Просвітянський з’їзд

Продовження. Поч. у ч. 30 за 2019 р.

Артистична комісія здобула велику популярність виставами та концертами “Просвіти”. Можна не помиляючись сказати, що завдяки “Просвіті” Київ вперше побачив ідейні п’єси Грінченка та переклади з чужої літератури, як “Нора” Ібсена, “Вогні Іванової ночі” Зудермана і т.и. Особливо визначались завше великі ювилейні спектаклі-концерти в пам’ять Т. Шевченка, чому сприяв чудовий хор “Просвіти” під керуванням 3нобина, Стеценка та Кошиця.
8 квітня 1910 року “Просвіту” було скасовано. Мотиви цього скасування, записані в “журнале постановленій Кіевскаго губернскаго присутствія об обществахъ“, слідуючі.
“Изъ заслушанной присутствіем докладной записки усматривается, что целью реферированныхъ изданій “Просвіти” является дискредитированіе монархической власти и пропаганда республиканскихъ идей, восхваленіе революціонныхъ и бунтовщическихъ деяній, принципіальный фетишизмъ передъ политическими преступниками и проповедь решенія аграрнаго вопроса по рецептамъ анархистовъ-коммунистовъ; къ этим тезисамъ примыкаютъ — защита антимилитаризма и патріотическаго индефферентизма, а также поднятіе знамени узконациональной автономіи. Изданія протестуютъ противъ пріобщенія малорусскаго племени къ общерусской культуре, называютъ это племя лишеннымъ в Росіи человеческихъ правъ и мечтаютъ о славянской федеративной республике, съ Малороссией въ качестве самостоятельнаго члена федераціи.
Усматривая какъ въ задачахъ, поставленныхъ для о-ва “Просвіта” ея уставомъ, так и въ издательской деятельности о-ва на протяженіи 4 летъ его существованія угрозу общественному спокойствію и безопасности, губернское присутствіе определило: о-во под названіем Т-во “Просвіта” в Кіеве закрыть навсегда”.
Але рівно через 7 років, в тому ж таки квітні “закрытая навсегда” Київська “Просвіта” знову воскресла. Та діяльність її за ці місяці була невеликою, — як раз через те, що відновлювати старе важче, ніж будувати нове, а друге ще і те, що людей для роботи в “Просвіті” через ріжні обставини часу лишилось мало. Тепер готує до друку деякі книжки видавнича комісія, веде підготовчу роботу до відкриття в Київі бібліотеки-читальні бібліотечна комісія, та розпочато роботу по організуванню лекцій і дитячих читань по околицях Київа.
Крім того час ставить перед Київською “Просвітою” нові завдання. Можливо, їй доведеться перенести вагу своєї діяльности на те, щоб взяти найблизшу участь в Осередковій Раді всіх “Просвіт”, а також виконавчу ролю “Спілки Просвіт” в тих справах, які вимагають скупчення техничних та інтелігентних сил, як того потрібує широко поставлена видавнича справа та поширення кольпортажу книжок по Україні.
Свої нові завдання і нову програму Київська “Просвіта” намітить уже після всеукраїнського з’їзду “Просвіт”, згідно з його постановами.
Після д-ки Ішуніної взяв слово д-ій Балаш, представник “Просвіти” на Шулявці (передмістя Київа), який коротко повідомив про діяльність цього т-ва, котрому дуже бракувало коштів, і через те воно найбільш виявляло свою діяльність в улаш­туванню на Шулявці вистав та вечірок. Ці вистави дали “Просвіті” деякі кошти, за поміччю котрих вона відкриває на Шулявці українську гімназію. Мійська Дума теж призначила 10 тисяч рублів, але тих грошей ще не дала, і гімназія поки-що тримається коштами “Просвіти”. Членами “Просвіти” є майже самі робітники.
***
Від Липовецької “Просвіти” подав повідомлення д-ій Гнатюк. В Липовецькому повіті є більш 10 “Просвіт”. Але діяльність їх квола. Дуже шкодять праці “Просвіт” в повіті “малороси”, котрі часом і самі записуються в це т-во, але тільки “для цензу”, — щоб часом селяне не прогнали з учительської посади або що. В останній час справа стає на кращий шлях.
***
Далі виступив М. Левицький, представник Білоцерківської “Просвіти” та “Спілки Просвіт” Васильківського повіту, в якому є 53 “Просвіти”. Організування Білоцерківської “Просвіти” почалось з гуртування середнешкільників, залізничників та вояків, наслідком чого є те, що місцева Рада військових депутатів в переважній більшости складається з свідомих українців, а шкільна молодь взялась дуже жваво до закладання по селах “Просвіт”, котрі відбули уже 3 повітових з’їзди. Просвітяне також багато працюють коло організовання в повіті “Вільного Козацтва”, котре останній час дуже шириться по селах і об’єдналось в курінь імени Палія. В самій Білій Церкві є коло 300 “вільних козаків”. З неукраїнців у “Просвіти” найкращі стосунки з поляками, з котрими вона ввійшла в блок на мійських виборах, в наслідок чого спільний українсько-польський список зібрав найбільше голосів. “Просвіта” завела в Білій Церкві чималу книгозбірню, до якої виписує 5 газет та відкрила українську школу для дітей і дорослих та недільні курси для “вільних козаків”. Домагалась “Просвіта” заведення української мови в місцевих хлоп’ячій та дівочій гімназіях, але в цій справі не пощастило, через вороже відношення до цеї справи більшости гімназіяльних учителів. Ворожа агітація в повіті проти діяльности “Просвіти” ведеться переважно духовенством і подекуди учителями. В дівчачій гімназії “Просвіта” захожується коло заведення українських ткацьких курсів, в тому їй допомагає одна свідома учителька. Упорядковано також продаж українських книжок та видано своїх дві книжечки.
В “Просвіті” села Янківки справа ішла дуже мляво, поки недавно не обрали нового голови — єврея Пріцкера, — котрий виявив дуже жваву діяльність та щиру українську свідомість.
В Таганчі “Просвіта” склалась виключно з дівчат, котрих є коло 200 душ. Дівчата ці дуже завзято працюють коло самоосвіти та завели в селі гуртову кравецьку майстерню.
***
Баньківський, представник товариства “Кобзарь” в с. Керелівці, батьківщині Т.  Шевченка, привітавши з’їзд, розповів про утворення “Кобзаря” з почину галицьких українців, до котрих згодом приєднались і керелівські селяне та інтелігенція. На курсах в Звенигородці керелівська молодь мусіла вести велику боротьбу з верховодами-росіянами та учительками “попівськими доньками – кацапками”, як висловився промовець. В однім випадку, коли вороги українства стали оббріхувати М. Грушевського, що ніби то він підкуплений німцями, то мало не дійшло до бійки. Врешті, вороги побачили, що сила не на їхньому боці і принишкли.
Т-во “Кобзарь” об’їхало весь повіт, при чому давало концерти по селах і тим заробило чимало грошей. Закінчив промовець таким закликом до організовання “Вільного Козацтва”, яке повинно бути нашою національною гвардією. Збори привітали промовця гучними оплесками.
***
Кутовий повідомив про життя “Просвіти” в Сквирському повіті. В Сквирі свідомої інтелігенції майже зовсім не було, і “Просвіта” зразу ж взялась до роботи на селах. Скликаний “Просвітою” повітовий з’їзд сельських учителів розділився на два — український і російський, — так що тільки в останній час учительство повіту об’єдналось в єдину Українську Учительську Спілку. Тепер “Просвіта”, яка має коло 200 членів, працює разом з Селянською Спілкою і досить успішно організовує селянство.
Деякі місцеві вороги українства допустились навіть провокаційних засобів боротьби: вони, прикинувшись українцями, позаписувались в “Просвіту”, пройшли в Раду т-ва (один був навіть головою) і там всяко гальмували роботу. Проте в останній час “Просвіта” провадить досить вдалу діяльність і навіть з’українізувала місцеве земство. Між иншим, ворогами “Просвіти” є і сквирські євреї, котрі намовляли навіть повітового комісара, щоб він заборонив в Сквирі українську маніфестацію, котру улаштувала “Просвіта”.
