Євген Гакман — символ духовного єднання буковинців

Ярина ЦИБА,
керівник прес-центру Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка.
Світлини Ольги МАНЮК
8 травня у Чернівецькій обласній бібліотеці ім. Михайла Івасюка відбувся круглий стіл, приурочений до 226-ї річниці з дня народження та 146-ї з дня смерті першого Митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана.

Архієпископ Чернівецький і Хотинський ПЦУ, член священного Синоду ПЦУ владика Герман та священики буковинських храмів благословили захід. “Історія свідчить, що всі держави мали в своїй основі духовні цінності, свою національну ідею, свою мову. Носієм цих цінностей була незалежна церква, Єдина Помісна, Православна Церква, про яку мріяв перший митрополит Євген Гакман. “Після закінчення Віденського університету Гакман був висвячений у Чернівцях на ієромонаха, 7 років працював професором біблійних студій у семінарії. Коли австрійський цісар своїм рішенням іменував єпископом Буковини Євгена Гакмана, владика добре розумів надзвичайну складність проблем, які стояли перед православною церквою у цьому краї. Об’єднати німецькомовних, румунів та українськомовних вірян з наголосом на тому, що і в школах, і в храмах домінувати має українська мова, при цьому залишитися незаперечним авторитетом, було майже неможливо. Але не Гакману. Він мав талант просвітянина, тобто того, хто вмів переконати, бо мав знання і віру. І хоч на той час Буковина була відсталою провінцією Австро-Угорщини, її називали “ведмежим кутом”, Гакман зламав цей стереотип, і наш край визнали. Зрештою, так було і з Київською Руссю, яку почали визнавати тільки тоді, коли вона отримала свою незалежну церкву після хрещення Русі князем Володимиром. Без церковної підтримки держави зникали з карти світу. Проблемами церкви, як за часів Євгена Гакмана, нині також переймається держава, бо духовність, а точніше, українська духовність, є однією з головних серед військової, економічної, інформаційної складових безпеки нашої держави”, — наголосила модератор заходу Світлана Масловська, заступник голови ЧОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
Слухачка Малої академії наук, школярка Юліана Літвінова з села Васловівці Заставнівського району, де народився Євген Гакман, презентувала наукову роботу “Рідні імена: Євген Гакман”.
У роботі круглого столу, де обговорювали питання церкви, взяли участь просвітяни голова ЧОО ВУТ “Просвіта” Остап Савчук, відповідальний секретар Марія Пелех, Тамара Мінченко, Олександр Столяр, члени правління ЧОО “Просвіта”, голова Новоселицького РО ВУТ “Просвіта”, головний спеціаліст управління культури Чернівецької ОДА Микола Гергелюк, Ганна Скорейко, кандидат історичних наук ЧНУ, архієпископ Чернівецький і Хотинський ПЦУ, член священного Синоду ПЦУ, владика Герман, та ін.
На заході присутні переглянули фільм Світлани Новицької “Повернення Митрополита”. “Кінострічка є яскравим відображенням величі нашого славного земляка і водночас цинізму та жорстокості радянської влади. Один з ініціаторів цих зйомок Олександр Столяр — колишній працівник карного розшуку обласного управління внутрішніх справ, нині активний просвітянин, дослідник перепоховання Євгена Гакмана”, — зазначила С. Масловська.
Підсумком круглого столу стало рішення створити комісію з пошуку нетлінних решток тіла митрополита Гакмана для гідного його перепоховання та клопотання перед Митрополитом Київським і всієї України та Вселенським патріархом про надання Євгену Гакману сану Святого.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment