«І на Україні святилось те слово»…

9 листопада — День української писемності та мови Віра КОПІЯ, заступник директора з навчально-виховної роботи Під час осінніх канікул Народний Дім Хмельницького міського Товариства“Просвіта” імені Тараса Шевченка відвідали педагоги НВК № 7. Ознайомившись із діяльністю “Просвіти” в цьому Храмі української душі, вчителі стали учасниками розмови-дискусії “Мова про мову”. Жваве обговорення викликала розповідь про історію українського правопису вчительки української мови та літератури Тетяни Койди. Вона, зокрема, розповіла, що історія українського правопису цікава й складна, як і історія самої України. Писемність — дуже важливий елемент культури будь-якого народу. Без писемності жодна нація не…

Read More

Жива вода нашого буття

Анатолій БУТЕНКО, член НСЖУ 9 листопада в Україні відзначають державне свято — День української писемності та мови. Його встановлено 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 на підтримку ініціативи громадських організацій з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства. Традиційно цього дня покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо. Шанобливе ставлення до постаті Нестора Літописця невипадкове. У сімнадцятирічному віці, прийнявши чернецтво в Києво-Печерському монастирі, він, письменник, мислитель, дослідник, присвятив усе життя…

Read More

Стартує Всеукраїнський учнівський конкурс «Стежками Каменяра»

За підтримки Міністерства освіти і науки України, Львівського національного університету імені Івана Франка та ГО “Львівське товариство” у м. Києві Міжнародний Фонд Івана Франка втретє проводить Всеукраїнський учнівський літературно-мистецький конкурс “Стежками Каменяра”. Прийом конкурсних робіт розпочнеться з 15 листопада і триватиме до 15 грудня 2019 року. Переможців і дипломантів конкурсу визначатимуть у чотирьох номінаціях: “Проза”, “Поезія”, “Драматургія” та “Краща ілюстрація до творів Івана Франка”. Кожна номінація має дві вікові категорії: учні віком 6—11 років і 12—16 років. Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електрон­ної форми: (https://docs.google.com/forms/d/1JsimMceYgSSskr_aOpSVg21LgszxoRe6y867ghlkHW8/prefill). З однієї електронної…

Read More

Вчитуючись у Франкові слова

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ Нині ми є свідками, як стають реальністю футурологічні візії, котрі ще півстоліття тому здавалися повною фантастикою. На цій основі роблю висновок, що й у не такому далекому майбутньому здійсниться те, що нині здається нам абсолютною нереальністю. Торкатимуся тут не технічних винаходів на кшталт суперпотужного комп’ютера, який вмонтований в окулярах, а рівня суспільної свідомості та солідарності населення Землі. За футурологічними візіями, на які зовсім випадково натрапив, у відносно недалекому майбутньому (за 150—200 років) у світі вже не буде ніяких воєн. А телебачення буде винятково інструментом здобуття освіти та пізнання…

Read More

Внутрішня російсько-українська мовна війна як причина української деградації, виродження і занепаду

Микола СТОВБУН-КРЕМЕНЕЦЬКИЙ Українська державність продовжує перебувати в стані крайньої невизначеності з двома можливими майбутніми рішеннями: а) самозбереження; б) втрата державності. Твердження підкріплюється останніми президентськими і парламентськими виборами. Вони засвідчили, що владу в Україні може захопити представник будь-якої політичної орієнтації, включно з відверто антидержавними настроями. Невизначеність — іманентна властивість складного світу, в якому відсутні наперед задані очікування, а процес незавершений. Доля держави визначатиметься власною поведінкою і вимогами зовнішнього політичного середовища, тому завжди слід сумніватись у завершенні досягнутого, слідкувати за напрямом флуктуацій і плавними змінами параметрів соціального стану, бути готовим до різких…

Read More

30 років тому Тарас Шевченко у Купновичах вийшов з підпілля

Роман ІВАНЧУК, м. Самбір Найстарший демократ нашого краю, просвітянин, активний громадський діяч Іван Павлович Бучківський, якому незабаром 96 років, вчителюючи у селі Градівка, 1964 р. поставив там пам’ятник Шевченкові. Коли мешканці села Купновичі, а Іван Павлович — тамтешній родака, дізналися про це, то вирішили, що ініціатор мав би пошанувати Шевченка і на своїй батьківщині. Не відмовився. Краяни почали збір грошей, а пан Іван 1968 р. замовив бюст у знаного на той час архітектора Василя Одрехівського зі Львова. Але патріоти не врахували, що у Самборі тоді сидів міськ­ком партії та КДБ,…

Read More

Вечір пам’яті Зеновія Красівського

12 листопада 2019 р., о 18.30, у Києві на вул. Банковій, 2, в Національній спілці письменників України з нагоди 90-річчя від дня народження відбудеться вечір пам’яті Зеновія Красівського, поета-борця, багатолітнього політв’язня, останнього крайового провідника ОУН. Участь візьмуть народна артистка України Галина Яблонська, голова НСПУ Михайло Сидоржевський, редактор газети “Шлях перемоги” Віктор Рог, голова ОУН(м) Богдан Червак, поети Борис Гуменюк, Владлен Ковтун, Василь Ковтун і Валерій Мартишко, кобзар Тарас Силенко, автор і виконавець Василь Лютий, командир ОДЧ “Карпатська Січ” Олег Куцин, голова фракції ВО “Свобода” в Київраді Юрій Сиротюк, видавець Марко…

Read More

Знову подвійні стандарти?

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, письменник і дипломат 21 жовтня петиційний комітет Бундестагу розпочав розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Не забарилася реакція МЗС Німеччини, яке рекомендувало парламенту відмовитися від такого визнання. І підстава знайшлася: за повідомленнями ЗМІ, німецькі дипломати придумали для відхилення петиції обґрунтування — мовляв, поняття геноцид не було визначено до 1951 року. Дивна підстава, німецькі колеги: адже 2016 року Бундестаг визнав геноцидом масове знищення вірменського населення в Османській імперії 1915 року, тобто набагато давніше за масове знищення українського населення в імперії совєтській 1932—1933 років. І тоді, 2016 року,…

Read More

Україна пам’ятає

Георгій ЛУК’ЯНЧУК У 1930-х роках ХХ століття органи НКВС розстріляли у лісах російської Карелії понад 9 500 осіб 58 національностей, серед них понад 300 українців. Урочище Сандармох навіки стало страшним символом Великого терору. Цей кам’яний хрест — нагадування живим про розстріляних в урочищі жертв. Тут знайшли останній притулок Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний та багато інших синів та доньок України. Сумуємо і пам’ятаємо… П’ятий президент України Петро Порошенко У ці дні Україна поминає чергові трагічні роковини початку розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти в карельському урочищі…

Read More

«Стокгольмський синдром» як кінцева мета тоталітарного режиму: від витоків до сучасності

Андрій БОНДАРЧУК Історичні корені синдрому Світ, як відомо, зітканий з протилежностей. Ця закономірність зберігається і в моральному вимірі людської спільноти. Однак тут антиподи обме­жуються двома поняттями: добро і зло. Концептуально вони зводяться до релігійного: Бог і диявол. Добро при незнач­ній перевазі утримує світ, наше життя. Зло постійно і наполегливо намагається його зруйнувати, зайняти монопольне місце в окремих регіонах, країнах, плекаючи значно масштабніші плани. Зрозуміло, причиною порушення рівності між людьми, дарованої Всевишнім у дику сиву давнину, була боротьба за виживання. Успіх визначали сила, хитрість, кількісна перевага, засоби боротьби, безжальність. Однак людина…

Read More