Місія освіти і освіченості

Георгій ФІЛІПЧУК У світі існує неформальне правило вважати, що успіхи, перемоги, невдачі і поразки залежать від ефективності освітніх систем та їхніх інституцій. Країни, народи, завдячуючи їм, виховують громадян, працюють, творять, забезпечують власну життєдіяльність. Правда, здійснити точні виміри освітнього впливу на суспільний розвиток доволі непросто. Але беззаперечним є те твердження, що без прогресу в освіті, науці, культурі унеможливлюється цивілізаційний поступ. Ще 1816 року Томас Джефферсон застерігав: “Якщо ви думаєте, що неосвічена і вільна нація може бути водночас і цивілізованою, то ви глибоко помиляєтеся: такого ніколи не було і не буде”. Проте…

Read More

Невтішні тенденції початку нового сезону

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ 29 серпня 2019 року в Україні стартував новий політичний сезон — розпочала роботу нова Верховна Рада. Хоч влучніше буде тут сказати — 29 серпня відкрився новий розділ у державній долі України. Всюди обрання нового президента є новим розділом в історії нації і держави. Одне з українських прислів’їв, яке часто використовують класики української літератури, каже: “нова мітла по-новому мете”. Ми отримали аж дві “нові мітли” на одному держаку. Мітлу в особі й досі віртуального президента Зеленського, який схильний віртуально спілкуватися з суспільством, проводити віртуальні свята, вводячи на них “нове”,…

Read More

Від хана — до хама

Катерина МОТРИЧ Колись, у часи мого дитинства та й юності, був поширений вислів: “І Москва не відразу збудувалася”, мовляв, це справа забарна. Тож думається ці п’ять останніх років: чи зворотний процес так само триватиме довго, чи наші щасливіші нащадки на скрижалях історії залишать скупі рядки: “Столиця тоталітарної держави. Зводилася довго, жила тяжко, сконала швидко”. А старий літописець з іменем Нестор напише більш розлого і “не без моралі: “Померла швидко й сподівано. Мучилася не довго. Перед смертю Сталіна кликала, портрети його носила. Третім Римом так і не стала, не збулися її…

Read More

Тарас Шевченко і Астольф де Кюстін: віртуальний перегук оцінок і думок

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Проєкт “Подробиці Шевченкового життя” вмотивований усвідомленням поетових слів із автобіографічного “Листа Т. Гр. Шевченка до редактора “Народного чтения” (лютий 1860 р.): “Я наважуюся відкрити перед світом кілька печальних фактів мого існування… тим більше, що історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини. Проте я не маю духу входити у всі її подробиці”. Автор проєкту продовжує розповідь про книгу маркіза Астольфа де Кюстіна “Росія в 1839 році”. Астольф де Кюстін: “Багато пересудів у Росії викликає талант Брюллова” На жаль, у бібліографічних описах…

Read More

Кому відкриваються дива

Любов ГОЛОТА, Київ 1. “Світла і тепла, на липні настояна…”* 1 серпня нинішнього року Зоя Олексіївна Кучерява відзначала свій ювілей у родинному колі. Як правило, такі дати святкують велелюдно, звучать заготовлені промови і експромти, аплодує зала, в якій зібралися друзі і колеги, лунає музика… Нічого такого сьогоріч Зоя Кучерява не організовувала — чи тому, що значну частину подій свого життя планувала з Першого вересня, бо багато працювала в навчальних закладах, почавши свою педагогічну кар’єру русокосим дівчам, а завершила її улюбленицею і наставницею тих, хто сьогодні навчає української літератури в столичних…

Read More

Екзистенційна несумісність козаків і москалів

у драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня» Олег ГРИНІВ, професор Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” написана за три останні квітневі дні 1910 року. На жаль, упродовж тривалого часу український читач не мав змоги ознайомитися з цим твором нашої поетеси, позаяк у ньому порушена проблема, яку до проголошення нашої незалежності воліли замовчувати. Наголошуючи на братерстві українців і москалів, що начебто були “братніми” народами, компартійна (більшовицька) влада насправді продовжувала асиміляційну політику царизму, нав’язувала, як підкреслює Віра Агеєва, “шароварно-гопачний” комплекс меншовартості. Як зазначають дослідники, своїм твором поетеса зреагувала на закиди, що вона уникає українських…

Read More

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ : «Думаю про багатьох видатних людей, яких пощастило знати в житті»

Оскільки я також прагну пізнати, зрозуміти епоху і життя в ній видатних творчих особистостей, про що йдеться в “Протиранні дзеркала” Михайла Слабошпицького, прозаїка і літературознавця, публіциста і громадського діяча, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка, — тож дозволив собі витратити на це певну кількість часу, заглибившись у читання вагомого тому. І, звичайно, запрагнув поговорити з Михайлом Федотовичем. Отже, пропоную вашій увазі, шановні поціновувачі українського літературного процесу, розмову з багаторічним директором Ліги українських меценатів, директором видавництва “Ярославів Вал”, письменником Михайлом Слабошпицьким про цікаві моменти історії українського письменства. — Пане Михайле! Після видання…

Read More

Як він знайшов себе і нас

Василь Скуратівський Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Нова книга Михайла Слабошпицького “З пам’яті дзеркала” завершує своєрідний цикл мемуарної прози, де вже оприлюднено “Протирання дзеркала” і “Тіні в дзеркалі”, що мають широкий розголос. Книга, як і дві попередні, з’явилася у видавництві “Ярославів Вал”. Її презентація відбудеться в Національному музеї літератури 5 вересня о 17:00. Пропонуємо увазі читачів цей мемуарний фрагмент. Він справляв враження самотнього й мовчазного чоловіка навіть у гамірливому натовпі, де його намагалися розговорити. Відсторонений од надовкілля погляд за скельцями окулярів здавався цілковито зверненим усередину себе. Вираз спокійної нудьги на худорлявому обличчі, високе…

Read More

Пекельний серпень

Едуард ОВЧАРЕНКО В український кінопрокат вийшов фільм “Іловайськ 2014: Батальйон “Донбас”. Картина заснована на реальних подіях пекельного серпня 2014 року, коли сотні наших бійців розстріляли російські військовики. В основі сюжету — реальні історії українців, які пройшли Іловайський котел. У драмі розповідається і про загиблих героїв — “Шульца”, “Скіфа”, “Франко”, “Літака”, “Карате” та інших бійців, позивні яких змінено. Режисер стрічки — Іван Тимченко. Для зйомок запросили не тільки професійних акторів, а й добровольців, учасників подій — ветеранів батальйону “Донбас”. Серед них і командир штурмової групи батальйону “Донбас” Тарас Костанчук, він же…

Read More

Українська книжка святкує

Едуард ОВЧАРЕНКО Шанувальники української книжки завітали до Центру української культури та мистецтва, де відбулася виставка-ярмарок “Свято української книги”. — У нашому заході беруть участь близько 25 видавництв, переважно зі столиці, а також гості з Харкова та Одеси. Крім цього презентуємо бренд Києва, відомий ще з ХІХ століття, “Київське сухе варення”, — розповідає куратор виставки, художник і письменник Олександр Маслюков. — Представлено дитячі книжки, видання з історії України, психології, товари для художників. Проводимо конкурс для художників-ілюстраторів Відбувається виставка каліграфії. Останні три роки переважно організовували виставки для художників у моїй галереї. А…

Read More