Всесвіт Анатолія Марчука

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
У Будинку творчості “Садиба Анатолія Марчука” у селі Козичанка Макарівського району, що на Київщині, відбулася низка мистецьких заходів: майстер-клас з акварельного живопису, два зведені живописні пленери “Козичанка — перлина Полісся” і “Макарів та околиці”, симпозіум скульптури і персональна виставка господаря садиби, які разом злилися у літературно-мистецьке свято.

Проведення пленерів на Макарівщині має давню історію. Їх започаткував батько художника Петро Марчук, який свого часу був директором школи і цікавився образотворчим мистецтвом. З 60-х років він запрошував на них студентів Київського художнього інституту. Кожен такий захід ставав значимою подією у житті району. А на початку 90х справу батька продовжив його син Анатолій. Кращі твори, створені під час планерів, лягли в основу Макарівської картинної галереї, колекція якої нині нараховує більше 500 картин.
— Я знімаю перед Вами капелюха три рази. Дякую друзям і родичам за те, що вшанували мене своєю присутністю, — зазначив Анатолій Марчук. — У нас вже відбулися майстеркласи для художниківпочатківців, серед наших гостей є й досвідчені митці.
Розпочалося мистецьке свято з молитви за Україну, за її захисників, наших українських воїнів, які охороняють нас, аби ми мали можливість проводити такі заходи.
— Ми знаємо багато євангельських притч про талант і про те, як людина його використовує, — підкреслив отець Іван. — Людина має примножувати і оберігати свій талант. Саме таке примноження таланту ми бачимо на виставці Анатолія Марчука. Хочемо побажати йому здоров’я та Божого благословення для всіх тих, хто зображає на полотні і папері красу, яку подарував нам Господь.
— Ми живемо у непростий час, коли вирішується не лише наша доля, але й доля наших дітей та онуків, — наголосив отець Павло. — Сьогодні як ніколи важливо зберегти любов до своєї Батьківщини, до рідної землі. Творчість Анатолія Марчука вносить свою лепту в цю справу. Його картини тонко передають красу української землі, рідної природи, всього того, що оточує нас.
Всі шість учасників майстеркласу представили присутнім свої нові роботи, створені під час майстеркласу, який проводив Анатолій Петрович. Одна з них цього дня вперше малювала з натури, а інша вже має певний творчий досвід, закінчила Донецьке художнє училище, нині навчається у народного художника України Миколи Гроха.
— Як добре, що у нас є такі митці, в яких ми можемо навчатися, — сказала директор Ірпіньської школи академічного малюнку та живопису, співорганізатор майстеркласів Євгенія Харгрі. — Такі майстеркласи маємо проводити і надалі. Це унікальне явище, отримані тут навички не знайдеш в інтернеті. Усіх учасників майстеркласу та поважних гостей, які завітали на виставку, об’єднує не лише мистецтво, в усіх нас є один прекрасний друг — Анатолій Марчук. Вважаю, що всім нам дуже поталанило.
— Картини Анатолія Марчука вражають, вони дивовижні, — зізнався директор видавничого центру “Просвіта” Василь Клічак. — Перед нами — малярпоет. На його полотнах немає людей та їхніх творінь. Натомість він малює те, що є вічним — природу, небеса. У деяких картинах бачимо гармонію, в інших вона порушена. В одних полотнах автор відобразив спокій, в інших — власні хвилювання.
Також пан Василь прочитав свої нові вірші.
— Зазвичай журналісти полюють за художниками в галереях, в їхніх творчих майстернях, — розповів заслужений журналіст України Сергій Комісаров. — А сьогодні ми мали унікальну нагоду виїхати на природу, побачити це прекрасне село, ці чудові сюжети. Такі події не забуваються ніколи. На жаль сьогодні втрачаються зв’язки між творчими поколіннями. Є визнані майстри, а є молоді хлопці й дівчата, які шукають свій шлях, але їм інколи варто показати напрямок.
— Знаю Анатолія Марчука давно, — зізналася член НСХУ Лариса Пуханова. — Ми разом здобували професійну освіту. 1990го нас прийняли до Спілки художників. З кожним роком зростає його творча майстерність. Я вперше в Козичанці, бачу ці чарівні краєвиди, які надихають його на творчість. Добре, що маємо в Україні такі осередки культури.
— Більшість сіл в Україні сьогодні, на жаль, закинуті, — зазначив скульптор і дизайнер, член НСХУ Михайло Дмитрів, який завітав на пленер зі своїм онуком Іванком. — А у Козичанці ми бачимо відродження, це джерельце, що дає заряд. Нещодавно побував у Польщі, там культурою опікуються держава, спонсори, громади, а в нас все відбувається на рівні ентузіазму. Україна багато віків боролася за свою незалежність. Вже 28 років живемо в незалежній державі, але стан культури і мистецтва, на жаль, невтішний.
Член НСХУ, лауреат численних мистецьких премій Дмитро Коваль наголосив, що кожна людина, яка стає на шлях митця, повинна ознайомитися з графікою і живописом Анатолія Марчука. Відомий мистецтвознавець Станіслав Бушак підкреслив, що діяльність Анатолія Петровича — приклад того, що одна людина може зробити для свого села, своєї країни.
Від жителів Козачанки та Макарівщини майстра привітали родичка Раїса Лазебна, однокласниця Валентина ЗагребельнаЧемерис, колишній голова Макарівської РДА Анатолій Матвєєв. А пісенний подарунок учасники мистецького свята одержали від Наталії МірошниченкоКочуби. Також, аби вшанувати митця, завітали кандидат педагогічних наук Таміла Марчук (одна з ініціаторів заходів), творча родина Василь, Людмила та Андрій Кубаї, скульптор Вадим Жуковський, художниця Тетяна Кугай та ще понад сотню поціновувачів мистецтва.
Гості ознайомилися з великою персональною виставкою А. Марчука “Земля із небом гомонить”, яку вже показали у Києві, Чернігові, Каневі, Черкасах, Макарові, а тепер і в рідній Козичанці. Далі шлях експозиції проляже до Білої Церкви та інших українських міст. Поруч з роботами майстра пензля експонувалися вишиті роботи його сестри — Людмили МакаренкоМарчук.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment