Світлої пам’яті О. І. Неживого

Слово про побратима

Гірка звістка приголомшила широкий просвітянський загал. 17 червня у Полтаві на 63му році життя відійшов у засвіти наш побратим Олексій Іванович Неживий. Полишив нас безкорисливий подвижник, один із яскравої когорти романтичного племені Дон Кіхотів. Людина великої Душі, таланту, працездатності, любові до отчої Полтавщини та набутої другої малої батьківщини — Луганщини, яким, як і Великій МатеріУкраїні, присвятив до останку все своє свідоме буття. Не витримав. Не подужав. Не здолав. Не встиг втілити в життя свої численні задуми і плани. Поліг у борні за утвердження української державности, її духовности, її моральности та щасливого майбуття.
О. І. Неживий 1980 р. переїхав до Луганська, де 1984 р. з відзнакою закінчив українське відділення філфаку місцевого педагогічного інституту. Навчання поєднував із журналістською роботою в газетах “Трибуна студента”, “Молодогвардієць”, пресцентрі обласного штабу студентських загонів. У Луганську Олексій Неживий працював у кількох вишах та середніх навчальних закладах. Але базовим для нього залишався Луганський національний Шевченківський університет: там виконував обов’язки завідувача кафедри, там створив літературнокраєзнавчий кабінетмузей, там був обраний першим головою Луганського міського “ТУМПросвіта”, став членом редколегії, а потім — в. о. відповідального секретаря всеукраїнського науковопросвітянського журналу “Бахмутський шлях”. Та й кандидатська дисертація “Педагогічна спадщина Бориса Грінченка” не випадково була присвячена просвітянському подвижнику. Не було й дивом, що саме Олексій Іванович створив науковогромадську інституцію “Інститут Грінченкознавства” та очолив її.
Автор понад 350 наукових і науковопопулярних публікацій з літературознавства, історії педагогіки України, фольклористики, методики викладання української мови і літератури, понад 700 публікацій у періодичній пресі, виступів на радіо й телебаченні, він 2013 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук “Наукова біографія і творча спадщина Григора Тютюнника: джерелознавча і текстологічна проблематика”. Це перша в Україні докторська дисертація за спеціальністю “Літературне джерелознавство і текстологія”. Цього ж року був рукоположений у сан диякона в УПЦ КП.
Після вимушеного переселення з окупованого Луганська в серпні 2014 р. працював на посаді професора кафедри філософії і економіки освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського та за сумісництвом — кафедри філологічних дисциплін рідної almamater у Старобільську та СНУ імені В. Даля у Сіверськодонецьку. Вірив, що повернеться у звільнений від проросійських найманців Луганськ.
О. І. Неживий — автор багатьох окремих видань, упорядник та редактор низки книг, дослідник літературознавчих процесів у Донбасі і на Луганщині зокрема. Як член НСПУ, НСЖУ, НСКУ, Полтавської спілки літераторів друкувався в багатьох періодичних виданнях. Вважав за честь плідно співпрацювати зі “Словом Просвіти”. Впродовж 20 років луганці йому довіряли бути членом міського та обласного об’єднань ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, обирали делегатом просвітянських з’їздів. Серед численних відомчих нагород просвітянські: медаль “Будівничий України”, лауреат всеукраїнських премій Івана Огієнка, імені Бориса Грінченка. Національна спілка письменників України удостоїла його відзнаки НСПУ, літературних премій імені Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Дмитра Нитченка та інших.
У своїх останніх літературознавчих студіях “Зізнання”, що побачила світ у видавництві “Полтавський літератор”, він зізнався у любові до Луганщини і Полтавщини, бо його життєва доля поєднала два рідних краї через призму літературномистецького, наукового та громадського життя. І немає сумнівів, що ця любов взаємна.
Центральне правління ГО ВУТ
“Просвіта” імені Тараса Шевченка
Правління Луганського обласного об’єднання
ГО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment