Нескорені Спаські

Надія ОНИЩЕНКО
Біля старовинного будинку на вулиці Євгена Гребінки, 15, у Ніжині зібралися містяни, котрі сприймають територію не за географічною ознакою, а як духовний ґрунт власного життя. Їх наснажують архітектурні пам’ятки й визначні імена, що зобов’язують до поступальної подвижницької праці.

Науковці, журналісти, краєзнавці вдивлялися в обличчя Івана Георгійовича Спаського, зображеного на меморіальній дошці. Відомий ученийнумізмат, випускник Гоголівського вишу, один із організаторів Ніжинського окружного музею, невтомний краєзнавець, археолог та мистецтвознавець, протягом 40 років беззмінний хранитель фондів відділу нумізматики Державного Ермітажу в СанктПетербурзі, — народився в цьому будинку 24 лютого (за старим стилем) 1904 року в родині Георгія Спаського — настоятеля Миколаївського собору й законовчителя Ніжинського історикофілологічного інституту князя Безбородька.
Людина надзвичайно високої культури, отець Георгій виховував своїх дітей на кращих традиціях старої інтелігенції, прищеплював їм високу духовність, щиру любов до минулого та культури рідного народу. Постать батька назавжди залишилася для дітей яскравим прикладом громадянської мужності та сумлінного виконання своїх обов’язків.
Великого розголосу в Ніжині набув сміливий вчинок протоієрея Георгія Спаського під час одного з найдраматичніших періодів громадянської війни. Улітку 1919 року, коли до Ніжина вдерлися деморалізовані загони денікінської армії, у місті спалахнув жорстокий єврейський погром, під час якого загинуло близько 200 осіб. У той час, коли на вулицях чинилися жахливі насильства, отець Георгій проявив справжнє християнське милосердя і сховав у своєму будинку З0 єврейських родин. Коли ж розлютовані п’яні погромники намагалися увірватися до будинку, у дверях їх зупинив старенький священик. Отець Георгій тихо, але впевнено промовив, що вбивці увійдуть у дім тільки через його труп. І погромники відступили…
Діти Спаських добре засвоїли батьківську науку. Під час Першої світової війни старша донька Євгенія працювала сестрою милосердя в шпиталі для поранених вояків, здобула вищу освіту в Петербурзі, а після революції стала науковим співробітником Київського сільськогосподарського (етнографічного) музею. У 1925—27 рр. Євгенія Спаська доклала багато зусиль до збирання та вивчення етнографічних матеріалів на теренах Чернігівщини та Полтавщини, зокрема про гончарство та золотарство в Ніжині. Зацікавився музейнозбиральницькою роботою й Іван Спаський. Невдовзі цей інтерес перетворився на полум’яну пристрасть, став справою всього життя.
З великою пошаною згадувала старше покоління Спаських донька Івана, ученийфілолог Лада Вуїч, відкриваючи першу меморіальну дошку на родовому будинку в жовтні 2010 року. У Ніжин разом із сім’ями прибули тоді з Росії небожі Климент та Микита Спаські.
Подія відбувалася під час І Спаських наукових читань, організованих Ніжинським краєзнавчим музеєм імені Івана Спаського, Центром пам’яткознавства НАН України і Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя за підтримки Ніжинської міської ради. Учасники конференції з Києва, Москви, СанктПетербурга, Чернігова, Конотопа, Кривого Рогу, Сімферополя досліджували роль родини Спаських у соціокультурному просторі.
Вони зустрілися знову в листопаді 2010 року через 20 років після смерті нашого земляка в СанктПетербурзі. Наукові читання, присвячені цій даті, зібрали в Державному Ермітажі поважне товариство — представників родини Івана Георгійовича, його учнів, ученихнумізматів з Москви, Києва, Володимира, Казані, Томська, Таллінна та Риги.
Відкрив зібрання Михайло Піотровський — директор Державного Ермітажу. Теплом спогадів про вчителя були сповнені слова Валентина Яніна, академіка РАН, Миколи Котляра, членакореспондента НАН України — учнів Івана Спаського. Лада Вуїч, донька вченого, передала в дар Ніжинському краєзнавчому музею листи до батька від його земляків.
Жваву зацікавленість викликали доповіді ніжинців Наталії Дмитренко та Сергія Зозулі, що стосувалися діяльності Івана Георгійовича на посаді завідувача Ніжинським окружним музеєм у 20х роках ХХ ст. та долі ніжинського скарбу срібників (1852 р.). Остання тема особливо цікавила російських нумізматів, оскільки дві монети унікального ніжинського скарбу зберігаються в колекції Ермітажу.
Творчі стосунки між науковцями Ніжина та СанктПетербурга виявилися довготривалими та плідними. Восени 2018 року відбулися вже V Спаські читання. Їхні учасники досліджували історикокультурну спадщину ПівнічноДніпровського Лівобережжя; розвиток музейництва та наукового пам’яткознавства регіону; актуальні теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології. Заступник директора з наукових питань Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Наталія Дмитренко презентувала впорядкований нею та виданий у Ніжині рукопис Євгенії Спаської “Підволочиськ (Перша імперіалістична війна) 1915 р.”
Репресовані більшовицькою владою в 30ті роки ХХ століття і через те змушені жити й працювати за межами України, Іван та Євгенія Спаські залишалися вірними дітьми Ніжина, дбайливо збирали та зберігали краєзнавчі матеріали, щедро ділилися ними з Ніжинським краєзнавчим музеєм, принагідно відвідуючи місто свого дитинства та юності.
“Родина Спаських є для нас прикладом патріотизму та наукової послідовності”, — говорив, відкриваючи меморіальну дошку, директор Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Геннадій Дудченко.
А чи є такими сьогодні ми? Культурні ніжинці вже давно претендують на присвоєння місту статусу історикоархітектурного заповідника. Родовий будинок Спаських, що його міська громада здає в житлову оренду, вже з двома меморіальними дошками, повинен стати одним з експонатів у відреставрованому вигляді. З цим погодився заступник міського голови з гуманітарних питань Ігор Алєксєєнко.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment