На Полтавщині Гадяцькі райдержадміністрація та районна рада спільно з Сарівською сільською радою провели традиційний мистецький фестиваль “Підкова козацької слави”. У село Красний Кут неподалік гетьманської столиці Гадяч, на місце, де гетьман Іван Виговський підписав Гадяцький договір, завітали тисячі гостей. Цьогоріч дійство відзначило маленький ювілей — п’ятиріччя, і було присвячене не лише одній із найзнаковіших подій українського державотворення часів Гетьманщини – Гадяцькій угоді, особливий акцент було зроблено на відзначенні 360ї річниці Конотопської битви.
Фестиваль районна влада започаткувала після Революції гідності з ініціативи громадського активіста Олександра Зозулі. Захід увічнює події, які відбувалися тут 1658 року. Саме в околицях Гадяча було укладено Гадяцький договір, суть якого — у створенні конфедеративного союзу Гетьманщини, Польщі і Литви. “Підкова козацької слави” має на меті нагадувати, що понад три століття тому Україна вже могла бути європейською країною — не лише географічно, а й ментально. Тож головна ідея фестивалю: не забувати, що триває боротьба за незалежність із російським агресором та належність до демократичних європейських цінностей. Про це говорили у привітальному слові в. о. голови райдержадміністрації Сергій Бондаренко та голова районної ради Володимир Нікітенко.
“У часи СРСР постать гетьмана Івана Виговського російськоімперські комуністичні ідеологи воліли або замовчувати, або таврувати як, начебто, “зрадника Росії і попихача Польщі”. Насправді ж Іван Виговський не подобався російськокомуністичному режиму через те, що відмовився від згубного для Гетьманщини промосковського зовнішньополітичного курсу. На початку серпня 1658 р. відкрито виступив проти Москви, що почала втручатися у внутрішньополітичне життя України. Тобто вже через три роки після Переяславської ради вдався до її денонсації, уклавши 16 вересня неподалік Гадяча на Полтавщині знаменитий договір, який називають першою спробою євроінтеграції України”, — зауважив на церемонії відкриття фестивалю регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. — Саме цей договір став причиною агресії Московщини проти Гетьманщини. Рівно 360 років тому, у липні 1659 р. під Конотопом козацькі війська під командуванням Івана Виговського за підтримки татарської кінноти завдали поразки московським окупаційним військам, що вторглися на Лівобережну Україну. Тоді війську Виговського і союзників вдалося вщент розбити московського ворога під Конотопом”.
Він також процитував слова російського історика XIX сторіччя Соловйова, який описував реакцію московського царя на поразку в Конотопській битві:
“Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, й жах охопив Москву. За государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ від’їжджає за Волгу, за Ярославль”. Олег Пустовгар провів історичну паралель з сьогоденням: “Минуло 360 років з часу звитяжної Конотопської битви. Часи міняються, але сутність імперії з центром у Москві не змінюється. Після Майдану, Революції гідності Україна твердо стала на європейський шлях. Обраний Україною європейський вектор, як і 360 років тому, став ключовою причиною агресії Московщини вже у наш час!”
Родзинкою фестивалю стали виступи популярного молодіжного етнорокгурту “Kozak System” та гостей з Конотопа – колективу духового оркестру 58ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Глядачам запам’ятається й B&B Project — гурт, який популяризує народні інструменти, від чого і пішла назва гурту (бандура і баян). Пофестивалили з програмою “Код нації” на честь 360річчя Конотопської битви полтавки Наталія Май та її доньки Олеся та Станіслава. Фестиваль також відвідали гості з м. Дніпро — творці шоу “Люті козаки”, які показали бойовий гопак і проводили майстеркласи усім, хто не лякався шаблі чи батога. А ще завітали учасники козацьких та кінних театрів, майстри декоративноприкладного та ужиткового мистецтва.
