Через піввіку

Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА,
директорка Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка
У селі Велеснів 6 червня відбулося велелюдне свято, приурочене до 50-річчя відкриття Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка та 565-ї річниці села Велеснева від першої писемної згадки 1454 року. Цього дня минуло 58 років з часу, коли Остап Черемшинський розпочав листування з академіями наук, архівами та науковими установами багатьох країн. Звідти потоком надходили нові унікальні та оригінальні матеріали й експонати для майбутнього музею вченого.

У той час він мав щастя листуватися, зустрічатися, отримувати унікальні матеріали та експонати про Володимира Гнатюка від Лесі — дочки Володимира Гнатюка, онуки вченого — Лялі-Христини, Ірини — дочки Михайла Коцюбинського, Тараса — сина Івана Франка, композиторів Миколи — сина Філарета Колесси, Станіслава Людкевича, Семена та Кирила — синів Василя Стефаника, Платоніди — дружини Гната Хоткевича та інших.
Саме публікація у “Вільному житті” статті “Академік Гнатюк” Петра Медведика та інші матеріали 60-х років ХХ століття стали основою початку теперішнього Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі!
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка засновано з ініціативи мешканців села Велеснів Остапа Черемшинського і його сестри Романи Черемшинської 1 вересня 1968 року. Остап Степанович уже з 1961 року збирав матеріали про життя і діяльність ученого-земляка, меморіальні речі академіка-велеснянина та членів його сім’ї й родини, етнографічні експонати-сучасники славного краянина. На вимогу Остапа Черемшинського у селі Велеснів 1964—1967 рр. за проектом голови місцевого колгоспу “Дружба” Лева Мацюка було збудовано спеціальний будинок. У травні 1969 р. урочисто відкрито “Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка”.
Тематико-експозиційний план Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка склали на основі зібраних матеріалів та унікальних експонатів наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею Ігор Ґерета та Остап Черемшинський. На той час в експозиції було 400 експонатів, які розмістилися у п’яти кімнатах. З 1976 року експозицію розширено ще на три кімнати.
Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, з котрих у чотирьох — розповідь про життя і наукову діяльність українського письменника, етнографа, фольклориста, літературознавця, мовознавця, лінгвіста, славіста, історика, мистецтвознавця, перекладача, видавця, громадсько-культурного діяча, секретаря Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1898—1926 рр.), члена-кореспондента Російської Академії Наук (1902 р.), члена Наукового етнографічного товариства Чехословаччини (1905 р.), академіка Всеукраїнської Академії Наук (1924 р.), члена багатьох наукових Товариств Австрії, Німеччини, Чехословаччини, Швеції, лауреата Премії імені Олександра Котляревського (1913 р.), в котрих є вкраплення меморіальних речей вченого, членів його сім’ї, його світлини, мапи Австро-Угорщини за 1895—1902 роки, рукописи, альбоми, книги та окремі збірники з автографами вченого-земляка; книги і збірники праць та книги багатьох письменників і вчених України та низки європейських держав, що видані ним; домоткані рушники, верети, виткані батьком академіка — Михайлом Гнатюком; предмети побуту Галичини, Гуцульщини, Закарпаття, Словаччини, Сербії.
Сьома кімната — меморіальна “Робочий кабінет Володимира Гнатюка”, де розташовані меморіальні речі, що належать особисто Володимирові Гнатюку, його дружині Олені, дочкам Ірині та Лесі, синові Юрію.
Восьма — фондова, наукова бібліотека музею та виставкова. Фонди музею вченого нараховують близько 10000 одиниць оригінальних експонатів, з них близько 1000 — меморіальних, серед яких рукописи, автографи, світлини Володимира Гнатюка, членів його сім’ї, друзів.
Після молебню, відкриваючи свято, з привітальним словом звернулися директорка музею, представники місцевої влади, науковці та гості. Вони подарували музею нові експонати.
Після оглядової екскурсії у приміщенні музею гості відвідали цвинтар, могилу Остапа Степановича Черемшинського, засновника і незмінного директора музею. Після цього відбувся святковий концерт за участю гурту “Камертон” м. Монастириська (керівник Олег Благий), ансамблю сільського клубу села Велеснів (керівник Марія Стрижак) та ансамблю з міста Козова.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment