАПН України, Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка було організовано круглий стіл…

Read More

Урочиста академія у Здолбунові

З нагоди 205-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка та 30-річчя Шевченківської естафети “Дорогами поета на Рівненщині” у Здолбунові відбулася урочиста Академія. Вона стартувала 1989 року з ініціативи Рівненської обласної організації НСПУ. Щороку літературномистецька акція передається від району до району: Радивилівського, Дубенського, Здолбунівського, Острозького, Гощанського та Корецького, в яких 1846 року перебував Тарас Шевченко. Торік Здолбунівський район отримав естафету від Дубенщини, а вже сьогодні передав сусідньому Острозькому району. На урочистий захід завітали письменники та просвітяни, школярі та молодь, представники влади та громадськість, делегації та творчі аматорські колективи з 6ти…

Read More

Щороку над Білою Церквою сходить «Кобзарева зоря»

Тетяна ВИГОВСЬКА Тарас Шевченко не забронзовів. Кобзар не переродився в абстрактно-помпезний символ. Його творчість знаходить відгук в українських серцях. У декого уява розгулюється до “квантового стрибка”, але для більшості українців Тарас Шевченко — велет духу, пророк і совість народу. 5 березня у центральній бібліотеці міської ЦБС відбувся 30й за ліком конкурс читців поезії Тараса Шевченка “Кобзарева зоря”. Його популярність виросла настільки, що довелося започаткувати відокремлене дитяче змагання декламаторської майстерності. Конкурс тривав два дні у п’яти номінаціях — дошкільнята та школярі початкових класів, 5—6 класи, 7—8 класи, старшокласники і студенти. Дітвору…

Read More

За правду і незраджену національну пам’ять — до криміналу?

Післяслово до справи про так званий злочин українського історика з Польщі Григорія Купріяновича Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст Фото автора Наприкінці минулого року Окружна прокуратура в польському Замості закрила кримінальне слідство у справі Григорія Купріяновича — відомого в Польщі та за кордоном історика, доктора, голови Українського товариства в Люблині. У розповсюдженому засобами масової інформації офіційному повідомленні прокуратури йшлося про те, що ознак кримінальної дії в цім питанні не виявлено. Втім, тоді, у грудні, було ще рано радіти. Бо могла бути апеляція на таке рішення головного призвідника кількамісячного досудового…

Read More

Удар по Києву і Володимирській гірці

Михайло ДЕГТЯРЬОВ, мистецтвознавець Проект цієї масштабної і дорогої новобудови (понад 200 млн грн) — велосипедно-пішохідного моста через Володимирський узвіз, який повинен буде об’єднати літописні схили Володимирської гірки з територією парку “Хрещатий” — неодноразово публікувався, і будівельні роботи, на жаль, справді розпочалися. Але як таке могло статися? Як міг бути затверджений такий абсурдний для цієї місцевості проект? Адже Володимирська гірка — це історичний ландшафт, що охороняється, складова частина території Державного історикоархітектурного заповідника “Стародавній Київ”, де заборонені будьякі будівельні заходи, що можуть завдати збитку естетичному сприйняттю історичного середовища, яке складалося тут упродовж століть,…

Read More

Українська державність у контексті української революції: проекція на сучасні процеси і тенденції

Іван ЧИЖ, м. Київ Коли крізь призму 100-річчя нашої історії оглядаєш початок Української революції та в її контексті 100-річчя зародження дипломатичної служби, котра постала на потребу Української Народної Республіки, Української держави, Західноукраїнської Народної Республіки, та щойно відзначене 100річчя Акту Злуки УНР та ЗУНР як вияв Соборності України, це спонукає до роздумів про долю Української держави на нинішньому складному історичному рубежі. Десь така ж неймовірної ваги обставина, з поправкою, звісно, на історичне тло столітньої ретроспективи, рухала Головою Генерального секретаріату УНР Володимиром Винниченком і Генеральним секретарем з міжнаціональних справ Олександром Шульгіним, коли…

Read More

Борис Грінченко в обороні спадщини Пантелеймона Куліша

Василь ЯРЕМЕНКО, професор Закінчення. Початок у ч. 10 за 2019 р. Була у Куліша більш фізична [вада] ніж розумова: він був чоловік дуже впертий, міг дуже багато працювати, але до праці його штовхала не вища ідея, а тільки ненаситне хотіння бути вище других. Звідси й усе! Бувши чоловіком досить освіченим, Куліш зовсім не був настоящим вченим, хапавсь і за славістику, і за етнографію, і за історію — і ні в чому не зробив нічого викінченого, такого, щоб мало ціну само по собі. Він був не боєць (підкреслено Ф. Вовком. — В….

Read More