«Біденко-Фест»—ІІ

Георгій ЛУК’ЯНЧУК
У селищі Ставище Київської області відбувся другий Міжнародний фестиваль еклектичної авангардної поезії “Біденко-фест”, присвячений пам’яті Миколи Біденка — поета, перекладача, журналіста, лауреата премії ім. Василя Симоненка. В рамках фестивалю відбулися поетичні батли та конкурс перекладів з врученням переможцям премії імені Миколи Біденка, музичні виступи бардів, співаків та народних фольклорних колективів. “Біденко-фест” заснували друзі та шанувальники творчості одного з найкреативніших українських поетів-верлібристів Миколи Біденка задля розвитку молодіжного фестивального руху та популяризації творчості митця, залучення до суспільного культурного життя людей з інвалідністю.

Микола Біденко народився 1951 року у селі Гейсиха Ставищенського району у сім’ї вчителів. Шістнадцятирічним через травму опинився прикутим до ліжка. Та він закінчує середню школу, потім факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, вивчає мови (перекладав з чеської, польської, словацької) і творить поезію… Автор п’яти поетично-філософських збірок “Важкий метал” (1993), “Скелет блискавки” (1995), “Мисліте” (2000), “Усвідомлена необхідність” (2004), “Ліки зі смерті” (2010), лауреат премії Василя Симоненка боровся проти багатоликого московського “русского міра” та вчив людей бути самими собою — “свою землю ми не отримали у спадок // ми позичили її в дітей // і може обікрали внуків”. З життя автор цих рядків пішов 2016 року.
Член оргкомітету фестивалю, який відбувся за підтримки народного депутата України Віталія Гудзенка (фракція “Блок Петра Порошенка”), депутат Ставищенської райради Юрій Деркач підкреслив: “Микола Біденко був прекрасною, дуже обдарованою людиною, вір­ним другом і товаришем. І хоч пересувався в інвалідному візочку (а на великі відстані на “Запорожці”), — завжди збирав навколо себе багато людей. Своїм словом наполегливо боровся за рідну мову і Україну. І під час Євромайдану, і вже коли почалася війна з москалями на сході, зі свого “Запорожця” роздавав листівки й українські патріотичні газети. Казав, що до влади мають прийти національно свідомі люди, інакше в державі ніколи не буде ладу”.
А голова Благодійного фонду “Фортеця” Олександр Ференець наголосив, що Микола Біденко був істинним корифеєм сучасного слова, який просував і розвивав українську поезію. Голова Ставищенської райради Віктор Малаш та голова Ставищенської селищної ради Володимир Кошинський підкреслили, що Микола Біденко був неординарним поетом і особистістю, що літературно-мистецький фестиваль його імені набирає обертів.
Перед гостями виступали вихованці Гейсиського будинку культури з батьківщини Миколи Біденка: дитячий танцювальний ансамбль “Маківка” під керівництвом Ірини Суткової; дитячий вокальний ансамбль “Намисто”; аматорський вокальний ансамбль “Крила” під керівництвом Леоніда Твердоступа.
Серед понад 150 молодих поетів, які надіслали на конкурс свої твори, переможцями конкурсу та лауреатами премії ім. Миколи Біденка стали Віктор Шупер та Ірина Новинська в номінації “Авторська поезія”, а також Микола Адам з Білорусі в номінації “Переклад”. Премії вручив та привітав з заслуженою перемогою Євген Гудзенко, помічник народного депутата України Віталія Гудзенка (Віталій Іванович був почесним головою журі “Біденко-ФЕСТ—2019” та генеральним спонсором цьогорічного фестивалю). Віталію Борисенко, ученицю 6 класу НВК № 1, було відзначено спецпремією як наймолодшу талановиту учасницю поетичного конкурсу. Вік­тор Овчаренко вручив грамоту та грошову допомогу талановитій дівчині. Письменниця, член журі конкурсу імені Миколи Біденка Раїса Талалай подарувала Віталії символ творчого натхнення — Пегаса та книги відомих поетів, зокрема лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Лео­ніда Талалая. Щиро пораділа успіхам та відзнакам юної поетки її наставник Галина Кулікова. А далі аж до самого вечора друзі та шанувальники творчості українського Прометея (так називають Миколу Біденка ті, хто його добре знав) й еклектичної, авангардної чи альтернативної поезії, котрі зібралися з Києва і Київщини, Прикарпаття, Запоріжжя, Закарпаття, Хмельниччини, Одещини, Луганщини й інших регіонів (зокрема і Мистецький Рух “МІТ”, СІМ — Спілка і Молодь) ділилися спогадами про поета. З Білорусі до Ставища завітала велика група літераторів: Янка Лайков, Марина Лайкова, Таццяна Будовіч-Барадулі, Павло Астраухов.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment