Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
Літо — час відпусток. Але творче життя столиці триває. Протягом червнялипня у музеях та виставкових залах Києва відкрилося чимало нових художніх виставок. Серед них — персональна виставка Івана Малишенка в Центральному будинку художника НСХУ. Цілу низку цікавих експозицій представив і Центр української культури та мистецтва.
Іван Малишенко народився в селі Ясногородка, що на Київщині. Неповторна краса рідних краєвидів уже з ранніх літ пробудила в Івана потяг до малювання. Але лише у зрілому віці він отримав можливість навчатися у професіоналів — заслужених художників України М. Родіна, М. Гуляєва, В. Забашти, В. Трофіменка. Ці знання дали можливість І. Малишенку працювати у столичних видавництвах “Мистецтво”, “Веселка”, “Урожай”, “Радянська школа”. 1986 року він став членом Спілки художниківграфіків.
Нині в творчому доробку митця більше шестисот картин. Живопису Івана Малишенка притаманне особливе відчуття кольору. Колорит його картин насичений, відвертий, яскравий, як і сама душа митця.
Портрет посідає особливе місце у творчості художника. Художником створено галерею багатьох відомих людей, а також рідних, друзів, знайомих. Про визнання його таланту свідчать численні публікації в газетах та мистецьких виданнях. Телеканал “Культура” відзняв авторський фільм про художника Івана Малишенка. Побачили світ каталоги його робіт. Твори митця зберігаються у приватних колекціях України, Польщі, Німеччині, Італії, Швейцарії, Ізраїлю, Росії та інших країн.
Привітати художника з відкриттям виставки прийшли його колеги, родичі, знайомі, шанувальники образотворчого мистецтва.
— Творчість Івана Малишенка життєстверджуюча, цілеспрямована, — наголосив директор Дирекції виставок НСХУ Ігор Волощук. — Всі шанувальники реалістичного мистецтва знайдуть тут для себе чимало цікавого, а колеги зможуть для себе багато перейняти. Вітаю митця від імені НСХУ і сподіваюся, що в стінах Центрального художника відбудеться ще багато його персональних виставок.
— Після відвідань виставки свого колеги завжди повертаєшся з неї з зовсім іншим настроєм, творчо збагачений, — підкреслив заслужений художник України Петро Зикунов. — На виставці представлено 72 роботи. В Івана Малишенка, як у кожного справжнього митця, є своє творче Я. Він давно заслужив, аби стати членом Національної спілки художників України.
— Іван Малишенко завжди у творчому пошуку, — зазначив лауреат Шевченківської премії, народний художник України Валерій Франчук. — Він не сидить склавши руки у майстерні. Хочу побажати Івану ніколи не зупинятися на досягнутому, а ювілейний рік нехай принесе йому радість творчості і достаток.
Художник висловив велику подяку своїх колегам, друзям, знайомим, всім, хто завітав на його персональну виставку. Цього дня Іван Малишенко отримав золоту медаль “Золотий Олімп” від Всеукраїнської конфедерації журналістів за високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток вітчизняного мистецтва. Також відбувся невеликий концерт. Музичні подарунки художник та всі присутні отримали від заслуженої артистки естрадного мистецтва України Наталії Полтавець та народного артиста України Валерія Петренка.
***
Центр української культури та мистецтва України запросив на персональну виставку художніх творів Юлії ЄгоровоїРогової “Полювання на щастя”, виставкуконкурс сучасної графіки “Артпаралелі 2019” та виставку вишитих картин Лариси КовальчукШустерман.
Відвідувачі виставки мають можливість побачити серію творів, що демонструють розвиток нового прояву мистецтва — “полювантизму”. Усі вони створені новим методом малювання (“полювання на полотні”).
Задля цього Юлія ЄгороваРогова створює окремі насадки (так звані “пензельстріли”), які випускає з лука на полотно чи картон, перед тим наносячи фарбу. Художниця продумує композицію та колористику кожної роботи, враховуючи політ стріли, її траєкторію, колір ґрунту та фактуру полотна або картону. Пані Юлія створювала нову колекцію, експериментуючи з матеріалами та формами.
На думку митсткинці, “полювантизм” потрібен для того, щоб люди були щасливішими та вільнішими, простіше дивилися на складні речі, а прості речі розглядали уважніше. Юлія вважає, що якби слова “Чому” та “Навіщо” зникли, а залишилися б лише: “Як” та “Ось, Тут, Зараз”, то люди б стали краще розуміти одне одного і були б щасливішими. Адже після випробувань і пошуку відкриваються нові двері. У новому погляді знаходиться місце для вільних думок.
“Давайте пограємо в “полювання”, — говорить Юлія, — у “полювання” на щастя. І тут не потрібна мішень. Адже “полювантизм” — це мистецтво, насамперед, процесу, а не результату”.
Також на виставці експонуються твори олійного живопису з танцювальної серії “Одна мить”. Вперше вони були представлені на широкий загал навесні цього року в Муніципальній галереї мистецтв м. Києва.
Юлія ЄгороваРогова народилася в Ужгороді. Закінчила Інститут ім. А. Ерделі за спеціальністю “Живопис”, член НСХУ. З 2000го року бере активну участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставках і пленерах. Видано близько 10 книжок з малюнками художниці. Її роботи знаходяться в муніципальних та приватних колекціях України, Франції, Німеччини, Словаччини, Угорщини, Канади, Сербії, Естонії. Юлія постійно проводить майстеркласи з гончарства та живопису в Україні й за кордоном.
***
Мета виставкиконкурсу сучасної графіки “Артпаралелі 2019” — згуртування митцівграфіків для розкриття власного творчого потенціалу, сприяння розвитку графічного мистецтва в Україні, створення новітніх моделей виставкових проєктів.
В експозиції представлені роботи митців з різних регіонів України, що відображають подібні та відмінні риси художнього процесу на вітчизняних теренах.
Роботи українських майстрів створюють відчуття несподіваності, відкриття, невимушеності. Разом з тим багатьом творам притаманне неочікуване поєднання лірики і трагічності, споглядання і визначеності життєвого кредо.
Під час відкриття виставки відбулося вручення подарунків від партнерів проєкту — Sennelier Ukraine та художньої крамниці “Каркар”.
Чарівний світ природи тонко переданий роботах Тосі Кравцової “Лілії”, Тетяни Пранчук “Магія” та “Плетиво”, Лариси Ващенко “Травневі тюльпани”. Поруч — краєвиди Києва “Вид на Річковий вокзал з Труханова” Паули Литовченко і “Поштова площа” Вікторії Руднєвої. Сучасний мегаполіс у своїх творах зобразили Олеся Джураєва та Сергій Гулєвич. Народні мотиви лягли в основу робіт Тетяни Балбус “Сонячне літо” і “Казкові птахи” та Лариси Ващенко “Веснянки”.
***
Наступна експозиція представляє близько 40 вишитих картин із фондів Центру української культури та мистецтва, створених заслуженим майстром народної творчості України Ларисою КовальчукШустерман.
Майстриня народилася у місті Котовськ (нині Подільськ) Одеської області. Закінчила Одеський педагогічний інститут. За фахом — інженервикладач виробничого навчання. Останні 35 років мешкає на Київщині.
Творчість Лариси КовальчукШустерман відома далеко за межами України. Її вишиті картини буквально “намальовані” нитками. Майстриня досконало володіє різними техніками: хрестиком, мережкою, художньою та опуклою гладдю, вишивкою по білому, ришельє, гобеленовим стібком та багатьма іншими.
У доробку вишивальниці понад триста робіт. Серед них — натюрморти, пейзажі, портрети, анімалістичні композиції, а також картини релігійного змісту. Вже відбулося більше 40 персональних виставок мисткині.