Добром нагріті серця

Тетяна МАЙДАНОВИЧ,
письменниця

Сучасні процеси перетворень у сфері науки і культури в Україні, на жаль, не завжди конструктивні. В останні роки, через брак достатньої державної підтримки, пішла в небуття низка київських часописів, які висвітлювали культурне життя українського народу. Подібна доля спіткала і видавництво “Криниця”, що нині, на початку 2019 року, сходить з видавничих перегонів: вже оголосило про припинення своєї діяльності.
Незабаром у Національному музеї літератури України буде презентовано останню книгу зі славного списку видань “Криниці”: великоформатний альбомдослідження П. В. Нестеренка “І оживе добра слава, слава України… Шевченкіана в екслібрисі, 1917—2017” (“Криниця”КВІЦ, 2019). Серед знакових книг у біографії Л. І. Андрієвського як художникаоформлювача — видання “Україна у старій листівці” (упорядники М. Забочень, О. Поліщук, В. Яцюк; “Криниця”, 2000) та монографічний альбом Володимира Яцюка “Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури, 1890—1940” (“Криниця”, 2004, 2008). Це унікальне видання продовжило різножанрову криничанську серію “Скарби Тарасової Гори”. І саме воно привабило до цього видавництва мистецтвознавця Петра Нестеренка, названій книзі якого судилося стати вінцем у славній 20літній історії “Криниці” 1998—2019 років. Представлені у книзі екслібриси, а їх тут зібрано 1120, розглядаються в історикохудожньому контексті як оригінальний пласт книжкової графіки малих форм і свідчення всенародної любові до нетлінного духовного єства поета, прозаїка, художника. Вона адресована науковцям, митцям, працівникам бібліотек і музеїв, колекціонерам, а також усім, хто захоплюється високим образом Кобзаря.
Видання вже було заявлене до плану програми Державного комітету телебачення і радіомовлення України “Українська книга” на 2017 рік, та з’ясувалося, що ця програма припинила своє існування. Новостворений Інститут книги не впорався з її продовженням. Настали часи, коли автор втратив надію на те, що ця книга вийде у світ. Але… сталося чудо.
У реальність нашого драматичного сьогодення втрутився Божий Промисел. На творчому заході, присвяченому Дню Незалежності України, в Колонному залі Київської міської держадміністрації зав’язалися міцним перевеслом патріотизму добрі стосунки Петра Нестеренка з успішними людьми, підприємцями і громадськими діячами, які завжди ставили перед собою високі гуманістичні цілі. У художній виставці “Україна — держава моя” брали участь творчі родини міста. Урочисте нагородження переможців конкурсу відбувалося за матеріальної підтримки благодійників, серед яких була й родина Винограденків — Світлана і Геннадій. Незабутня зустріч із людьми, чиє життєве кредо — творити добро, стала початком подальшої співпраці з видавництвом “Криниця”. Світлана Винограденко вирішила допомогти видати екслібрисну Шевченкіану, захопившись цим видавничим проектом, і залучила до цієї благородної справи свою колегу Тетяну Долінську та їхніх друзів з Києва, Харкова й Одеси. Перейнявшись проблемами видання книги, Світлана Володимирівна побувала у видавництві й особисто познайомилась з директором і головним редактором; зацікавилася наявним книжковим асортиментом. Високо оцінила якість продукції видавництва, книги якого читають у багатьох країнах світу. З’ясувавши, що для виходу книги у світ необхідна фінансова підтримка, організувала закупівлю книжок для дитячих бібліотек та шкіл Києва і Київщини, рідної їй Харківщини, Чернігівщини та інших регіонів. Серед них такі популярні, як “Шевченкова Криниця. Збірник афоризмів із творів Т. Шевченка”, “Пісенний вінок. Українські народні пісні з нотами”, “Любов славетних письменників у листах і в житті”, “Книга про Батька. Антологія укр. поезії”, численна словникова серія “Криниці”, а з дитячих — книги Т. Майданович “Охоронниця Слова”. “Казки і казкові історії”, “Країна Українія”, “Калиновий птах” (вірші і пісні, разом з композитором Л. ЛевченкоБутухановою) та інші.
В Україні нині настала епоха волонтерів, доброчинців, без активної і самовідданої праці яких відбулася б загальна руйнація культурного буття. А на полі української культури діють свої герої… “Доброчесна людина не самотня, неодмінно знайдуться однодумці”, — кілька тисячоліть уже справджується ця мудрість, висловлена Конфуцієм. А ще я виписала для роздумів його дивний вислів, з яким моїй душі було важко погодитися: “Я не бачив, щоб люди любили добро так само, як красу”. Невже це так? І от моя особиста співпраця зі Світланою Винограденко, із її родиною і друзями, що триває вже 5й рік, дала мені підстави не погодитися з цим твердженням славнозвісного китайського філософа. А може, мені просто пощастило?… Може, і вам так пощастило, шановні читачі? Бо я таки побачила людину, яка любить добро так само, як красу, — і це насамперед Світлана Винограденко. Вона успішний підприємець, міжнародний експерт з бізнесу і здоров’я, кандидат психологічних наук, громадський діяч — голова правління міжнародної громадської організації “МОЗІРОН” (Міжнародна організація за збереження і розвиток народу). В її активі багато благодійних справ, назву кілька, щоб окреслити їхнє різноманітне спрямування. Це створення клубу для літніх людей “Весела хата” в с. Білий Колодязь на Харківщині, благодійна підтримка дитячих будинків у різних областях України, багаторічна участь у нагородженні переможців всеукраїнського фестивалюконкурсу військовопатріотичної пісні “Пам’ять серця”, цільова допомога ветеранам праці та війни тощо. А найчастіше на цих різноманітних заходах Світлану Винограденко, разом із її друзямиколегами, можна побачити з ніжними барвастими квітами, які гармонійно доповнюють її щиру усмішку. І я була не раз присутньою при тому, як із вишуканими квітковими букетами вона завершує різні благодійні справи, даруючи учасникам, крім матеріальної підтримки, особливу радість Краси Божого Буття. Саме такою вона постала на обкладинці газети “Справи Сімейні” (№2, 2017), яка виходить у кольорі в журнальному форматі.
Благодійність Світлани Винограденко — справді справа сімейна. Ще бабуся, мамина мати, в’язала шкарпетки, шила дитячий одяг і дарувала в дитячі будинки. Цю естафету перейняла й Світлана. Громадська організація “Федерація жінок за мир у всьому світі”, яка сприяє спільній роботі жінок з метою консолідації зусиль у побудові громадянського суспільства, створення здорових родин, виховання культури миру, формування духовних, моральних та сімейних цінностей для створення мирної світової родини, обрала Світлану Винограденко “Жінкою року”—2017 в номінації “Багатодітна мати”. Світлана Володимирівна має дві вищі освіти — педагогічну та медичну, займалася науковою роботою, разом із чоловіком виростила четверо дітей: Катерину, Олександра, Юліану й Анну. Та своїми вважає Світлана Володимирівна ще й багатьох знедолених дітей, якими постійно опікується. Вона багато працює в інформаційнооздоровчому центрі у Києві, по вул. М. Приймаченко, 8; має численних друзів, залюбки ділиться досвідом, знаннями з усіма, хто потребує її допомоги.
Близьких до душі друзів і колег має дар гуртувати біля себе завжди привітна та енергійна, сповнена нових ідей Світлана Винограденко. Вже саме її прізвище символізує насолоду від краси природи та мистецтва і творчої праці на благо людей; духовно багатого життя; поєднання духовного і сущого, божественного і земного; діянь людського розуму і фізичної праці; краси людського життя.
Її сподвижники — працьовиті і невтомні у своїй Любові до ближніх люди щедрої душі. Про таких кажуть, що на них тримається Божий світ. Назву імена благодійників, які засвідчені на початку цього видання: родина Винограденків — Світлана і Геннадій (м. Київ), Тетяна Долінська (м. Київ), Бандурко Ірина (м. Київ), Бандурко Ірина (м. Харків), Бібіки Тетяна та Ігор (м. Київ), Бойко Анатолій (м. Одеса), Дубенська Ксенія (м. Київ), Бурбеза Юлія (м. Київ), Когут Ігор (м. Київ), родина Кукурудз — Олена та Назар (м. Київ), родина Павлових — Соня та Віктор (м. Київ), Шипілова Юлія (м. Київ). Побажаймо ж їхньому дружному, діяльному товариству подальших успіхів у щоденних трудах та на безмежних просторах Любові у творенні й утвердженні Краси і Добра.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment