Микола ГОЛОМША: «В ментальному коді тисячоліть душа українця — республіканська»

Республіканська ідея в Україні публічно, для широкого загалу, і політично, для вузькопартійних проектів, не отримала необхідної ідентифікації і легалізації. Здається, вона залишається замурованою в асфальт імперської тоталітарності. Тому по факту не є вельми популярною у соціумних горизонтах українського суспільства. Однак, це швидше результат відсутності справжньої змагальності в політиці через вимушену слабкість політичного життя в країні — за майже три десятки літ у нас наразі немає партій з чіткими ідейно-концептуальними світоглядними платформами та послідовно-відповідальною політичною лінією і поступом, який би мав продовження у поколіннях, а не лише на період перебування на…

Read More

Ніколи не відступає…

Микола ТАБОРИТ Фото Олександра ГАЛКІНА Їх, мужніх бійців героїчної 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, того спекотного липневого дня з нетерпінням і радістю чекали вдома, в Черкаському, що на Дніпропетровщині. Зустріти наших захисників прийшли рідні і друзі, однополчани і гості — представники волонтерського руху з Києва, Дніпра, Черкащини. Серед них — наші просвітяни і члени історичного клубу “Холодний Яр” на чолі з Романом Ковалем. На військовий плац, де побатальйонно вишикувався особовий склад 93-ї бригади, прапороносці з почесною вартою, чітко карбуючи крок вносять три прапори: національний і штандарти бригади. Торік, у…

Read More

«А на москалів не вважайте…»

Російська мова як інструмент мовно-культурної та політичної експансії Микола ЖУЛИНСЬКИЙ Закінчення. Поч. у ч. 29, 30 за 2019 р. Наступного, 2005, року директор Інституту національної стратегії РФ Міхаїл Ремізов опублікував “Проект: “Гусударствоцивилизация”: Концепция государствацивилизации и учредительные принципы нового строя”. І в цьому документі повторюється відоме з попередніх століть ствердження про те, що Росія не є країною, яка належить до західної цивілізації, її майбутнє — у відновленні радянської імперії в кордонах до 1991 року, а російська нація є і буде ядром цивілізації із великої кількості народів, що об’єдналися і будуть об’єднуватися…

Read More

Символ боротьби за незалежність

Георгій ЛУК’ЯНЧУК У Колонній залі Київської міської ради за участі керівництва КМДА, депутатів, громадських активістів відбулися урочисті заходи з нагоди історичної події — 29ї річниці підняття у столиці українського національного прапора. Вперше від часів УНР синьожовтий стяг замайорів на флагштоці перед будівлею Київради на Хрещатику 24 липня 1990 року. Через десять років після тих вікопомних подій міська рада Києва ухвалила рішення про відзначення цього дня як Дня національного прапора у столиці України. Телеведуча Христина Стебельська пригадала, що тоді на Хрещатику зібралися сотні тисяч людей, які прагнули незалежності від російської комуністичної…

Read More

«Ґаварі па чєлавєчєскі»

Роман ЯРЕМІЙЧУК, доктор технічних наук, професор, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка Ці слова можна часто почути в Москві та і в інших містах Росії, коли до першоголіпшого перехожого росіянина звертаються з якимось питанням українською мовою. Їх можна зрозуміти — для більшості росіян в Росії наша мова не зрозуміла, до якоїсь міри смішна. Ні словами, ні побудовою речень українська і російська мови не подібні між собою. Інша справа, коли до нас в Україні звертаються з якимось питаннями російською мовою. Ми з дитинства знаємо російську мову, бо наш процес мовного зросійщення…

Read More

Просвітянський з’їзд

Продовження. Поч. у ч. 30 за 2019 р. Артистична комісія здобула велику популярність виставами та концертами “Просвіти”. Можна не помиляючись сказати, що завдяки “Просвіті” Київ вперше побачив ідейні п’єси Грінченка та переклади з чужої літератури, як “Нора” Ібсена, “Вогні Іванової ночі” Зудермана і т.и. Особливо визначались завше великі ювилейні спектаклі-концерти в пам’ять Т. Шевченка, чому сприяв чудовий хор “Просвіти” під керуванням 3нобина, Стеценка та Кошиця. 8 квітня 1910 року “Просвіту” було скасовано. Мотиви цього скасування, записані в “журнале постановленій Кіевскаго губернскаго присутствія об обществахъ“, слідуючі. “Изъ заслушанной присутствіем докладной записки…

Read More

Володимир ПЕТРАНЮК: «Будь-яка наша вистава — віддзеркалення української традиції»

Під завісу свого 32-го театрального сезону Театр української традиції “Дзеркало” презентував нову виставу — “Зніму чувиху з хатою”. В основу постановки лягла п’єса Михайла Зощенка “Весілля”. Про нову роботу “Дзеркала” наша розмова з режисером-постановником, художнім керівником театру, заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Петранюком. — Це вже Ваша друга сценічна версія за твором Зощенка. А коли з’явилася перша? — Це було десять років тому. Вистава йшла з іншою назвою. Ми досить довго підбрилася до цієї теми. Хотілося зробити постановку, суголосну сьогоднішньому дню. Я люблю творчість Михайла Зощенка з юності. Він був,…

Read More

Катерина Щерба — зв’язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича

До славного 90-ліття Мирослава ОЛІЙНИК (БУЧКІВСЬКА), член НСЖУ Село Виспа на Івано-Франківщині — рідне село Катерини Щерби (дівоче прізвище Бережанська). Зараз вона з дочкою Галиною Щербою проживає у Львові. Із пані Галиною, доцентом Львівського національного університету імені Івана Франка, дослідницею лемківського краю, нас познайомила українська газета у Польщі “Наше слово”. Кілька років тому я написала рецензію на її книжку “Розквіт і трагедія Лемківщини”, а потім випадково зустрілися на міжнародній конференції у Національному університеті “Львівська політехніка”. А потім — зустріч із батьками Іваном та Катериною Щербами у затишній їхній оселі (на…

Read More

Хліб — людська святиня

Михайлина БОДНАР, завідувачка культурно-масовою роботою Івано-Франківської обласної “Просвіти” Вперше у НД “Просвіта” відбувся захід, приурочений найголовнішому в житті — хлібу. Ще не так давно наші предки важко працювали в цей жнивний час, вручну жали, косили, молотили, а ввечері ще й сходились до просвітянської хати-читальні й співали, читали газети, грали вистави, декламували вірші, обмінювались інформацією. По Петрі на ланах вже стояли полукіпки… Нині теж поля налились стиглим колосом. Сприяла цьому погода, тож буде цього року в нас достатньо хліба, щоб себе прогодувати, та ще й з іншими поділитись. В полі гудуть…

Read More

У «Просвіті» відремонтували танцювальний зал

У ковельських закладах культури тривають ремонтні роботи, — про це повідомляється на сайті Ковельської міської ради. Зокрема, завершують ремонтувати другий корпус школи мистецтв, що на вулиці Відродження. Нині будівельники працюють у Народному домі “Просвіта”. У залі, де займаються спортивні секції та хореографічні колективи, запланували облаштування роздягалень для дітей та декоративне оздоблення стін, проводять повну заміну підлоги. Впродовж останніх років Нароний дім “Просвіта” кардинально змінився: капітально відремонтували фойє, глядацький зал, сцену. Цьогоріч оновили коридор, де розташовано кабінети адміністрації та займаються колективи. Нещодавно завершили роботи у танцювальному залі — встановили нову вентиляцію,…

Read More