Шевченко і Кавалерідзе

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрили виставку “Від Подолу до Золотих воріт” з нагоди 205-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Ініціатор проекту — директор музею Олександр Юнін, інформаційна підтримка заступника директора музею з наукової роботи Олександра Логвина та провідного наукового співробітника Кетевані Маркарової.

Серед представлених робіт — макет першого пам’ятника Тарасу Шевченку скульптора Івана Кавалерідзе, який постав 1918 року в місті Ромни нині Сумської області (торік 27 жовтня Україна відзначала 100-річчя цього пам’ятника).
Поруч — маловідомий проект могили Тараса Шевченка, яка, на думку І. Кавалерідзе, мала бути саме такою. Тут же — проект пам’ятника Шевченку, який Кавалерідзе створював спочатку для міста Дубно, а потім — Ленінграда. Врешті, у дещо зміненому вигляді він постав у Москві. Тодішній перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов не любив творчості скульптора, оскільки вважав її авангардним мистецтвом. Отож авторами цього пам’ятника вказано трьох молодих тоді скульпторів, а ім’я Івана Петровича навіть не згадано.
У творчості Івана Кавалерідзе було багато проектів, присвячених Кобзарю. Він — автор трьох пам’ятників Шевченку: крім Ромен у 20-ті роки вони постали в Сумах (демонтований за наказом Микити Хрущова) та Полтаві. І хоча Шевченківська тематика завжди була провідною в його роботах, митця так і не відзначили Шевченківською премією.
В експозиції представлено роботи українських художників, починаючи від 60-х років минулого сторіччя до сьогодення.
— Проект “Від Подолу до Золотих воріт” спочатку було присвячено 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, — розповідає Олександр Юнін. — У проекті крім нашого музею тоді взяли активну участь Музей гетьманства та Музей історії міста Києва. Було представлено творчість відомих художників і молодих митців, зокрема вихованців Дитячої академії мистецтв, що на Оболоні.
Ми вирішили, що проект “Від Подолу до Золотих воріт” повинен мати продовження. Відтоді щороку відкриваємо його напередодні дня народження Кобзаря. І завжди додаємо кілька нових робіт. Зокрема представлено картини з уже окупованого Криму, а також роботи донецького художника Анатолія Маланія. З ініціативи музею проводився пленер “Шевченківськими стежками”.
У проекті представлено майже всю Україну. Є також твори на Шевченківську тематику грузинських художників. Тут можна побачити картини художника Андрія Гука, заслуженого художника України Анатолія Буртового, народного художника, лауреата Шевченківської премії Валерія Франчука, нині вже покійних Василя Гуріна та Бориса Плаксія. Виокремлю роботи Тетяни Черевань, Катерини Білєтіної, Сергія Серебрякова, Наталії Поліщук, Володимира Гуріна. Цікава картина “Собор зішестя Святого духа” Миколи Кушнірука, в якому в різні часи побували Тарас Шевченко й Іван Кавалерідзе. Увагу багатьох відвідувачів привертає портрет Тараса Шевченка невідомого художника, який належав родині письменника Пилипа Капельгородського, а потім багато років висів у кабінеті першого директора нашого музею Ростислава Синька.
Представляємо книжки: “Кобзар” 1952 року видання, а також український переклад роману польського письменника Єжи Єнжевича “Українські ночі, або Родовід генія”, присвяченого Тарасу Шевченку.
Серед планів — видання каталогу експонатів музею на Шевченківську тематику. Сподіваємося, що з часом постануть пам’ятники за проектами Івана Кавалерідзе спочатку в Києві, а потім і по всій Україні, і у звільнених Донецьку, Луганську і Севастополі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment