Шевченкові уроки без лукавства

Мирослава ВОВК,
доктор педагогічних наук

Традиційно з ініціативи відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України щороку проводиться круглий стіл “Громадянсько-патріотичні ідеї Т. Г. Шевченка в соціокультурному та освітньому просторі України”, метою якого є окреслення можливостей конструктивного використання творчої спадщини Тараса Шевченка у сфері формальної і неформальної освіти. 5 березня 2019 року за підтримки Кафедри ЮНЕСКО “Неперервна професійна освіта ХХІ століття” НАПН України, Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка було організовано круглий стіл у Національному музеї історії України (м. Київ). Загалом у роботі заходу взяли участь близько 70 учасників — переважно студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Київського професійнопедагогічного коледжу імені Антона Макаренка, викладачі, науковці, громадські діячі.
Модератором круглого столу виступила Наталія Філіпчук (кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО “Неперервна професійна освіта ХХІ століття” НАПН України).
З привітаннями до учасників звернулися Тетяна Сосновська, генеральний директор Національного музею історії України, заслужений працівник культури України; Микола Нестерчук, відповідальний секретар Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, заслужений працівник освіти України; Лідія Хомич, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Говорили про утвердження статусу української мови як державної та мов інших національностей з позиції посилення поваги до них, забезпечення повноцінного розвитку і збагачення; педагогічні ідеї Тараса Григоровича Шевченка у сучасному контексті міждисциплінарності; ідею неперервності навчання у творчості Т. Шевченка; графіку рідної мови; пріоритет громадянських цінностей у рідномовній освіті зарубіжних країн; абетку Тараса Шевченка як культурноосвітню дитиноцентристську скарбницю сучасного поступу національного “Я” тощо.
Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, перший заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Георгій Філіпчук акцентував увагу на необхідності вивчення спадщини Т. Шевченка з позиції врахування сучасних актуалітетів суспільного поступу, наголосивши, що “допоки народ спроможний народжувати Франків, Шевченків, Федьковичів, цей народ непереможний… Відповідно передні ряди сучасної інтелігенції, політикуму повинні бути національно свідомими в ідейному, політичному й духовному вимірах”. Василь Чебаник, членкореспондент Національної академії мистецтв України, лауреат Шевченківської премії 2019 року, презентував власні наукові теорії щодо реалізації ідеї унікальності української мови в неповторній абетці, яка сприяє національній ідентифікації українців, — рутенську абетку.
Шевченкознавець, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко ретроспективно окреслив долю рукописної і малярської спадщини Тараса Шевченка. Кирило Стеценко, голова Правління Київської “Просвіти”, здійснив текстоцентричний аналіз міфосимволіки творчості Тараса Шевченка з позиції втілення в ній абсолютів української нації — Бог, любов, Україна, родина.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment