Українці — ми народ чи населення?

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ Інколи мені важко зрозуміти позицію Ліни Костенко, коли вона дистанціюється від політики. Поети, публіцисти, хоч як би їм нині було важко, мусять бути у перших лавах тих, хто високо тримає планку української моралі і національної свідомості. Хоч біль поетеси й мені не чужий. Мені не менше боляче від того, що жертовно сіяне слово ще не приносить очікуваного сходу. Колись це глибоко переживав великий Тарас Шевченко. У написаному ним 1849 року в Кос-Аралі вірші є слова жалю та відчаю, що кинуте ним зерно ідеї про волю ще не дає…

Read More

«Все буде Зе!шибісь!»

Михайло СОПІВНИК, заслужений працівник культури України Це реальний лозунг кандидата на посаду Президента України В. Зеленського із біг-борда на Хрещатику. На цій же вулиці — ще один одіозний лозунг цього ж кандидата: “Ми їх зробимо разом”. Смішно, правда? А ось на перехресті доріг у районі метро “Лівобережна” вже серйозніший лозунг “Ні обіцянок, ні пробачень”. У мене, як і в переважної більшості українців, у ці дні завжди виникали думки: чи читають люди ці дуже “смішні” заклики-обіцянки? А може, це просто за професійною інерцією пересмішника В. Зеленського, заради потіхи вчергове збиткуються над…

Read More

Є ще порох у порохівницях

Марія МЕЛЬНИК, член НСЖУ, с. Котюжани Вінницької обл. Якось по радіо нашого райцентру почула розповідь Олени Миколаївни Панченко з села Котюжани про волонтерів. З радісним хвилюванням, щиросердно, як на сповіді, розповіла вона про своїх односельців, що уболівають, переймаються долею військовиків, які захищають нашу Батьківщину у війні з російськими загарбниками на Донбасі. Вона квапилась сказати добре слово про кожного котюжанівця, боялась, що забуде чиєсь ім’я у цій святій справі. Я прислухалась до її хвилювання, бо в ньому відчувала її непідкупну любов до України. Майнула втішна думка: “Ага, є ще порох у порохівницях,…

Read More

Перша Конституція — українська

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора Конституція США 1787 р. Французька декларація прав людей та громадянина 1789 р. Конституція Іспанії 1812 р. 5 квітня 1710 року Гетьман Пилип Орлик та його сподвижники у Бандерах ухвалили “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, які є фактично першою європейською та українською конституцією у сучасному її розумінні. Саме тепер варто критично осмислити досвід нашого державотворення, помилки наших керманичів та історичні здобутки нації, бо сьогодні — справжній день української Конституції. Конституція Пилипа Орлика написана староукраїнською мовою. Це дуже важливий факт для сучасної України. Саме староукраїнською…

Read More

Ярослав Мудрий як креативний та освічений стратег

Олександра КАСЬЯНОВА Фото Валерія ПОПОВА, Юлії КУЗЬМЕНКО Упродовж тривалого часу українці жили спільною історією із сусідами. А точніше, так, як того хотіли сусіди. Ідеї “русского міра” та “спільної колиски” поширювалися в маси, аби зробити з нас “тупоумну юрбу”. Все ж закладений від природи здоровий глузд не дав нам втратити свою державність, свою самобутність. Проте наші сусіди не здаються. Вони всіляко намагаються вплинути на нас, нав’язати своє бачення, прагнуть підкорити нас попри усе. Як діяти? Правдою. Ми не маємо змінювати їхню думку про нас, ми маємо змінити думання українців, зокрема тих,…

Read More

Патріарх Філарет — до депутатів

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет закликав депутатів ухвалити закон про державну мову: “Дорогі браття і сестри, закон про державну, тобто про українську, мову має для нас, українців, для нашої держави, дуже велике значення. Без мови нема нації, нема народу. І тому, якщо ми хочемо, щоб в Україні збереглася українська нація і існувала українська держава, насамперед треба зберігати українську мову. Тому сили, які виступали проти України як держави, завжди поневолювали нас через знищення нашої мови. Якщо дивитися на це питання з точки зору духовної, божественної, то треба зіслатися на…

Read More

Війна на мовно-культурному полі: соціологія, Maruv і Зеленський

Лариса МАСЕНКО, професор НУ “Києво-Моги­лянська ­академія” У спадок від Російської імперії Україна отримала викривлену мовну ситуацію, внаслідок чого на її території точиться конкуренція між двома мовами. Українській після здобуття незалежності має належати державотворча роль консолідації населення, що означає впровадження її у визначених державою сферах на всій території країни. Водночас кожне розширення вжитку державної мови передбачає звуження використання російської мови, а Росія — не та країна, яка поступається тим, що вважає своїм завоюванням. Закономірно, що зміна вектора мовно-культурного розвитку з проросійського на український мала здійснюватися передусім шляхом відповідного виховання молодшого покоління….

Read More

До Європи. Хто, коли й по що

Іван ШПИТАЛЬ, м. Київ Національні інтереси Незалежної України спонукають до вибору вектора її зовнішньої політики — як пріоритетної — з орієнтацією на європейські науково-освітні та культурні цінності. Цей вибір обумовлюється також давніми й міцними традиціями. Україна ніколи не перебувала у становищі самоізоляції, національного самообмеження, відстороненості від решти світу. Українці ніколи не відчували в собі потреби “прорубувати вікно” в Європу — їхні вікна й двері завжди були розчинені навстіж для цивілізованих взаємовпливів, які віддавна вільно котилися в Україну й з України, збагачуючи у такий спосіб скарбницю духу вселюдського. Ще з часів…

Read More

Помешкання Тараса Шевченка у Києві

Чи жив він на Пріорці (від Козиного болота до Пріорки) Надія НАУМОВА, головний зберігач фондів Музею Історичного центру м. Києва Нещодавно з’явилося розлоге повідомлення доктора філологічних наук Олександра Бороня, у якому він висловив сумнів у тому, що 1859 року Тарас Шевченко винаймав квартиру на Пріорці, у тій хаті, що є нині відокремленим відділом Національного музею. Звичайно, є чимало недосліджених моментів, адже поетові доводилося ночувати на поштових станціях, жити у добрих людей чи знайомих, наймати тимчасове житло. Під час його недовгих перебувань у Києві адреси не фіксувалися документами, деякі відомі лиш…

Read More

Духовні криниці Володимира Мельниченка

Сергій ГАЛЬЧЕНКО, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України За творчістю Володимира Мельниченка слідкую півтора десятиліття. Опублікував кілька рецензій на його книги в газетах “Слово Просвіти”, “Літературна Україна”, “День”, узагальнив внесок ученого в шевченкознавство в “Шевченківській енциклопедії” (Т. 4) та в Повному зібранні творів Т. Г. Шевченка в 12 томах: “Маємо сьогодні рідкісну московську шевченкіану, найвагомішим внеском до якої є монументальні дослідження відомого історика, генерального директора Національного культурного центру України в Москві Володимира Мельниченка” (Т. 12). Втім, це було зафіксовано станом на 2009 р., а після того…

Read More