Вшанували пам’ять героїв бою під Гурбами

Алла ТОПЧІЙ
Минуло 75 років з часу найбільшої битви Героїв УПА з московськими окупантами під Гурбами (село Здолбунівського району Рівненської області). Вояки УПА з 21 до 25 квітня 1944 р. вели бій з загонами НКВД, вирвалися з ворожого оточення та продовжили збройну боротьбу після цього бою, знищивши близько 800 осіб противника.

Відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році” від 18 грудня 2018 року № 2654VIII, якою Верховна Рада України постановила урочисто відзначити на державному рівні 2019 року цей ювілей, та розпорядження віцепрем’єрміністра України В. Кириленка від 07.03.19 р. № 739/1/ 119, Почесний голова Спілки офіцерів України Євген Лупаков організував поїздку до спорудженого на місці боїв упівців з військами совєтських окупантів меморіального комплексу. 20 квітня тут відбулося віче, в якому взяли участь представники патріотичної громадськості, зокрема члени Спілки офіцерів України, політв’язні, репресовані з Київщини, Львівщини, Рівненщини, Тернопілля, ближніх сіл Здолбунівщини, військові курсанти Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ДНЗ “Тернопільського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою” та ін.
Директор Здолбунівського краєзнавчого музею Олег Тимченко — дослідник бою під Гурбами, провів екскурсію по меморіальному комплексу Героям, відвідавши і братську могилу загиблих у бою цивільних (беззбройних).
На Почесну варту біля Меморіалу зі зброєю в руках заступили курсанти роти почесної варти Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Відкриваючи урочистий захід, Євген Лупаков зазначив: “Ми приїхали сюди в чергову річницю бою втретє, щоб вшанувати перемогу наших дідів і батьків над московськими загарбниками в 75літній ювілей бою під Гурбами”.
Звучить гімн України, учасники віча покладають вінки до меморіалу героям бою під Гурбами. Олег Тимченко робить невеликий історичний екскурс в не таке вже й далеке минуле нашої країни — квітень 1944 року. Радянські війська ведуть наступ на німецькофашистського противника. Для поповнення своїх лав новою силою, а точніше, гарматним м’ясом, ухвалили рішення про мобілізацію військового й цивільного населення України. Вояки УПА розуміли, що ворожі українцям московські загарбники в такий спосіб нищать нашу націю і тому закликали всіх, хто підпадав під мобілізацію, поповнити лави Української повстанської армії. Були і неодноразові напади УПА на ешелони з мобілізованими… Тож її загони зростали.
У зв’язку з активізацією загонів Української повстанської армії московське командування, зокрема генерали Ватутін та Жуков, видали наказ про ліквідацію українських націоналістів, звинувативши їх у тому, що вони працюють на німецьких окупантів. Хоча насправді в УПА зв’язку з німцями не було. Лють московських загарбників підсилило й те, що в районі дій Української повстанської армії було підстрелено генерала Ватутіна. У цьому звинуватили українських патріотів. Тож на боротьбу з Українською повстанською армією кинули 35тисячне військо НКВДистів, яке мало завдання фізично винищити українських націоналістів чи усунути їх з поля бою.
21 квітня 1944 року під селом Гурби, яке згодом московські загарбники зрівняли з землею, замкнулося велике кільце — НКВДисти оточили повстанців і, здавалося, виходу в них не було. Проте воїни УПА і цивільне населення продемонстрували український дух, завзятий характер і вирвалися з оточення. Допомогло повстанцям і те, що НКВДисти, на відміну від партизанів, не мали досвіду боїв у лісах.
У боях під Гурбами брав участь останній Головний командир УПА генералхорунжий Василь Кук, який вижив, відсидів строк у совєтських таборах, дожив до проголошення Незалежності України. Він помер 2008го у 95 років. Василь Кук був багатолітнім рядовим членом Спілки офіцерів України.
Cин легендарного керівника УПА на псевдо “Кропива”, підполковник, член Спілки офіцерів України Микола Процюк, який свого часу отримав нагороду батька, приїхав у складі Київської делегації до місця бою. Пан Микола звернувся до присутніх на урочистостях курсантів із закликом досконало вивчати військову справу, щоб мати змогу відбивати натиск ворогів, як це робили їхні попередники, і повідомив, що племінник командира УПА Сторчака Іван Степанович Сторчак пішов дорогою дядька — він служить головним картографом Міністерства оборони України.
Від імені молодого покоління захисників України слово на вічі мав курсант Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олександр Сорока, від імені вояків ОУНУПА Тернопільщини — Ярослав Герега та старший науковий співробітник історикомеморіального музею політичних в’язнів Тернополя Ігор Олещук.
Неподалік меморіалу героям бою під Гурбами є Гурбинський СвятоВоскресенський чоловічий монастир на Повстанських Могилах, ченці якого моляться за процвітання Української держави і добробут кожного з нас. Тож і намісник монастиря отець Онуфрій разом з братами благословили це вшанування та відслужили молебень за упокій душ загиблих під Гурбами воїнів УПА.
Промови учасників віча чергувалися з творчими виступами кобзаря Миколи Товкайла з ПереяславаХмельницького та хору станиці УПА імені Клима Савура м. Збаража.
Завершили урочисте відзначення перемоги УПА під Гурбами дещо видозміненим Гімном ОУН “Зродились ми великої години”, який нині став Маршем нової армії України.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment