Секретарю Ради національної безпеки і оборони України Данилюку О. О.

Шановний Олександре Олександровичу!

Виходячи з інтересів національної безпеки України, просимо Вас розглянути окремі пропозиції, які стосуються гуманітарних проблем.
1. Створити координаційну Раду з гуманітарної політики при Президентові України, зокрема ввівши до її складу представників таких громадських організацій: ВУТ “Просвіта” імені Т.Шевченка, Конгрес української інтелігенції, Товариство “Україна-Світ”, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Координаційна рада Національних Спілок України, Всеукраїнський форум “Українська альтернатива”, Національна спілка письменників України.
2. Необхідно на найближчу перспективу збільшити фінансування науки до 2,5—3% від ВВП, оптимізувати використання коштів, захистити інтелектуальну власність, стимулювати інноваційну діяльність, підвищити престиж і соціальний статус ученого, зупинити міграцію (в таких катастрофічних масштабах!) інтелектуального потенціалу нації.
У 2019 р. видатки української держави на науку становлять лише 0,23% (Закон України передбачає 1,7%). За останні 5 років цей показник не перевищував 0.47%. В Європі він складає близько 3%, Ізраїлі, Швеції — 4%, США — 4.5%, Японії — 7%.
У нинішніх умовах є неприпустимим продовження фінансування політичних партій за рахунок Державного Бюджету. За останні роки (2016—2019) витрата коштів на ці цілі складає 1,691млд грн. Оптимальне рішення — використання бюджетних ресурсів для розвитку української науки, освіти і культури.
Зважаючи на те, що серед 17 пріоритетів розвитку світу до 2030 року, визначених ООН, освіта знаходиться на 4 місці (відповідно цілей розвитку ООН після 2015 р.), визнати освіту найголовнішим державним пріоритетом у реалізації Стратегії сталого розвитку, важливим складником національної безпеки України, зараховуючи до “вектору розвитку” її і десятки першочергових завдань модернізації країни.
Відповідно декларацій всесвітніх Ханчжоуської (2013р.) та Флоренційської (2014р.) конференцій з проблем культури щодо “забезпечення центральної ролі культури в політиці сталого розвитку”, ввести складник культури в систему національної безпеки України.
Міністерствам культури, освіти і науки виробити ефективний план щодо нарощування можливостей і впливу державної програми “Українська книга” в контексті національно-патріотичного і громадянського виховання, інтелектуального розвитку суспільства. (В Україні на одну людину видруковується лише 0,5 книги).
7. Розробити Комплексну програму розвитку української державної мови на період 2020-2025 років, приділивши увагу наступним питанням:
— варто визнати наявність негативної тенденції погіршення знань учнів з української мови та літератури. У 2019 р. 53,981 (16%) абітурієнтів з 339,753 не склали іспит ЗНО з цієї важливої націєтворчої дисципліни.
— удосконалити й посилити вивчення державної української мови в школах, де навчаються діти національних меншин, активно використовувати систему поглибленого вивчення ними української мови та літератури, зокрема і за рахунок російської мови, яку як другу іноземну вивчають нині у 23—25% шкіл України.
— хибною практикою є те, що в національних вузах 57—60% іноземних студентів навчаються російською мовою і лише кожний шостий — державною українською. Звуження українського мовно-культурного простору в системі вищої школи, русифікація навчального процесу університетів, які наділено статусом “Національний”, особливо приватних вузів, а також відірваність освіти національних меншин від українознавства — рудимент, що гальмує поступ до єдності політичної нації.
8. Уряду забезпечити ефективну роботу Українського Інституту (при МЗС України), розширивши центри та кафедри українознавчих студій, активізуючи співпрацю з такими інституціями як Наукове товариство імені Шевченка, Український Вільний Університет (Мюнхен), Українська Вільна академія Наук (у Нью-Йорку), Інститут українських студій у Гарвардському університеті та багатьма іншими зарубіжними науковими, культурними інституціями.
9. Прийняти відповідно конституційних положень Національну програму України “Закордонне українство” на період до 2025 року.
— відкрити (поновити!) діяльність консульств у країнах масового проживання українців (міста Сучава, Пряшів, Парана та ін.), які були необґрунтовано закрито;
— уряду (на основі аналітичних матеріалів) забезпечити інформування світової спільноти щодо стану задоволення прав українців на освіту, мову, інформацію, культуру, церкву, зокрема звернувшись до ООН, міжнародних організацій з проблеми дискримінації українців у Росії, зокрема і в окупованих нею Криму та Донбасі;
— забезпечити підтримку автохтонного українського населення передовсім у сусідніх з Україною державах — Румунії, Молдові, Угорщині, Білорусі, Польщі, Словаччині та ін. Зобов’язати обласні державні адміністрації та обласні ради розробити узгоджені з Урядом регіональні програми допомоги українцям за кордоном. Особливу програму дій, зважаючи на військову агресію Росії, слід виробити щодо підтримки українців у РФ;
— прийняти Закон про громадянство для закордонних українців.
10. Міністерствам закордонних справ, освіти і науки:
— створити концепцію розвитку освіти у для українців у закордонні, в якій було б чітко окреслено мету, пріоритетні напрями розвитку, зміст, процес українознавчого навчання та виховання, економічні засади;
— розробити конкретну програму перспективи навчання закордонних українців у вишах України за рахунок центрального бюджету, узгодивши такі дії з громадськими організаціями в Україні та за кордоном;
— здійснити до кінця 2019 року аналіз щодо шкіл і освітньо-виховних закладів українського зарубіжжя, що дасть можливість розробити і впроваджувати реальну освітню програму;
— упровадити сучасні освітні технології, зокрема дистанційні технології навчання, які забезпечують дистанційну освіту, за допомогою якої можна удосконалювати підготовку учнів та студентів та підготовку і перепідготовку вчителів та викладачів. Це уможливить надання якісніших освітніх послуг для великої кількості українців за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, базованого на Інтернеті;
— розробити загальнонаціональну Веб-сторінку, яка б ефективно допомагала функціонуванню українських громад, діяльності освітніх закладів, глобально об’єднуючи українців в єдину етнічну групу, створюючи так звану українську етномережу, маючи спільну Батьківщину, яка для кожного її члена є джерелом УКРАЇНСЬКОЇ культури, мови, історії, традицій, національної ідентичності; якісно змінити координуючу і змістову роль у реалізації концепції українознавства Національного науково-дослідного Інституту українознавства МОН України.

Всеукраїнське Товариство “Просвіта”
ім. Тараса Шевченка,
Павло МОВЧАН;
Товариство “Україна-Світ”,
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ;
Конгрес української інтелігенції,
Георгій ФІЛІПЧУК;
Українська Всесвітня
Координаційна Рада, Михало РАТУШНИЙ;
ГО “За Україну в НАТО”, Іван ЗАЄЦЬ;
Координаційна рада Національних
Спілок України, Євген ШЕВЧЕНКО;
Всеукраїнський форум “Українська
альтернатива”, Микола ГОЛОМША;
Національна спілка письменників України,
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment