«Усі минаються — Шевченко не минеться»

Тетяна ДУПЛЯК,
історик, член правління Хмельницької міської “Просвіти”

Цьогоріч виповнюється 158 років відтоді, як повернувся в Україну на вічний спочинок найдостойніший із її синів — Тарас Шевченко… Сьогодні Тарасова Гора — Священна Земля для кожного українця. Це — найголовніший пам’ятник Кобзареві. Ця гора, колись Чернеча, куди труну з тілом Тарасовим несли на рушниках.
В історії Кобзаревої могили, як і в його житті, було всякого…
Лише один фрагмент хочу нагадати. І стосується він Шевченкової могили та Симона Петлюри, який народився 22 травня 140 років тому.
Для нього Велика могила в Каневі була завжди Святинею, а той, хто навіки спочив у ній, — Учителем і Батьком. Тому, виявляючи турботу про могилу, він виконував свій синівський обов’язок.
Таке глибоке усвідомлення значення національної Святині в духовності українського народу і сприяло тому, що Симон Петлюра погодився на обрання його Головою Київської губернської земської управи у квітні 1918 року і почав своє головування з утілення в життя Шевченкової програми.
Ось лише окремі її пункти: всім рейсовим пароплавам зупинятися біля Могили; організувати спеціальний щотижневий рейс КиївМогила; уповноваженому для догляду за Могилою видати безплатний квиток на 2 персони.
21 квітня 1918 року виїхала з Києва до Канева державна комісія під керівництвом Симона Петлюри з метою огляду могили та її околиць, а також створення на місці плану впорядкування національної Святині та її охорони.
Пропозиції Комісії, вироблені під час поїздки на могилу Т. Г. Шевченка, було викладено у 28 пунктах, перший з яких став основоположним:
“З огляду на те, що Шевченкова могила є великою національною реліквією, потрібно вжити всіх заходів для її опорядження і дальшої охорони, не спиняючись перед великими на те видатками”.
Всі кошти було використано за призначенням. І в часи української національної революції Велику Могилу було впорядковано, дякуючи передусім Симону Петлюрі.
Для хмельницьких просвітян травень віддавна став Шевченківським: тематичні уроки, відеолекторії, поїздки на Велику Могилу, книжкові виставки…
Про вшанування пам’яті Кобзаря в різні часи свідчать фотоматеріали з книжки “Подія на Чернечій і долі людей” та інші друковані матеріали з архіву Народного Дому “Просвіти”.
Знову і знову йдемо останнім шляхом Тараса в Україну.
Але основною подією цьогорічного травня стане конкурс учителівпредметників навчальних закладів міста Хмельницького на краще читання поезій з “Кобзаря”, організований правлінням Хмельницької міської “Просвіти” спільно з Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради
Конкурс на тему “Вічний, як народ” відбудеться в Народному Домі “Просвіти” 22 травня 2019 року.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment