Зроблено серйозну поступку

Осип Якимчук
Кожний перший закордонний візит глави держави до іншої країни є знаковим. Польща не виняток. Тим паче, що у відносинах обох країн накопичилося багато проблем. Вони стосуються не лише історичних питань (особливо періоду 1943—47 рр.), яким у Польщі присвячують нині багато уваги.

До проблемних питань сучасних відносин належить українська заробітчанська еміграція у Польщі. Точніше, її політикосоціальна і моральна кваліфікація. У Польщі офіційно працює більше 1 мільйона 200 тисяч громадян України. І те, що вони знаходять там працю, називається актом доброї волі Польщі щодо України. Зовсім недавно на польському телебаченні я почув коментар, що в одній лише Великобританії працює 1 мільйон 400 тисяч громадян Польщі. Цей факт називається інвестицією Польщі в економіку Великобританії, оскільки багато з тих робітників отримали освіту в Польщі. І ослабленням Англією економіки Польщі через вимивання її робочих рук.
Не заглиблюватимусь у деталі цього явища, бо далеко не всі із тих, хто поїхав на заробітки, отримали освіту за рахунок державного фінансування. Проте, сподіваюся, погодитеся, що дивно чути різні кваліфікації одного і того ж явища.
Не тільки на рівні мислителів, а й на рівні політиків є потреба з’ясування, хто у Польщі провокує випадки українофобства. Інколи вони мають трагічні наслідки. Чи за тим стоять лише агенти Кремля, чи не пов’язані з ним суто польські середовища? Вивчення процесів у Галичині від 1914 року, коли порізному утруднювалося вшанування 100річчя Тараса Шевченка, коли руйнувалися встановлені в його честь пам’ятні знаки, до 1939 року переконує, що і відносини українськопольські, і, можливо, історія Європи була б іншою, коли б у проповіді тодішньої РимоКатолицької Церкви більше було про любов до ближнього, а менше пропаганди гасел “honor i ojczyzna” (гонор і батьківщина).
Нині знов ці гасла Церква виводить на перший план. У Польщі від політиків найвищого ешелону чуємо заяви (напередодні візиту президента України до Польщі про це говорив маршалок сенату Польщі Станіслав Карчевський), що для них найважливішим є закриття питання, як вони називають, “rzeџi woіyсskiej” (найвлучнішим тут буде переклад “волинське вирізання”, а не волинська різанина, як це часто перекладають).
При президентові Порошенку польська політична еліта втратила надію завершити його у руслі польських очікувань (визнання українцями названої поляками кількості жертв трагедії та повної відповідальності за неї). Поляки вважали П. Порошенка людиною, з якою важко домовлятися у цьому питанні. Проте виходячи з української позиції, він твердо стояв на її захисті. Тому польська політична еліта, виходячи з власних інтересів — сподівання, що при недосвідченому Зеленському легко буде витискати потрібні полякам рішення (і не тільки те) — з неприхованим ентузіазмом сприйняли обрання Володимира Зеленського президентом України. Президент Польщі вже у ніч оголошення результатів екзитполу — 21 квітня 2019 р, — вітаючи В. Зеленського з перемогою, запросив його прибути до Польщі з візитом.
Друге, вже офіційне запрошення до Польщі новому президентові України було надіслано після його інавгурації. І з того моменту йде відлік часу, що осьось буде вирішено питання, які останнім часом українці “блокували”. Вже згадуваний маршал сенату Польщі, який влітку нинішнього року працював на Волині з групою молоді над пошуком та ідентифікацією могил польських легіонерів, які боролися за належність Волині до Польщі, 17 серпня заявив у коментарі польському телебаченню, що вже незабаром українську заборону на польські ексгумації на польських похованнях на Волині буде скасовано.
Польські пошуки поховань борців за польськість Волині тривають уже понад 20 років. У них, було сказано у репортажі польського телебачення, бере активну участь місцеве населення. Приїжджі поляки кажуть, що ці відновлені могили є для них місцем шани і пам’яті.
Планований ще з травня 2019 року перший візит президента України до Польщі відбувся у рамках його дводенної офіційної поїздки (31.08—1.09) до цієї країни. Перший день був днем офіційного візиту, другий — участі офіційної делегації України у заходах, присвячених 80річчю початку Другої світової війни. Хоч і на другий день В. Зеленський мав зустрічі, не пов’язані з річницею вибуху війни, а як глава держави. Це, зокрема, зустрічі з віцепрезидентом США.
З вітання у дворі Президентського палацу президентом Польщі Анджеєм Дудою в суботу вранці розпочався перший офіційний візит президента України до Польщі. А. Дуда вітав В. Зеленського з вражаючою перемогою президентського “Слуги народу” на парламентських виборах. Очевидно, що у Варшаві добре знають, що це нашвидкуруч клеєний віртуальний проєкт, проте такі компліменти — випробуваний спосіб домогтися максимальної податливості другої сторони на сприйняття очікувань першої. Поляки не приховують, що у них є чималі очікування від України.
Про них, окрім вже згадуваного С. Карчевського, розповів в інтерв’ю польському пресовому агентству ПАП керівник кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський. Він наголосив: у Польщі розуміють, що нині, після парламентських виборів, уся відповідальність за українську політику, за події в Україні (а може не лише в Україні. — Ред.) лежить на особі Володимира Зеленського.
За словами Щерського, президенти мали обговорити політичні плани табору “Слуги”. Це стосується питання безпеки, відносин України з Росією, конфлікту на сході України, енергетичної безпеки України та всього регіону. Він додав, що Польща очікує декларації щодо прозахідного ставлення президента України. Судячи з ходу візиту, така декларація була зроблена В. Зеленським.
Президенти, сказав Щерський, також говоритимуть про двосторонні питання, включаючи історичну політику. Потрібно порушити тему зняття заборони на розслідування та ексгумацію жертв конфлікту, похованих на українській території, польською стороною. “Президент буде наголошувати на тому, що вже досягнуті домовленості повинні бути реалізовані, оскільки це створює довіру”, — додав міністр президента.
Ще наприкінці липня радник президента України Микита Потураєв повідомив агентству ПАП, що візит Зеленського до Польщі готував його “сильні ініціативи” щодо покращення відносин між країнами. “Ми хочемо врегулювати всі суперечки. Ми готуємо серйозні зміни та серйозні пропозиції щодо врегулювання історичних суперечок. Наші відносини загалом гарні, але їм потрібен новий імпульс. Це будуть сильні ініціативи”, — говорив відповідальний за відносини з Польщею радник президента України. Однак він не розголошував деталей. Інші джерела, на які посилається ПАП, казали про плани спільної польськоукраїнської експедиції, яка б займалася пошуком місць поховань поляків на українській території. А також про те, що готуються рішення для взаємного вшанування пам’яті у двох країнах. Чи йшлося про спільний пам’ятник польськоукраїнського примирення на українськопольському кордоні? Про це говорив у Варшаві В. Зеленський.
Подібні ініціативи вже бували. Свого часу на перетині кордону України і Росії колишній прем’єрміністр України А. Кінах хотів будувати спільну білоруськоросійськоукраїнську церкву… І це повинно було вирішити усі проблеми на міжцерковному ґрунті.
У ході першого офіційного візиту до Польщі президента України, окрім його зустрічі з президентом Польщі (він дав офіційний сніданок на честь президента України), відбулися зустрічі Володимира Зеленського з маршалом Сенату Польщі Станіславом Карчевським та прем’єрміністром Матеушем Моравецьким.
В. Зеленський заявив, що готовий розблокувати дозволи на проведення поляками пошукових робіт на цвинтарях в Україні. На цьому польські ЗМІ роблять головний наголос, коментуючи візит президента України до Польщі. Хоч це далеко не найголовніша проблема у системі викликів, перед якими стоять нині Україна й Польща. За словами президента Польщі, у ході зустрічі було обговорено багато інших питань: щодо елементів інфраструктурного розвитку, питань транспорту, питань контактів між людьми, а також політики. А. Дуда запевнив В. Зеленського, що він може розраховувати на підтримку, коли йдеться про суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України: “Україна повинна повернутися до територіальної цілісності, як це було до 2014 року”. Про це він говорив не лише на зустрічі з В. Зеленським. Під час урочистої промови на заходах, присвячених 80річчю початку Другої світової війни, А. Дуда нагадав про продовження нацистської окупації радянською та порівняв дії СРСР із нинішньою Росією. Він закликав зберігати санкції проти Росії, поки вона не полишить агресивної політики руйнування світової системи безпеки.
Президент Польщі на зустрічі з президентом України заявив, що хотів би, аби Україна була ближчою до Європейського Союзу, до НАТО.
Маршал Сенату Польщі С. Карчевський, коментуючи зустріч з президентом України, сказав: “Як Польща, ми були, є і будемо послами України на шляху вступу до НАТО та ЄС; ця дорога для України ще довга, але ми хочемо, щоб вона не залишала її”.
На думку спікера Сенату, розмова із Зеленським є дуже важливою, оскільки визначає політичний клімат. “Я хочу, щоб цей клімат на відкритті наших відносин, на початку президентства новообраного президента Зеленського був гарним”.
Ця позиція продиктована передусім власними національними інтересами. Нині керівництво Польщі дотримується концепції “подалі від Москви”, яку ми навесні 2019 року так легковажно відкинули. Нині не тільки керівники Польщі докладають багато зусиль, щоб ця концепція залишилася стратегічним напрямом розвитку України.
Окремим моментом перебування В. Зеленського у Варшаві була його зустріч з віцепрезидентом США Майком Пенсом. Він передав президенту України Володимиру Зеленському привітання з успішним початком роботи на посаді глави української держави від президента США Дональда Тромпа, який через загрозу урагану не приїхав до Польщі, де планувалася перша зустріч президентів України і США. М. Пенс сказав, що Д. Трамп вважає час влади Зеленського “дуже сильним стартом”.
Не тільки я задумуюся, чому мільйони українців не бачать “сильного старту” і змін, про які кажуть американці. Пояснення тут просте: усі ці розмови — одна з технологій впливу на амбіційну людину (на нього хоче впливати також і Кремль) з метою збереження України у західній цивілізаційній сфері. А це, у свою чергу, запобіжник від поглинання України Росією, а відтак від відродження в усі віки агресивної російської імперії.
Під час візиту до Польщі президент України зустрівся з представниками бізнесу та українськими студентами у Польщі. На цій зустрічі В. Зеленський заявив, що готовий особисто захищати всі інвестиції в Україну: “Ми вже підготували понад 70 законопроєктів. Ідеться про реформу правоохоронної, судової систем. Там дуже багато законопроєктів для поліпшення інвестиційного клімату та для бізнесу”.
Під час зустрічі з президентом бізнес був представлений українськими та польськими інвесторами у різних галузях, якот: промисловість, банківський, фінансовий, будівельний сектори, транспорт, логістика.
А ось чи відбулася традиційна для усіх керівників України зустріч з українською спільнотою у Польщі? Напередодні візиту В. Зеленського у Польщі з’явилася інформація, що нова влада України поки не добачає цієї спільноти.
Повертаючись до головної теми розмови — візиту президента України до Польщі, — виникає запитання: якими ж є підсумки цього візиту? Головний з них очевидний: з українського боку зроблено серйозну поступку. Проте нині не можу однозначно казати, чи це поступка слабкості. Чи, може, той випадок, про який кажуть у народі: “Щоб уникнути суперечки, мудріший поступається дурнішому”? Інші підсумки першого візиту президента України до Польщі явить нам час.

Related posts

Leave a Comment