Населення обрало вирок, а не майбутнє

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ У газеті “Слово Просвіти” (ч. 15 за 2019 рік) опублікував статтю “Українці — ми народ чи населення?”. В одному з коментарів до неї мені написали: “Сподіваюся, що народ, хоч побачимо 21 квітня”. Того ж судного для нас дня, після оприлюднення результатів екзит-полу, мені написали: “Виявляється, ми поки населення. І не просто населення, а населення з глибоким синдромом гомосовєтікуса”. В іншому, надісланому мені на Facebook листі, прочитав таке: “Бажання поміняти Порошенка — це ознака демократії… А ось бажання поміняти Порошенка на Зеленського — це вже ознака божевілля!”. Наводжу ці…

Read More

Фальш по-українськи

Галина ПАГУТЯК лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Приберіть зі своїх сторінок українські прапори, калину, вінки, вишиванки, цитати з Ліни Костенко, Степана Бандери, Тараса Шевченка. Не тому, що доведеться, можливо, невдовзі їх ховати у скриню, а тому, що ви їх недостойні. Приберіть портрети Небесної Сотні, що на стендах коло церков і в школах  по наших селах, відверніться від символічних могил Січових стрільців і справжніх могил українських повстанців, не тому, можливо, що все це буде стерте з лиця землі  невдовзі. Бо ви їх недостойні. Не дивіться в обличчя молодих удів, дітей,…

Read More

Радієш простим людським речам, ховаєш дитячий малюнок за бронежилет

Юлія КУЗЬМЕНКО, відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка 15 квітня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася зустріч студентів і викладачів із бійцями добровольчих батальйонів. Захід відбувся з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології. Організатори — магістрантка Анна Горлиця та її сестра Анастасія. На розмову прийшли доброволець Нацгвардії Володимир Бойчук, медик роти Юрій Матея, старший стрілець Ляна Пленокосова, Друг Рудий. Анастасія, волонтер із 2014 року, пригадує, як розмальовували гільзи на продаж, аби зібрати кошти на бронежилети. Від анексії Криму…

Read More

АТОвці опорядили обійстя Скрипників-Петлюр

Валентина ШЕМЧУК, м. Полтава Мрія Першого Патріарха Київського і всієї РусиУкраїни Мстислава (Степана Скрипника) про об’єднання Української Церкви здійснилася. Хатамузей слуги Божого Святішого Мстислава, що на цей час перебуває у власності та оренді СвятоМихайлівської парафії міста Полтави ХарківськоПолтавської єпархії Православної Церкви України, потребує негайної реконструкції. Наш обов’язок — зберегти родинне гніздо великого полтавця, Першого Предстоятеля Української незалежної Православної Церкви, племінника першого Голови самостійного уряду України Симона Петлюри. У квітневі дні місяця народження Патріарха Мстислава за сприяння голови Шевченківської районної в місті Полтаві ради Дмитра Задворкіна ми зібрали Мстиславівську толоку. На…

Read More

За кого ми воюємо?

Іван БУРДЮГ “Не хочу прокинутися вранці, а якесь тіло буде топтатися у мене на подвір’ї з автоматом та розказувати, “как жить нужна”, — почули ті, хто запитував бійця на ім’я Юрко: “Для чого ти туди поперся”. Не міг він спокійно споглядати та лишатися байдужим і до тих, хто повертався до рідного дому покаліченим війною чи в труні, а таких з його рідного села, що на Полтавщині, чимало. — Хіба я не такий, як усі нормальні чоловіки: рукиноги є, тримати зброю можу, пішов у військкомат та й попросився у бойовий підрозділ,…

Read More

Московська баламуть у наших головах

Михайло ЧОРНОПИСКИЙ, Львів Найбільше її у головах української інтеліґенції… На поважному зібранні вчених визначний ентомолог, — людина в літах, щиро вболіває за долю рідного краю, за долю живої природи на землі, — виголошує доповідь про стрімке зникнення комах у природі. Авдиторія уважно слухає яскравий виклад лектора. А в ньому поміж іншим серед наукової термінології проскакують такі набиті в наші голови аж ніяк не термінологічні словосполучення “радянська наука”, “радянські вчені”, “радянська влада” і т. ин. Коли в обговоренні доповіді довелося звернути увагу на цю “термінологічну” невідповідність іронічним “То що ж, шановні…

Read More

Два синонімічні запитання

Іван МАЛЮТА, член НСПУ, м. Київ Свого часу я розпочав був цикл так званих “Невизнаних слів” про походження і тлумачення лексем, що існують як діалектні. Згодом звернув увагу і на слова, що їх остерігалися в часи есересерії або ж чомусь виходять з ужитку сучасного спілкування. Так або так — не так? Пригадую, як мені вперше потрапив до рук репринтний варіант (1992) науково-популярного збірника “Російщення України”, що був виданий у США (1984) завдяки українській діаспорі. Спрямування його зрозуміле за назвою, а тому не вдаватимуся до переказу змісту. Гортаючи сторінки цього видання,…

Read More

МЕМОРАНДУМ

про взаємодію та співпрацю у відзначенні в Кам’янці-Подільському 100-ї річниці Української революції 1919 року між Кам’янець-Подільським об’єднанням товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та громадськими об’єднаннями, організаціями, закладами та органами місцевого самоврядування Меморандум про співпрацю (далі — Меморандум) укладається між громадською організацією “Кам’янецьПодільське об’єднання товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка” та громадськими об’єднаннями, організаціями, закладами та органами місцевого самоврядування (далі — Сторони) задля: — сприяння відзначення 100річчя подій Української революції 1917—1921 років та побудові пам’ятника в Кам’янціПодільському; — сприяння підвищенню національної свідомості кам’янчан та їхньої обізнаності щодо української історичної спадщини Кам’янцяПодільського як…

Read More

Кам’янець відтворює пам’ять про епоху боротьби

Ольга ЖМУДОВСЬКА У Кам’янці-Подільському закладено перший камінь до пам’ятки про визначну подію 1919 року — Присягу на вірність Україні. Її буде завершено до відзначення 100річчя Української Народної Республіки у жовтні нинішнього року. Голова міської організації “Просвіти” ім. Т. Шевченка В’ячеслав Полятинчук, міський голова Михайло Сімашкевич, народний депутат України Володимир Мельниченко і голова обласної ради Михайло Загородний закарбували знаменну, хоч і сповнену трагізму, сторінку в історії Кам’янця і України, — коли він був столицею УНР, — підписавши меморандум про співпрацю у створенні пам’ятки, закликавши приєднуватися до втілення у життя цього проекту…

Read More

Із несхитною вірою

Микола ПЕТРЕНКО, член журі конкурсу Калинопис / Підготовка текстів, упорядкування, загальна редакція — Олесь Дяк. — Дрогобич: Коло, 2019. — 204 с. іл. Вона могла б і не дочекатися справедливого пошанування свого важкого поетичного надбання — скільки її ровесників полягли на теренах підпільної боротьби, скільком розкрила свої жорстокі обійми вічна мерзлота… Але вона витримала, її вірші витримали — і нині тішаться народним визнанням. Певно, і в табірних сутеренах траплялися їй люди твердого гарту, які зміцнювали її віру в погибель кремлівської імперії, в торжество відродженої Української Держави. І вона писала: Злоби…

Read More