Наша Державність

Володимир КАРАЧИНЦЕВ, поет, дипломат, культуролог Окраєць Божої землі, Україна. Для чужого вуха у слові цьому вчувається знайоме і вочевидь бажане, бо зверхньопринизливе — “окраіна” — периферія, маргінес. Це від комплексу меншовартості. Натомість українцеві — народженому “у країні”, милуватиме слух кореневе — “рай”. Наділив Бог народжених тут найбагатшою землею, за яку змагалися люди і людиська. І у всі часи не бракувало зайд. Але лише люди, народжені “у краю”, змогли створити на своїй землі прообраз раю — хата, садок вишневий, хрущі над вишнями, пісні солов’їні… Мова співзвучна з солов’їною. Люди цього краю…

Read More

Про моральне право і непочутий голос

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ З Божою допомогою підходимо до 28-ї річниці Незалежності України. З гіркотою мусимо констатувати, що Україна ще не стала такою державою, про яку ми мріяли в 1990—91 роках. Тоді нам, одержимому ідеєю незалежності поколінню, здавалося, що вистачить волелюбним українцям одного десятиліття, аби подолати важку спадщину радянської залежності. Тоді, скажу відверто, я не знав глибини руйнування національного менталітету та національної свідомості у загальнонаціональному вимірі. Я дивився на мій український світ крізь призму мого, львівського, виховання. Тоді я не знав слів одного з найвидатніших нині українських письменників, який в 1964 році,…

Read More

Перший пам’ятник жертвам Голодомору, національні революції та національно-визвольна війна

Георгій ЛУК’ЯНЧУК До нашого календаря вже назавжди увійшло 24 cерпня 1991 року — найважливіша дата в історії національного державотворення, визначальна подія в житті кожного громадянина нинішньої України. Ця дата стала особливою і в житті героїчного воїна АТО та засновника трьох народних музеїв Олександра Ушинського, який наразі є головою Асоціації учасників війни, ветеранів АТО (ООС), сімей загиблих (померлих) та інвалідів війни. Торік до Дня незалежності ініціатор спорудження (вже в далекому 1988-му році) першого в Україні народного пам’ятника жертвам Голодомору-геноциду 1932-33рр. в рідному селі Тарган на Київщині Олександр Ушинський створив в колишньому…

Read More

Трансформація державотворчої ідеї

Георгій ЛУК’ЯНЧУК У Міжнародному конгрес-центрі “Український дім” в Києві 13 серпня відбулася знакова для українства подія — творчий вечір-презентація наукового видання “Трансформація української національної ідеї”. Це збірка статей 30 відомих українських істориків, філософів, політологів, культурологів, які дають власні відповіді на питання про те, як розвивалася “українська ідея”, чому і на якому етапі вона загальмувала, і що слід зробити, щоб “українська ідея” знову стала “українською мрією”. Упорядником збірки та організатором заходу виступив відомий в Україні громадський і політичний діяч Олесь Доній, котрий в цей день відзначав і свій піввіковий ювілей. У…

Read More

Авторська сторінка

Галина ПАГУТЯК Чи потрібні Україні успішні люди? Знаєте, як працюють “чорні археологи” — по-старому розкрадачі гробниць? Приїжджають на місце військових поховань з металошукачем, роблять дірку, де запікає, забирають нагрудні знаки — і йдуть собі. Знайшов-викопав — продав. Слави їм не потрібно, бо за це начебто карають. Сучасна культура існує за тим самим принципом: там копнув, там вкрав, написав-намалював-заспівав, ­продав. Тільки її “творцям” потрібна слава, яку вони називають успіхом. Чи був Іван Франко успішною людиною? За сучасним визначенням він був лохом. Бо міг би стати професором у Відні, а не “вошивим…

Read More

Церква у госпіталі

Олександр ШЕВЧУК Питання про незалежність Української Православної Церкви від Московського Патріархату стояло завжди. Цю мрію населення України плекало багато віків, пам’ятаючи, що хрещення Київської Русі відбулося ще у Х сторіччі у Києві, що московські священики у XVII сторіччі перебрали право керувати Православною Церквою України на себе; згадуючи, як на початку ХХ сторіччя у 1917—1929 рр. більшовики знищили молоду Українську Народну Республіку і разом з нею новостворені зародки церкви. З появою на карті світу незалежної країни — України, природно постало питання про цивілізоване розділення церкви, базуючись на тому, що кожна незалежна…

Read More

Богдан Чепурко. Безвечірнє

Володимир КАРАЧИНЦЕВ Божею волею поет Богдан ЧЕПУРКО прийшов на сей світ на Тернопільщині. У серпні сорок дев’ятого. Тож маємо радість зріти його серед нас сім десятків Божих літ. Всього. Зріти і витримувати інтелектуально, бо, скажемо чесно, багатьом з сущих треба ще до його талану дорости. Принаймні спробувати. Витримувати приємність і наснагу від спілкування. Хто більшу, хто неминучу. Звісно, що сам геній не несе відповідальності за небажання комунікувати. А що любить він ширяти у широтах небесних з супутніми йому силами Божими (недаремно ж — Богдан), то не кожному й випадає нагода…

Read More

Спомин про козацьку мати

до 100-річчя від дня народження О. М. Апанович о. Юрій МИЦИК, Київ Ніколи б не подумав, що мені доведеться відспівувати і ховати на Байковому кладовищі видатну історикиню Олену Апанович… Заочно я її знав ще з студентської лави, а познайомився з нею вже аспірантом у травні 1972 р., коли у Дніпропетровську проводили “Яворницькі читання”. З того часу ми листувалися, бачилися під час моїх приїздів до Києва, а з 1996 р. (коли я став жити й працювати у Києві) я 2-3 рази на місяць відвідував її, захоплюючі розмови з нею тривали тоді…

Read More

«Найперша справа — моральне виховання народу»

200-ліття Григорія Павловича Ґалаґана Олександер ШОКАЛО “…Все прах земний, тілько діло і слово наше праведне останеться навіки”, — писав Пантелеймон Куліш своєму одноліткові й землякові Григорію ґалаґану. П. Куліш проникливо охарактеризував українську світоглядну позицію Г. ґалаґана: “ґалаґан сильно проголошує на користь національності”, й водночас відзначав його стриману, сухувато-сувору вдачу, яка, одначе, не заважала йому бути щедрим на доброчинність. Григорій ґалаґан став відомим на всю Російську імперію як заможний і культурний господар-землевласник, прогресивний державний діяч і водночас український меценат, громадський і культурно-освітній діяч, основоположник кооперативного руху в Україні. Г. ґалаґан перший…

Read More

Чи знав Тарас Шевченко про книгу Астольфа де Кюстіна «Росія в 1839 році»?

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Проєкт “Подробиці Шевченкового життя” здійснюється з усвідомленням поетових слів із автобіографічного “Листа Т. Гр. Шевченка до редактора “Народного чтения” (лютий 1860 р.): “Я наважуюся відкрити перед світом кілька печальних фактів мого існування… тим більше, що історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини. Проте я не маю духу входити у всі її подробиці”. Цього разу — стаття, в якій автор нагадує про відвідання Росії рівно 180 років тому французьким маркізом Астольфом де Кюстіном і видання ним книги “Росія в 1839 році”, що…

Read More