Заповідна земля Кобзаря

Георгій ЛУК’ЯНЧУК,
фото автора
Відкриття виставки на честь 205-річчя з дня народження Тараса Шевченка відбулося в Державному архіві Київської області. Найбільшу в Київській області стародавню колекцію “Кобзарів”, унікальні листівки, книгу із записом дати народження Великого Кобзаря та інші історичні документи, пов’язані з життям та творчістю Тараса Шевченка, вперше показали на відкритті музейно-архівного проекту “Історична Київщина — заповітна земля Кобзаря”.

Серед мистецьких творів, друкованих видань, музейних експонатів та документів, які розповідають про діяльність Тараса Григоровича на Київщині (1843—1845 роки), було представлено вперше і пов’язані з іменем Шевченка унікальні предмети із затоплених сіл Київщини.
Співорганізаторка проекту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко розповіла на відкритті: “Київщина посідала особливе місце у житті та творчості Великого Кобзаря. Рівно 160 років тому у Лейпцигу друзі Шевченка вперше надрукували збірку “Новые стихотворения Пушкина и Шевченки” з шістьма раніше написаними, але забороненими поезіями Тараса Григоровича. Серед них “Заповіт”, “Розрита могила” і “Кавказ”, створений у Переяславі”. А директорка Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва додала: “Є розповсюджена думка, що батьківщина Шевченка — це Черкащина. Однак насправді це історична Київщина, оскільки народився Тарас у Звенигородському повіті Київської губернії, а Черкаська область з’явилася лише 1954 року”. Перший президент України Леонід Кравчук, виступаючи на заході, зауважив, що сьогодні через засилля бруду, який ми бачимо на екранах телевізорів, усе ж пробивається українська сила: “І я вірю в те, що Тарас Григорович своєю думкою, своїми творами і їхньою силою допоможе їй”.
Експозицію виставки відкривають мапи ХІХ століття, зокрема мапа Звенигородського повіту Київської губернії 1854 року, на якій позначено рідні місця Кобзаря — села Моринці та Кирилівка. Представлено оригінал ревізької казки кріпаків поміщиків Енгельгардтів з посімейними списками сім’ї Шевченка, де вписаний дворічний Тарас. Цей документ внесено до Державного реєстру національно-культурного надбання України. Є документи, пов’язані з діяльністю Т. Г. Шевченка на Київщині у 1843—1845 роках. Праця Тараса Григоровича у Київській археографічній комісії, мандрівка Україною як художника-портретиста, зближення з видатними меценатами Київщини знайшли відображення у документах, пов’язаних з діяльністю Тимчасової Комісії для розбору стародавніх актів. Також є документи про викриття російським урядом Кирило-Мефодіївського таємного товариства та намагання довести причетність до нього Т. Г.  Шевченка. Це справи про вилучення заборонених книжок авторства Т.  Шевченка, П. Куліша і М. Костомарова у різних осіб. Інша частина документів розкриває сторінки історії переслідувань і заборон не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, а й проти тих відомих діячів українського національного відродження (зокрема, Миколи Лисенка), які, ушановуючи пам’ять поета, стверджували історичне значення його творчості у визвольному русі поневолених народів обох імперій. Представлена тема меморіалізації постаті поета: зокрема, презентація статуту товариства “Просвіта” у Києві, заснованого 1906 р. в пам’ять Т. Г. Шевченка, засновниками та членами якого були Б. Грінченко, М. Лисенко, С. Єфремов, Л. Косач (Леся Українка), О. Косач (Олена Пчілка). Увагу відвідувачів привертають документи про відкриття 1911 р. виставки мистецьких творів Т. Г. Шевченка, організованої відомим київським книговидавцем В. С. Кульженком.
Частини приватних колекцій показали історики та меценати Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова. Зокрема, Дмитро Піркл представив на виставці “Кобзар” 1876 року, де вперше надруковано підцензурні вірші поета — Стара Київська громада викупила їх у братів Шевченка, а через два роки Михайло Драгоманов у Женеві перевидав збірку для нелегального розповсюдження.
Окреме місце на виставці відведено експозиції Інни Бессалової “Предмети і зображення Тараса Шевченка із затоплених сіл Київщини”. Серед унікальних експонатів — вишитий портрет Шевченка та рідкісне кольорове видання шевченківського календаря-щотижневика на 1964 рік із затопленого села Тарасовичі Вище-Дубечанського району. Календар цікавий тим, що кожного тижня у ньому згадуються дати та події з життя Великого Кобзаря, уривки його творів та слова видатних людей про нього.
Організаторами музейно-архівного проекту “Історична Київщина — заповітна земля Кобзаря” виступили Київська облдержадміністрація, Державний архів Київської області, Вишгородський історико-культурний заповідник, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, ЦДІА України (в м. Києві), Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України, ЦДКФА України ім. Г. С.  Пшеничного, Яготинський історичний музей, Київський університет ім. Бориса Грінченка.
Відзначити річницю з дня народження Великого Кобзаря прибули також заступник голови Київської облдержадміністрації Анна Шкуро, в. о. начальника Управління культури, національностей та релігій КОДА Віталій Томнюк та перший секретар посольства Казахстану в Україні Гульнара Турсинбаєва, а також представники наукових та музейних інституцій — організатори проекту.
Ознайомитися з експонатами на виставці в Київському обласному архіві можна до 29 березня за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 40.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment