Нещодавно редакція друкувала у “Слові Просвіти” відгук Ігоря Павлюка на роман-трилогію Святослава Праска про Головного Командира УПА Романа Шухевича. Цього року львівське видавництво “Апріорі” видає другий том роману. До першого тому увійшли дві книги: “Забави над Бугом” і “Лицарський гарт”. Третя, наймасштабніша за обсягом книжка “Дорога в безсмертя” про Романа Шухевича як Головного Командира УПА, буде у другому томі. Цього, 2019, року в “Українському пріоритеті” побачив світ інший роман Святослава Праска — “Степовий Лис”. Редакція звернулася до успішного автора з проханням прокоментувати свої книжкові новинки.
Святослав Праск: Мені приємно, що відгук Ігоря Павлюка був надрукований саме у нашому просвітянському часописі, адже я був організатором і першим головою Костопільської районної “Просвіти”. У мене в помешканні збиралися і перші просвітяни, і перші рухівці нашого повстанського краю. Власне, ще десь з кінця 1989 року саме ми, тодішні члени Товариства шанувальників української мови, започаткували розшук могил вояків УПА, а згодом і збір спогадів учасників повстанського руху Костопільщини. Одне слово, коли я був головою районного товариства “Просвіти”, всі сільські осередки окрім суто просвітницької діяльності займалися збором найрізноманітнішої інформації про повстанський рух, себто вивченням історії зародження й боротьби УПА на поліських теренах. Мені це вдавалося успішно здійснювати, бо я був не тільки головою “Просвіти”, а й працював завідувачем відділу національного відродження Костопільського райвиконкому. І тому “Просвіта” в нашому районі мала офіційний статус. Мені вдалося через районну раду впровадити в життя і навіть профінансувати “Цільову районну програму з національного відродження”, яку змушені були виконувати сільські керівні органи, що складалися тоді з місцевої компартноменклатури. Усі зібрані нами матеріали друкувалися в районній і обласній пресі, на тематичній просвітянській сторінці “Батьківські криниці”. Завдяки просвітянам краю на Костопільщині було зведено багато пам’ятників на могилах полеглих вояків УПА. Багато таких пам’ятників виготовив власними руками голова Базальтівського осередку “Просвіти” Віктор Довжаниця, колишній зв’язковий УПА та довголітній в’язень більшовицьких гулагів.
Врешті результат цієї багатолітньої пошукової праці вилився в написання мною історичного роману “Степовий Лис”. Це книга не тільки про легендарного повстанського командира Георгія Юрченка — “Лиса”, гучна слава про якого розносилася Рівненським Поліссям у воєнні і повоєнні роки, а й своєрідний, причому ґрунтовний, літопис народження і змужніння Української Повстанської Армії на Костопільщині та її розростання на інші терени України.
Кор.: Сподіваюся, що “Слово Просвіти” ще напише про ваші книги, бо, впевнена, озвуться й ті, хто причетний до їхнього написання опосередковано…
Святослав Праск: Так, до збору матеріалів долучилося чимало просвітян нашого повстанського краю, їхня думка для мене є дуже важливою.
Тепер працюю над книгою “Костопільщина просвітянська”, до якої увійде і багато цікавих спогадів найактивніших просвітян Повстанського краю.
Думаю, що долучитеся й ви, наш чудовий тижневик, який просвітлював уми і серця українців, аби ми ставали могутньою і процвітаючою європейською державою.
Власкор. “СП”
