Едуард ОВЧАРЕНКО
У широкий кінопрокат вийшов український фільм-мюзикл Олени Дем’яненко “Гуцулка Ксеня”. Події стрічки відбуваються на Західній Україні 1939 року.
Американський українець Яро приїжджає до Карпат, щоб одружитися з тамтешньою співвітчизницею. Тільки за цієї умови він успадкує великі статки свого батька. Яро знайомиться з гуцулкою Ксенею, яка змінює його життя.
З нагоди виходу фільму у столичному кінотеатрі “Оскар” відбулися прес-конференція та урочиста прем’єра стрічки. У прес-конференції взяли участь голова Держкіно Пилип Іллєнко, режисерка та авторка сценарію Олена Дем’яненко, композитор Тимур Полянський, міжнародна команда акторів Варвара Лущик (Україна), Максим Лозинський (США), Олів’є Бонжур (Бельгія), Ігор Цішкевич (США), Катерина Молчанова (Україна), співачка і акторка Соломія Мельник (Dakh Daughters).
Під час прес-конференції Пилип Іллєнко зазначив:
— Я дуже радий, що у нас з’явилася стрічка, знята у такому нестандартному для українського кіно жанрі. За останні п’ять років в Україні не створювалися мюзикли, тим паче — на такому цікавому матеріалі. Я вдячний Олені Дем’яненко та всій творчій групі за їхню наполегливу роботу і дуже сподіваюся, що картина сподобається українському глядачеві. Кошторис цієї стрічки трохи більше 47,7 млн гривень. Половину цих грошей виділило Держкіно України.
Олена Дем’яненко розповіла, що робота над стрічкою тривала майже два з половиною роки:
— Ми довго готувалися, записували музику, вчилися танцювати, співати, ходити, грати на музичних інструментах. Команда працювала майже цілодобово. У нас був справжній раритет — запис оперети “Гуцулка Ксеня” 1956 року, яку поставив Ярослав Барнич. Стилістично ми надихалися саме цим твором: його дівчата-офіціантки з “Оселі Говерля” нагадували справжніх парижанок, і ми хотіли показати Україну з абсолютно іншого боку, відтворити її багату культуру минулого. “Гуцулка Ксеня” — це акторське кіно. Тепер нашу роботу має оцінити глядач.
— Мені 18 років, я навчаюся на першому курсі університету за спеціальністю мистецтвознавство, — розповіла Варвара Лущик. — Коли почала зніматися в кіно, ще навчалася в школі. Це мій дебют. Ми з моєю героїнею живемо в різні часи, але у нас багато спільного. Думаю, що я така ж спокійна і виважена, як і вона. У нас була інтернаціональна команда, мали багато часу за кадром, спілкувалися, давали один одному поради. Мала нагоду удосконалити свої знання з англійської мови.
— Ми намагалися показати людям, ким є українці насправді. І якщо нам вдалося гідно представити українську культуру в усій її красі, наші старання не були марними, — прокоментував Ігор Цішкевич, який зіграв дядька Майка.
— Це справжнє Боже благословення бути в Україні, на Батьківщині моїх предків. Набув прекрасний досвід, працюючи з такою талановитою творчою командою, — зізнався американський актор українського походження Максим Лозинський (Яро).
— Дуже цікавий досвід зйомок в Україні. Цей фільм допоміг мені подивитися на вашу країну з іншого боку, — зазначив бельгійський актор Олів’є Бонжур.
Композитор Тимур Полянський розповів, що спочатку хотіли повністю взяти музику з оперети. Але вивчивши той матеріал з точки зору сьогодення, вирішили його творчо опрацювати.
А Соломія Мельник, учасниця гурту Dakh Daughters, який став музичною душею стрічки, зазначила:
— Для нас це був насамперед колосальний досвід дисципліни у формі кіно, інколи було доволі непросто, проте ми дуже раді, що саме Dakh Daughters відповідали за музичне оформлення фільму.