Цим було закінчено повідомлення з Київщини і ухвалено решту відкласти на другий день. Засідання скінчилось в 11 год. вечора.
Слідуюче засідання, на котрому мають розпочатись доклади по програмі з’їзду, призначено на 10 год. ранку 21 вересня.

Ранішнє засідання 21 вересня
Розпочалось засідання з 10 1/2 год. ранку. Весь час ішли повідомлення з місць по губерніям, як і на вчорашньому вечірньому засіданні. Першими почались повідомлення з Полтавщини.
Д-ій Коваленко від Полтавської “Просвіти” повідомив, що в повіті є 45 “Просвіт”-читалень. Найбільше горнеться до “Просвіт” селянська жіноча молодь, — дівчата і молодиці. Просвітна робота краще іде там, де “Просвіти” не беруться до політичних справ, як вибори тощо, бо з цього виходять тільки сварки. Суд відмовляється реєструвати статути товариств, писані по-українськи, і через те промовець радив з’їздові винести постанову про потребу українізації суду та затвердження генерального секретаріату судових справ.
***
Представник Полтавських “Просвіт” Чайківський, священик-галичанин, зпочатку коротко згадав про діяльність “Просвіти” в Галичині, котра існує уже 48 років і має більше 400 тисяч членів. Заходами Галицької “Просвіти” закладено такі великі просвітні та економичні організації, як “Наукове Т-во ім. Шевченка”, “Сельський Господар”, “Народна Торговля”, “Сокіл” та инші, а також кілька українських гімназій.
На Полтавщині селянство само відрухово взялось до організування і, будучи мало свідомим, звертається за Допомогою до мійської інтелігенції. В Полтаві тепер є окремий інструктор, котрий направляв діяльність сельських “Просвіт”. Видано також книжки для просвітянського діловодства. По повітах Полтавщини відбулась за літо ціла низка просвітянських з‘їздів і закладено в деяких повітах “Спілки Просвіт”. Кілька повітових земств видають “Просвітам” грошові підмоги. Помагають часом і кооперативи. Буває з боку деяких організацій і вороже відношення до “Просвіт”, як наприклад, Кобеляцька Рада робітницьких та вояцьких депутатів, один з привідців якої, російський соціаліст, казав селянам: “Зачемъ вамъ, хохламъ, ходить въ школу, — кто же тогда будетъ кормить коровъ да овецъ?” Духовенство на Полтавщині ставиться побільшости цілком байдуже до просвітної праці. До “Просвіт” на Полтавщині приймають і неукраїнців, а в одній з “Просвіт” навіть за голову обрано єврея.
***
Від Золотоношської повітової “Спілки Просвіт” виступив д-ій Злобинців. В “Спілці” об’єднано тільки 13 “Просвіт”, хоча в повіті їх є коло пятидесяти. Деякі з сельських “Просвіт” виявляють свою діяльність тільки самими виставами, а инші тільки читаннями. Дуже бракує інтелігентних провідців, яких на весь повіт є кільканадцять чоловік, котрі ніяк не встигають всюди поспіти. Осередкова “Просвіта” в самій Золотоноші видала за літо кілька книжок, з котрих розійшлось уже 40 тисяч примірників.
***
Д-ій Йова з Миргородського повіту зазначив, що в повіті “Просвіти” стали з початку закладатись по селах, а потім уже і в місті. Багато допомогла справі середнєшкільна молодь, а духовенство всіма силами боролось з ними. Найбільше коло просвітної та організаційної справи працює свідома селянська молодь. Учителі помагають мало — більшість їх зовсім байдуже ставиться до “Просвіт”.
З Чорноморії
Представниця “Просвіти” в Геленджику д-ка Крижановська зазначила, що просвітна справа на Чорноморщині іде не дуже жваво, бо українська людність занята переважно своїми господарськими справами.
З Таврії
Д-ій Буленко від Бердянської “Просвіти” розповів про досить жваву її працю на всіх ділянках просвітної справи. Заходами цеї “Просвіти” було літом упорядковано в Бердянську українські вчительські курси і тепер по селах відкривається коло 100 українських шкіл. В Бердянському повіті є до 20 “Просвіт”. Було не дуже давно скликано в Симферополі губерніяльний з’їзд “Просвіт”, але він не вдався. З неукраїнців найкращі стосунки у Бердянської “Просвіти” з німцями-колоністами.
З Поділля
Представник “Просвіти” в Камянці-Подільському д-ій Злотчанський, привітавши з‘їзд, згадав, що ця “Просвіта” двічі умирала і двічі оживала. Тепер Т-во найбільше працює коло українізації на Поділлі шкіл. Після Камянецької найбільше працює Вінницька “Просвіта”, а инші повітові т-ва працюють досить мляво. Дуже гальмує справу Камянецькій “Просвіті” прифронтове її становище, — багато вояцького люду провадить ворожу “Просвіті” агітацію і всяко намагається їй шкодити. Кепські стосунки також і з ксьондзами, котрі намагаються зпольщувати українців-католиків.
З Херсонщини
Д-ій Залавський, представник Олександрійської “Просвіти” скаржився на брак свідомих інтелігентних людей. В повіті уже є 24 “Просвіти” і взагалі селянство само береться до організаційної роботи. Деякі сельські “Просвіти” стоять дуже добре, наприклад в с. Широкому одних газет до т-ва виписується 17 примірників. “Просвіта” зробила вплив, між иншим, і на повітове земство, так що воно постановило приєднатись до Центральної Ради. В самому Херсоні справи стоять теж добре і є надія, що нове губерніяльне земство зробить постанову про приєднання Херсонщини до автономної України.
***
Від Миколаївської “Просвіти” говорив д-ій Коваль, котрий згадав про великий підупад т-ва після смерти його фундатора, відомого адмірала Аркаса, — дійшло до того, що в “Просвіті”, поруч з портретом Т. Шевченка висів і портрет Миколи ІІ. Діяльність т-ва і за нового часу була занадто млява, не зважаючи на те, що воно має навіть чималі кошти. Тільки самими останніми днями справа почала іти трохи жвавіше.
З Харківщини
Представником Харківської губерніяльної “Спілки Просвіт”, в яку входить 105 товариств, виступив д-ій Волосенко. Спілка виявила чималу видавничу діяльність (видає “Рідне Слово” та деякі книжки).
Сельські учителі нераз баламутили селян і нищили закладені уже по селах “Просвіти”. В самому Харькові “Просвіта” заклалась тільки два місяці тому назад, але праця її невпинно шириться. Т-во зайняло тепер будинок бувшого дворянського зібрання і завело там між иншим, українську гімназію з бурсою.
***
Д-ій Немець повідомив про життя “Просвіт” в Богодухівському та Ахтирському повітах. Найбільше уваги промовець звернув на ворожу до всього українського діяльність багатьох місцевих учителів — росіян та “малоросів”, — котрі не цураються в цій боротьбі самих огидних засобів. На українських діячів ці учителі допускаються ріжних наклепів та доносів. Не далеко від цих учителів втікло і духовенство, більшість котрого — москвофіли. Доходить до того, що українцям-організаторам погрожують убивством.
***
Представник Сумської “Просвіти” д-ій Покровський зазначив, що через брак відповідного числа свідомих людей та через загальні на Харківщині перешкоди з боку ворожих елементів т-во не виявило тої діяльности, яку могло б розвинути при инших обставинах. В місті Сумах закладаються деякі українські організації та шириться свідомість по-між середньошкільною молоддю.
Виступав ще від “Просвіт” Вовчанського повіту д-ій Доброславський, який зробив коротеньке повідомлення.
З Донщини
Представник “Просвіти” в Слободі Чистяковій розповідав головним чином про ті перешкоди українському рухові, які там чинять росіяне. Инші неукраїнці, а з-осібна татари, котрих там жиє чимало, навіть допомагали дечим українцям. Ворожнеча доходила до того, що російські “соціалісти” збирались динамітом висадити в повітря будинок, де “Просвіта” улаштовує вистави та читання.
З Чернигівщини
Від Чернигівської “Просвіти” виступав д-ій Каринський, котрий, згадавши про нечувані релігійно-національні утиски на українську людність Холмщини та про діяльність Сідлецької “Просвіти”, яку скоро було скасовано і членом якої промовець теж був, зробив коротенький огляд життя та діяльности Чернигівської “Просвіти”.
***
З Ніжинської “Просвіти” давав повідомлення д-ій Івануха. Він доводив, що “Просвіта” не повинна уникати і політичної справи. Ніжинська “Просвіта” весь цей час вела запеклу боротьбу з ворогами українства і тільки в останні дні взяла над ними верх та приступила до ширшої культурно-просвітної праці. Є кілька “Просвіт” і по селах повіту, котрі дуже потрібують інтелігентних керовників та книжок.
Далі виступив представник одної сельської “Просвіти” з північної частини Ніжинського повіту д-ій Богданів, котрий зазначив досить широку діяльність своєї “Просвіти” та згадав, що у них по селах говорять дуже попсованою мовою, так що ледве розуміють “Нову Раду”.
3 Кубані
Д-ій Бродовський з Катеринодару зазначив, що на Кубані “Просвіти” виявляли діяльність переважно в виставах, крім “Просвіти” Катеринодарської, котра провадить також видавничу діяльність. Промовець підкреслив дуже вороже відношення до українства та Кубані більшости учителів-росіян та частини адміністрації, котра навіть скасувала одну “Просвіту”.
***
Д-ій Мельник з Армавіру розказував про єднання в Армавірі ріжних народів, котрих там є чимало, як от грузини, вірмени, греки, татари, українці, росіяне, поляки та инші. Між армавірськими просвітянами мало єдности, а через те і праця іде мляво. Збіраються придбати власний будинок для вистав. Утворено гурток молоді. Дуже потрібні інтелігентні працьовники.
З Колоній
Від Кишінівської “Просвіти” подав відомости д-ій Шевченко. Т-во провадить діяльність переважно поміж українцями-вояками. Українська тубільна людність на Бесарабії дуже занедбана і темна. Стосунки з молдованами досить гарні і приязні. Молдоване захожуються коло утворення своєї національної “Головної Ради” і треба, на думку промовця, заздалегідь подбати про забезпечення національних прав української людности на Бесарабії.
Виступало ще кілька промовців з привітаннями та повідомленнями котрі скінчились після 3 год. дня.
Привітання
На цьому засіданні заслухано було кілька привітань особистих і перед них по почті та телеграфу.
О. Шульгин, генеральний секретар національних справ, привітавши з’їзд, зазначив в своїй промові, що в задачі генерального секретаріату національних справ входять не тільки зносини з иншими народами Росії, а також і справа забезпечення національних прав тих українців, котрі лишились тепер за новим “кордоном”, яким роз’єднало російське правительство Україну, та тих, що проживають по-за межами України і бранців та виселенців-галичан.
Цікало вітав з’їзд від імени Катеринославського т-ва професійної освіти “Україна”.
По почті та телеграфу надіслано слідуючі привітання: з Чернигова — від І. Шрага; з Новоросійська — від Чорноморської “Просвіти”; з Барнаула — від Алтайської української громади; з Харкова — від залізничої “Просвіти” і инші.
Засідання це затягнулось до початку четвертої години дня, коли було оповіщено перерву до вечірнього засідання, початок якого призначено на 6 год. вечора.

Вечірнє засідання 21 вересня.
Доклади
На цьому засіданні, котре відчинилось на початку 7-ї години вечора, розпочались доклади по діловій програмі з’їзду.
З першим докладом на тему: “Організування Всеукраїнської Спілки Просвіт”, виступив д. Пелех. На думку докладчика, об’єднання всіх “Просвіт” на Україні повинно бути утворено на автономно-федералістичних засадах, а не на централістичних, як це є в Галичині. Це об’єднання може бути або спілкою окремих товариств, або спілкою дрібніших об’єднань “Просвіт”, шо докладчик вважає за краще. Він радив не накидати таким дрібнішим об’єднанням “Просвіт” якогось одного плану, а дати їм волю об’єднуватись в таких формах, які для них самих будуть зручніші, — чи то волостні, чи повітові чи ще які. Поруч з загальною автономно-федеративною спілкою, окремі “Просвіти” можуть поширювати свою діяльність також і на засаді централістичній, виділяючи з себе окремі відділи (філії) по тих місцевостях, де сама людність не спромоглась ще цього зробити.
Тут же д. Пелех подав досить докладно розроблений проект статуту спілки об’єднань “Просвіт”, або як він назвав “Союзу Спілок Просвіт”. Виконавчим органом Спілки по статуту має бути Головна Рада (або як звав докладчик — Центральне Бюро), котра обирається загальними зборами Спілки. Опріч Головної Ради повинно бути обрано ще і Контрольну Комісію, для догляду за правильністю діловодства Спілки.
***
По скінченні докладу розпочалось його обговорення.
Коваленко (з Полтавщини) радив вжити заходів, щоб Головна Рада Спілки Просвіт була офіціальною організацією позашкільної освіти при генеральному секретаріаті освітних справ.
Щукин (з Катеринославщини) висловив гадку, що на державні кошти “Просвітам” нічого сподіватися і радив заходитися коло видання місцевих освітних часописів.
На думку Антоневича Спілка повинна бути об’єднанням не звязків товариств, а окремих товариств “Просвіт”, та що не треба обмежувати “Просвіти” єдиним статутом, а дати їм можливість творити свої статути відповідно до місцевих обставин.
О. Попович казав, що не варто дуже деталізувати справи зараз та що негайно треба заходитись коло організування повітових об’єднань “Просвіт”.
Наостанку висловився д. Зацаринний, який закликав поставити справу організування “Просвіт” на всю широчінь і вести її до того, щоб Спілка Просвітних організацій була не приватною, а державною організацією.
В наслідок дебатів ухвалено було обрати комісію, яка б розглянула проект статуту, внесений докладчиком. При виборах цеї комісії трапилось інтересне з’явище і гарний приклад, якого ще здається ні на одному з українських з’їздів досі не було, — члени комісії самі виставляли свої кандидатури.
***
Після цього прочитано було ще три доклади: В. Нечаївська — “Жіноча освіта в діяльності “Просвіти”; д. Л. Старицька-Черняхівська — “Морально-культурне значіння театральних вистав” та д. О. Приходько — “Організування народних хорів по Україні”.
Доклади ці скінчились пізно і обговорення їх не було. Обрано тільки було комісії, котрі повинні розглянути порушені докладчиками питання і зробити з них належні висліди.
Слідуюче засідання призначено на вечір 22 вересня, а зрання мають працювати комісії по виробленню статуту Всеукраїнської Просвітянської Спілки та инші.

Засідання 22 вересня
В цей день ранішнього засідання з’їзду не було, бо зрання працювали комісії, а ввечері засідання розпочалось в 6 1/2 годин. Знов почались дальші доклади по програмі з’їзду.
В. Королів прочитав доклад про видавничу діяльність “Просвіт”. Зазначивши, що попит на українські книжки тепер незвичайно великий, а книжок в продажу дуже мало, докладчик спинився на сучасному стані видавничої справи. Чимало “Просвіт” взялось тепер до видавання книжок, але в цій видавничій діяльности “Просвіт” нема жадної планомірності і згоди. Раз те, що видаються вперед такі книжки, котрі не дуже підходять для широких верств людности, а друге — деякі книжки (наприклад, “Пісні волі”) виходять одночасно в виданнях кількох “Просвіт”, отже треба завести певний план та згоду в видавничій діяльности “Просвіт”, а також треба напевне дізнатись, яких саме книжок сам народ домагається. Для цього докладчик радив перевести відповідну анкету, проект якої він розробив і подав до уваги з’їзду. Для більшої планомірности видавництва треба, на думку докладчика, утворити по губерніяльних містах редакційно-видавничі просвітянські комісії, котрі і будуть упорядковувать видавничу діяльність “Просвіт” і без порозуміння з котрими ні одна “Просвіта” не повинна видавати жодної книжки. Щоби поставити видавничу справу якнайкраще і забезпечити її і коштами і всим потрібним для видавання приступних для народу книжок, треба утворити “видавничий просвітянський кооператив”, який мав не тільки постачати гроші на видання, а також дбати про друкарні, папір, рекламу, кольпортаж і таке инше. Просвітянські видання повинні бути безпартійними і з зовнішнього боку повинні мати однаковий певний вигляд, певну форму. При такій широкій кооперативній постановці видавничої справи видання напевне і коштуватимуть дешевше, що придасться ще більше до їх розповсюдження. Наостанку докладчик порадив обрати три комісії: 1) для вироблення статуту видавничого просвітянського кооператива, 2) розробки анкетного листа і 3) для намічення тем найближчих просвітянських видань.
Д-ій Волошин прочитав доклад про бібліотечну справу. Вияснивши значення бібліотек для просвітної справи, докладчик спинився на тому, що треба упорядковувати та вести бібліотеки.
***
Один з представників Полтавщини зробив доклад про народні історичні свята. Докладчик доводив, що ці свята треба упорядковувати по можливости по самих місцях історичних подій і щоб це святкування було інсценовкою певної історичної події. Упорядити таке святкування могли б кілька сусідніх “Просвіт” гуртом. Крім того докладчик радив утворити в Київі осібне товариство, котре б такі свята-вистави кіно-фотографувало та виробляло з тих фотографій фільми, з поміччю яких можна було б потім показувати ці вистави в кінемофотографичних театрах. Це саме товариство могло б завести кадр потрібних інструкторів для таких свят-вистав, та постачати відповідні історичні костюми.
***
О. Попович зробив доклад про взаємовідносини між “Просвітою” і “Селянською Спілкою”. Він доводив, що праця “Просвіти”, яко чисто-культурницької організації, повинна провадитись на цілком безпартійному ґрунті, бо коли вона буде провадити свою роботу згідно з програмою якоїсь політичної партії, то це не дасть можливости взяти участи в праці “Просвіти” тим людям, які не поділяють даних партійних поглядів. Само життя уже показало, що коли “Просвіта” береться до якоїсь політичної роботи, то це приводить її до загального підупаду. “Селянська Спілка”, яко професійно-політична організація, провадить свою політичну роботу переважно по певній програмі, але основує її на культурному розвитку людности. Отже в цій спільній ділянці культурно-освітної роботи діяльність “Просвіти” та “Селянської Спілки” може іти разом. Коли в якімсь селі є одна з цих організацій, то вона повинна подбати, щоб було утворено і другу, бо тільки тоді буде в належнім розмірі провадитись і культурно-освітна і політична робота на селі.
Після недовгого обговорення цього докладу зборами ухвалено було в цій справі слідуючі постанови:
1) Тому, що “Просвіта” має на меті культурно-освітні завдання і, яко організація безпартійна, об’єднує громадянство біля культурно-освітної праці, а Селянська Спілка, яко організація професійно-політична, гуртує під певними політично-соціяльними гаслами все трудове селянство і має завданням провадити політичну роботу на селі, — Перший Всеукраїнський З’їзд “Просвіт” вважає потрібним і користним існування обох організацій в кожному селі.
2) Для того, щоб не розпорошувати культурних сил, котрих на селах тепер не багато, і щоб краще використати ці сили для культурної роботи, 3’їзд “Просвіт” вважає конче потрібним:
а) щоб погодити культурно-освітну роботу “Селянської Спілки” і “Просвіти”, — закладати по селах спільні “народні доми”, читальні, книгозбірні і т.и.;
б) політичну роботу громадянства згуртувати поза “Просвітами” — в “Селянських Спілках” та инших партійних організаціях;
в) де ще нема політичної організації, там політичну роботу може брати на себе “Просвіта”.
***
Вкінці засідання д. Коваленко прочитав доклад про упорядкування лекцій, концертів, після якого засідання було скінчене.
Зрання в суботу 23 вересня працювали комісії з’їзду і початок пленарного засідання призначено було на 5 год. вечора.

Далі буде.

Матеріал для друку
в “Слові Просвіти” підготував
Євген БУКЕТ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment