Пекельний серпень

Едуард ОВЧАРЕНКО
В український кінопрокат вийшов фільм “Іловайськ 2014: Батальйон “Донбас”. Картина заснована на реальних подіях пекельного серпня 2014 року, коли сотні наших бійців розстріляли російські військовики.

В основі сюжету — реальні історії українців, які пройшли Іловайський котел. У драмі розповідається і про загиблих героїв — “Шульца”, “Скіфа”, “Франко”, “Літака”, “Карате” та інших бійців, позивні яких змінено. Режисер стрічки — Іван Тимченко. Для зйомок запросили не тільки професійних акторів, а й добровольців, учасників подій — ветеранів батальйону “Донбас”. Серед них і командир штурмової групи батальйону “Донбас” Тарас Костанчук, він же і продюсер фільму.
Стрічка не лише знята за реальними подіями. Головну роль зіграв командир штурмової бригади з позивним “Бішут”. Фільм присвячено його історії: у бою за Іловайськ він був поранений. Не маючи можливості пересуватися нарівні зі здоровими бійцями, “Бішут” залишається у переповненому ворожими військами місті. Його розшукує російський офіцер, окупаційний комендант Іловайська Рунков. “Бішут” виживає завдяки допомозі місцевих, які його переховують і піклуються про бійця.
— Я хотів зняти цей фільм, щоб Іловайськ назавжди залишився безпрецедентною трагічною подією в новітній історії України, — розповідає Тарас Костанчук. — Ніколи ще не було такого, щоб в одному місці водночас загинуло близько 500 бійців — і сподіваюся, що вже ніколи не буде! І вони загинули не тому, що вступили в нерівний бій, а тому що їх обдурили: пообіцявши дати “зелений коридор”, ворог розстрілював прямою наводкою незахищені автобуси.
Я хочу, щоб Іловайськ залишився в пам’яті народу, в історії, щоб люди знали імена героїв. Я не професійний актор, і найважливішим завданням, яке переді мною ставив режисер, було повернення в психологічний стан літа 2014 року. Ти починаєш згадувати себе в момент боїв, в умовах війни. Людина війни — це механізм, який воює. Коли йде бій, немає страху, ти просто робиш. На війні ти не рефлексуєш. Це зовсім інший стан свідомості і увійти в нього штучно дуже непросто.
— Спочатку було моторошно, тому що ти спілкуєшся з людьми, які безпосередньо брали участь у подіях, про які розповідає фільм, — продовжує актор Володимир Процюк (у стрічці позивний “Рут”). – Але після спілкування з ними розумієш, як маєш грати свою роль.
Для режисера Івана Тимченка це дебютна робота над повнометражним фільмом. За його словами, задум вдалося втілити у життя.
— Я дуже задоволений таким поєднанням, що є і справжні бійці, і професійні актори, — зізнається режисер. — Вони доповнювали одне одного. Бійці не давали акторам фальшивити. Бо одна річ грати якусь абстрактну людину, про яку ти читав, може, навіть був знайомий. Інша — грати людей, які стоять поруч з тобою. Головним для нас було показати подвиг героїв, аби українці усвідомили, що таке людині взяти зброю і добровільно піти помирати.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment