Сіверщина краєзнавча (травень—червень 2019 р.)

о. Юрій МИЦИК,
д. іст. н., проф., засл. діяч науки і техніки України

Така надзвичайно важлива галузь історичної науки, як краєзнавство, розвивається в Україні з труднощами і нерівномірно. Ще в совєтські часи краєзнавство заборонили (1929 р.) і лише в 60х рр. ХХ ст. почали відроджувати. Але в брежнєвськосусловські часи, особливо після зняття з посади першого секретаря ЦК КПУ Шелеста і приходу на його місце Щербицького (1972 р.), знову настали лихі часи для краєзнавства. І все ж воно вистояло! І тут, безсумнівно, серед історичних регіонів України пальма першості належить Сіверщині. Досить сказати, що в Чернігівській області регулярно проводять конференції і видають збірники з їхніми матеріалами у Чернігові, Батурині, Ніжині, а у Сумській — у Сумах, Глухові, Конотопі. Іншу картину бачимо в областях півдня і сходу України, і це одна з причин популярності ідей “русскаго міра” серед частини тамтешнього населення…
Лише у травнічервні 2019 р. на Сіверщині було проведено три важливі конференції. Першими за хронологією були науковці та музеєзнавці однієї з гетьманських столиць — Глухова. 30—31 травня там відкрилася чергова Всеукраїнська конференція “Сіверщина в історії України”, організаторами якої виступили Національний заповідник “Глухів”, Центр пам’яткознавства України та Глухівський національний педуніверситет. Перед початком конференції її учасники отримали фундаментальний том (уже 12й), в якому було вміщено доповіді близько 100 учасників з різних міст України. Доповіді було розділено на 5 груп: пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа, історія та культура давніх часів і середньовіччя, нова історія, музейна справа. Хоча тематику не обмежували (було представлено доповіді й статті стосовно краєзнавства всієї України), але у центрі уваги була, звичайно, історія Глухова й Глухівщини. Відкрив конференцію кандидат архітектури Василь Вечерський доповіддю “Охорона культурної спадщини в історичних містах”. З не меншою увагою заслухали доповіді к. іст. н. Сергія Єсюніна, присвячену вивченню “ПСЗ (Полного собрания законов Российской империи) як джерела до історії Глухова”, к. іст. н. Богдана Галя про пожежні команди в містах Лівобережної України кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., Яніни Діденко про старожитності Чигиринщини у творах Тадеуша Падалки, Олени Кужельної про впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у1924—1925 рр. та ін. Особливий інтерес викликали доповіді к. іст. н. Інни Тарасенко та Миколи Гороха, в яких порушили заборонені в совєтські часи теми. У першій доповіді — “Про відносини між глухівцями та військовими російського глухівського гарнізонного полку в п. п. ХVІІІ ст.” І. Тарасенко зупинилася на неприкрашеній картині перебування російських військ у Глухові. Тут замість традиційної ідилії, яка змальовувалась у офіційній історіографії, бачимо картину майже постійних конфліктів, викликаних свавіллям солдатні (побиття, крадіжки, навіть гвалтування жінок і вбивства).
В іншій доповіді (“Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941—1943 рр.)” аналізувалися матеріали окупаційних газет “Новий час” (Шостка), “Визволення” (Конотоп), “Сумський вісник”, “Останні вісті” (Кролевець) та ін. Вони містили інформацію, потрібну гітлерівський владі. Водночас у них влучно критикували сталінський режим. У низці статейдоповідей містилася публікація архівних документів як от матеріалів глухівської міської ратуші ХVІІХVІІІ ст., документи з історії роду знаменитого українського композитора ХVІІІ ст. Дмитра Бортнянського (д. іст. н. Ю. Мицик, к. іст. н. І. Тарасенко). Завершилася конференція екскурсією до старовинного Путивля.
67 червня естафету підхопив Батурин. Тут було проведено вже ХVІ Батуринські читання, присвячені 350й річниці заснування гетьманської резиденції у Батурині, які відбулися на терасі палацу гетьмана Кирила Розумовського. На цьогорічному науковому заході, організаторами якої є Національний історикокультурний заповідник “Гетьманська столиця”, Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка, Центр пам’яткознавства НАН України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Чернігівська обласна організація Національної Спілки краєзнавців України було подано рекордну кількість доповідей — 56. На початку пленарного засідання чернігівський дослідник Сергій Павленко презентував власну книжку “Батуринська фортеця”, що нещодавно вийшла у світ у видавництві “Мистецтво”. Також було презентовано поважне археографічне видання Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України — “Архів ранньомодерної Української держави. Т. 2: Документи Ніжинського полкового суду 1736—1747”.
Виступи Віталія Мамалиги, Юрія Мицика, Інни Тарасенко, Наталі Саєнко, Каріни Солдатової, Сергія Токарєва, Сергія Зозулі, Акаша Крішана, Алли Попружної, Ніни Воробей, Галини Євсеєвої, Зої Сніжок та інших дослідників охопили широке коло теоретичних та прикладних питань вітчизняної історії доби Гетьманщини й актуальних проблем сучасного музеєзнавства, пам’яткознавства, краєзнавства. Було підкреслено особливу роль Батурина у державотворних процесах ХVІІ—ХVІІІ ст. Матеріали ХVІ Батуринських читань буде оприлюднено в черговому збірнику наукових праць “Батуринська старовина”.
А 20 червня відбулася конференція “Пантелеймон Куліш та його доба” у Борзні і с. Оленівка Чернігівської області, присвячена 200літтю від дня народження класика української літератури і вченого П. Куліша. Її організатори — науковці Інституту історії та Інституту української археографії та джерелознавства (ІУАД), до котрих приєдналися історики з Національного університету “Чернігівський колегіум” та музеюзаповідника П. Куліша “Ганнина пустинь”. Київський десант науковців очолили заст. директора Інституту історії д. іст. н. Геннадій Боряк та директор ІУАД Георгій Папакін, які виступили з цікавими доповідями. Не менш цікавими були доповіді докторів іст. наук О. Яся (“П. Куліш і великий український історичний наратив”), Федора Медвідя (“Історіософська концепція П. Куліша в контексті українського національного відродження”), Ірини Колесник (“Епоха Куліша: “казус відсталості” як історичний ексклюзив”), Олександра Удода (“Історіософськопубліцистичне осмислення П. Кулішем української минувшини”), доповіді о. Юрія Мицика, Оксани Ковальчук і к. іст. н. Інни Тарасенко про археографічну діяльність П. Куліша. У доповідях інших науковців з Києва, Чернігова, Кривого Рогу, Качанівки (Сергій Зозуля, Наталя Барабаш, Катерина Кравченко та ін.) розглядалися зв’язки письменника з Тарновськими, історична топографія Ніжина за романом “Чорна рада”, заслуги роду Білозерських у збереженні та популяризації творчої спадщини Куліша. Конференція завершилася у с. Мотронівці — родовому гнізді П. Куліша й Білозерських, де науковий співробітник музею “Ганнина пустинь” Алла Богдан провела екскурсіюлекцію “Життя і творчість Пантелеймона Куліша у Мотронівці”.
Загалом усі три конференції зробили великий внесок у науку, зокрема в історичне краєзнавство, викликали значний інтерес громадськості, а їхні матеріали ефективно використають працівники музеїв у патріотичній просвітницькій діяльності.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment