Резистанс Карпатської України

Юрій КОВАЛІВ Особливо катастрофічною для України і в перебігу, і в наслідках виявилася Друга світова війна, ініційована зовнішніми агресорами. Трагедія почалася значно раніше, ніж зафіксовано офіційною історіографією. І навіть не 1 вересня, а 14 березня 1939 року, коли угорці за згодою Німеччини, яка того ж дня рушила на Прагу, почали окупацію Карпатської України. “Німецько-угорський фашизм” (О. Мишанич) зустрів на Севлюшсько-Хустському відтинку збройний опір чеських підрозділів разом із “Карпатською Січчю”. 15 березня “січовики” боронили Королево над Тисою, Севлюш, лінію Рокосово—Веряця–Велика Копаня від чисельніших, добре споряджених мадярів, давши змогу Сойму відбутися в…

Read More

Вояк переднього краю

Анатолій ЧЕРНОВ, м. Полтава “У скарбниці кожного державного народу найкоштовнішим скарбом є його минуле. Під кінець другого тисячоліття ми, українці, відродили свою державність. І щоб бути державним народом у третьому тисячолітті, треба повернути й дбайливо зберегти пограбоване окупантами історичне минуле України. Адже й “мачуха”, і “старший брат”, і “пшияцюлка” нищили наші роди, що були живими носіями історії, стирали з лиця землі святі могили-дороговкази, перекручували історичні факти, навішували налички, оббріхували наших рідних…” (Іван Монолатий, передмова до книжки Павла Шандрука “Сила доблесті”, Івано-Франківськ, 2008). В цьому розрізі новітньої історії спробуємо дослідити життєвий…

Read More

«Єдиномисліє» і «братолюбіє» як суспільно-моральний дефіцит гібридного сьогодення

Ярослав ГАРАСИМ, Львів Є велика справедливість у тім, що саме на початку року двохсотлітнього Шевченкового ювілею державницький інстинкт українського національного організму перемогою Революції Гідності вкотре оприявнив світові наше одвічне прагнення повернутися в атмосферу цивілізованого європейського простору, прикро втрачену ще у XVII столітті після підписання з віроломним сусідом Переяславської угоди і формально відновлену наприкінці минулого, коли доволі прогнозово політично паралізувало злозачату радянську імперію. Однак оновлена Україна могла би стати небажаною загрозою для звироднілого Московського царства, а тому кремлівська деспотія одразу ж вдалася до безпрецедентної для третього тисячоліття відкритої мілітарної агресії, анексувавши…

Read More

Тарас ШЕВЧЕНКО: «Відпустив бороду, справжнє помело»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Проект “Подробиці Шевченкового життя” умотивований усвідомленням поетових слів із автобіографічного “Листа Т. Гр. Шевченка до редактора “Народного чтения” (лютий 1860 р.): “Я наважуюся відкрити перед світом кілька печальних фактів мого існування… тим більше, що історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини. Проте я не маю духу входити у всі її подробиці”. Розповідаючи в цій статті про те, коли й чому з’являлася у Тараса Григоровича борода, автор виявляє цікаві й маловідомі подробиці Шевченкового життя, нюансує притаманні йому гумор…

Read More

Шекспір і претенденти на владу

Вадим ПЕПА Перші ж репліки у виставі “Коріолан” бентежать глядацький зал, як потривожений бджолиний рій. І далі мистецьке напруження триває аж до фінального виходу виконавців під бурю вдячних оплесків. Нічого дивного. На сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка втілено історичну трагедію Вільяма Шекспіра. Режисер-постановник сценічного дійства — заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Дмитро Богомазов. Він тонко розставляє акценти, наголошує на визначальному. Тож те, що відбувається на кону, б’є не в брову, а в око теперішній “юрбі”. Дошкульне зачіпає глядачів. Певно, декому надається…

Read More

Передчуття дядька Тараса

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надав Арт-центр ім. Івана Козловського Герої уславленої сатиричної комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло” ожили на сцені Арт-центру імені Івана Козловського Національної оперети України. Режисер-постановник — старший викладач Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого Олена Щурська, актори — студенти акторського факультету, курс народного артиста України Богдана Бенюка. В університеті є такий формат — самостійні роботи, коли студенти самі обирають для постановки уривки з п’єс. Вони запропонували поставити уривок з “Мини Мазайла”, а саме сцену Мокія і Улі. Цей матеріал виявився близьким для режисера, бо, ще…

Read More

Дон Жуан на мерседесі

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото з сайта театру Київський академічний театр юного глядача на Липках запрошує на виставу “Дон Жуан VS Донна Анна”. Режисер-постановник вистави — Микола Яремків, який раніше працював режисером-постановником у Харківському академічному драматичному театрі, Київському академічному Молодому театрі, ставив вистави у театрах Львова, Івано-Франківська, Луганська, Луцька, Миколаєва, Дніпра. Викладав акторську майстерність у Харківському інституті мистецтв ім. Івана Котляревського, Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого. З 2018 року — головний режисер Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. В основі постановки — поетична драма Лесі Українки “Камінний господар”,…

Read More

Шевченко і Кавалерідзе

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрили виставку “Від Подолу до Золотих воріт” з нагоди 205-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Ініціатор проекту — директор музею Олександр Юнін, інформаційна підтримка заступника директора музею з наукової роботи Олександра Логвина та провідного наукового співробітника Кетевані Маркарової. Серед представлених робіт — макет першого пам’ятника Тарасу Шевченку скульптора Івана Кавалерідзе, який постав 1918 року в місті Ромни нині Сумської області (торік 27 жовтня Україна відзначала 100-річчя цього пам’ятника). Поруч — маловідомий проект могили Тараса Шевченка, яка, на думку І. Кавалерідзе, мала бути…

Read More

Мажорні кольори весняної магії

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Відразу кілька виставок відкрили на початку весни у виставкових залах Центрального будинку художника НСХУ: нову персональну виставку представив народний художник України Микола Грох; на виставку “Терра інкогніта” запросив живописець Василь Ходаківський; третя виставка представляє творчість відразу трьох мисткинь — Наталки Ніколайчук, Катерини Корнійчук і Олени Михайлової-Родіної. — Творчість Миколи Гроха до певної міри можна вважати візитівкою сучасного образотворчого мистецтва України, — сказав, відкриваючи виставку, директор Головної дирекції виставок НСХУ Ігор Волощук. — Його робити є взірцем виконання творів акварельними фарбами. Нещодавно відбулися загальноукраїнські виставки акварелей в…

Read More

Заповідна земля Кобзаря

Георгій ЛУК’ЯНЧУК, фото автора Відкриття виставки на честь 205-річчя з дня народження Тараса Шевченка відбулося в Державному архіві Київської області. Найбільшу в Київській області стародавню колекцію “Кобзарів”, унікальні листівки, книгу із записом дати народження Великого Кобзаря та інші історичні документи, пов’язані з життям та творчістю Тараса Шевченка, вперше показали на відкритті музейно-архівного проекту “Історична Київщина — заповітна земля Кобзаря”. Серед мистецьких творів, друкованих видань, музейних експонатів та документів, які розповідають про діяльність Тараса Григоровича на Київщині (1843—1845 роки), було представлено вперше і пов’язані з іменем Шевченка унікальні предмети із затоплених…

Read More