Зустріч у музичній кав’ярні

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото Іллі БЕЛА
Нещодавно у Центрі мистецтв “Новий український театр” відбулася прем’єра вистави-концерту “Твій найкращий друг — “Ігуана”. Це історія про рідне місто, про кохання, про кожного з нас, сповнена неповторними авторськими піснями поета і композитора Іллі Рибалка.

— Уже багато років плідно співпрацюю з Новим українським театром, — розповідає І. Рибалко. — Пишу музику для дорослих (“Сватання монтера”, “Шахрайки. Лесбійки. Красуні”) і дитячих (“Сонечко рятує світ”, “Фізкультура для Баби Яги”, “Країна серйозних”) вистав.
Нині викладаю акторську майстерність в Академії мистецтв. Під час роботи зі студентами виникла ідея написати цикл пісень “Море мрій”. Це пісні про потяг до моря, внутрішнього спокою. Море тут як образ відпочинку. У кожного воно своє. Для когось море — це гори, а для інших — рідне село. Спочатку з’явилися вірші, а потім до них створив музику і вийшли пісні.
Другий цикл — “Пісні нашого міста” — почав створювати три роки тому.
Показав ці пісні художньому керівнику Нового українського театру Віталію Кіно. У нас з’явилася ідея зробити виставу. Спектакль вийшов незвичний, адже це не пряма драматургія, а набір пісень, об’єднаних однією темою.
Коли Віталій Кіно вперше почув ці пісні, то в його уяві почали з’являтися образи. А вже невдовзі написав лібрето. Придумав історію про магічне дивне місце під назвою кафе “Ігуана”. Це місце, де комфортно.
Виставу зробили за місяць. Адже вже була готова основна частина — пісенна. За цей час створили матеріальну базу нового спектаклю: пошили костюми, виготовили перуки, дібрали меблі.
— Для мене було дуже важливо попрацювати в такому жанрі, як вистава-концерт, — розповідає режисер-постановник Віталій Кіно. — Ми весь час намагаємося придумувати в театрі щось нове і на цьому вчитися. Прагнули створити простір дивної кав’ярні. Дуже хотіли, аби її мешканці — офіціантка і музикант — були нереальними, наче з класичного мюзиклу. Тому вигадали для них незвичні перуки. Яскраві костюми створила Юлія Кіно. Несподіваний хід — червона сорочка у героя, який грає на кларнеті. Зовсім по-іншому одягнена вільна молодь — хіпі. Вони інакше сприймають світ. У них інші проблеми, інші думки. У виставі багато пластичного матеріалу, балетмейстер Світлана Архіпова дуже добре впоралася зі своєю роботою.
Перед акторами Іллею Рибалком (Музикант), Поліною Кіно (Офіціантка), Єгором Снігиром (Відвідувач), Валерією Снігір (Дів­чина) та Владиславом Сведенюком (Хлопець) постало непросте завдання. Потрібно було не просто співати пісень, а ще й грати на музичних інструментах. Для кожного виконавця це стало серйозним кроком на шляху розвитку творчих особистостей.
Глядачі тепло сприйняли незвичну постановку Нового украї­нського театру, а актори залишилися задоволені своєю роботою, однак не збираються заспокоюватися на досягнутому.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment