Ніжинський спадок Сергія Шишка

Надія ОНИЩЕНКО,
м. Ніжин

Це 33 картини, які митець подарував Ніжинському державному університету імені Миколи Гоголя у 1982—84 роках, згадуючи ніжинське дитинство. З того часу вони радують око відвідувачів картинної галереї вишу в окремій залі.
Саме тут зібралися музейні працівники, шанувальники живопису, місцеві художники на презентацію альбому “Сергій Шишко і Ніжин”. Коштами міської ради і ректорату у видавництві “ПП Лисенко М. М.” щойно видали каталог творів митця та його доньки Валентини, чиї роботи зберігаються в університеті і фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського.
Вітаючи подію, міський голова Анатолій Лінник і ректор вишу Олександр Самойленко впевнені: такі колекції якнайкраще рекламують Ніжин як місто традиційно культурне.
88 сторінок в ошатному поліграфічному оформленні дарують естетичну насолоду і мистецтвознавцям, і всім шанувальникам прекрасного. “Людиноюпейзажем” Сергія Шишка називали ще за життя. Карпатські, кримські, київські, полтавські, ніжинські краєвиди та ландшафти представляють різні цикли творчості Сергія Федоровича в картинній галереї. Читаємо про це в передньому слові директорки Музейного комплексу НДУ імені Миколи Гоголя Анни Парубець, ініціаторки видання.
Творче становлення художника (1911—1997) припадає на складний, сповнений великих мрій та великих розчарувань період перших десятиліть ХХ століття. В українській культурі тривало піднесення, що було зумовлене культурним відродженням, пізніше, на жаль, “розстріляним”. Представники інтелігенції пропонували нові шляхи духовного й культурного розвитку молодого суспільства, індивідуальні концепції бачення та конструювання нового світу. Активно відбувалися процеси українізації, розвою національної свідомості, культури, освіти й науки через новостворені мистецькі об’єднання, навчальні заклади.
У Київському художньому інституті, куди 1929 року вступає Шишко, викладає та експериментує Михайло Бойчук — знакова постать європейської мистецької еліти. Федір Кричевський вимагає від своїх учнів — Тетяни Яблонської, Сергія Шишка — бездоганного знання техніки малюнка, кольору, побудови композиції.
Обох викладачів фізично знищують 1933 року, їхні твори вилучають з історії культури, і наш земляк змушений залишити навчання. У Ніжині він викладає малювання в школі й самостійно відточує техніку та шукає власний шлях у мистецтві. Він пролягає через Інститут живопису, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв у Ленінграді, через пейзажну лірику, що обминала вузькопартійний соцреалізм. Авторські пейзажі, присвячені Києву, Ніжину, Карпатам і Криму, виражають імпресіоністський стиль письма з фіксацією руху й кольору, світла й мас.
Митця вшанували в радянські часи званнями й нагородами, його творчий спадок виставляється сьогодні на аукціонах, але нелегкою була доля художника в мистецтві й повсякденному житті, що чекає свого прискіпливого дослідника. Автор цих рядків бачила на виставці “Спецфонду” Національного художнього музею України арештований етюд Сергія Шишка — над сільською хатинкою зображений козак Мамай.
Доки присутні слухали розповіді про це, учні школи мистецтв класу Юлії Петренко Ніжинського коледжу культури й мистецтв імені Марії Заньковецької завершували копіювати натюрморти з галереї, що їх придбали охочі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment