Покоління з шістдесятих

Едуард ОВЧАРЕНКО
Музей сучасного мистецтва України презентував виставку “Покоління”.
В експозицію увійшли роботи Олега Єржиковського, Віктора Козика, Бориса Литовченка і Валентина Реунова, які є майже ровесниками. Троє з митців активно працюють і сьогодні.

Олег Єржиковський народився у Києві у відомій творчій родині. Його долю вирішив намальований ним кораблик, згадує митець. Відомий художник Володимир Костецький тоді сказав, що дитина відчуває колір, і хлопця віддали навчатися у художню школу. Його вчителями були Петро Жаров та Валентин Смирнов. Після закінчення художнього інституту юнак з групою архітекторів здійснював оформлення будинку культури заводу ім. Антонова, був задіяний в інших проєктах, виконував замовлення живописноскульптурного комбінату і весь час експериментував, пам’ятаючи основний принцип своєї мами, Ніни В’ячеславівни Котек — любити колір. Цей принцип Олег Сергійович активно і свідомо втілює в життя.
Віктор Козик теж народився у Києві. Художню освіту здобув у Республіканській середній художній школі імені Тараса Шевченка (навчався разом з Олегом Єржиковським), потім був художній інститут, участь у міських, республіканських та всесоюзних художніх виставках. Працював на Київському художньовиробничому комбінаті, а з 1991 року повністю поринув у творчість. Живопис для майстра — це повна палітра життя з його злетами і падіннями, сподіваннями, болем, радістю та надією. Віктор Георгійович намагається створити на полотні невловиму гру кольору, аби його робота “ожила”.
Борис Литовченко родом з Запоріжжя. Навчався в Одеському державному художньому училищі і Київському державному художньому інституті. З 1964 року викладає у Державній художній школі імені Тараса Шевченка. Майстер понад півстоліття плідно працює в різних жанрах живопису. Його інтуїтивне почуття кольору особливо відчувається в натюрмортах та пейзажах. При цьому він не занурюється у копіювання місцевості, а передає настрій та енергію. Принцип життя майстра — у праці. Він працює, навчає і живе мистецтвом.
Валентин Реунов (1939—2007) — київський художник, колекціонер, реставратор. Як і його друзі Віктор Козик та Олег Єржиковський, закінчив художню школу і Київський художній інститут. Брав участь у всеукраїнських та міжнародних виставках. Він малював натюрморти, і, як сам зізнавався, “натюрморту я зобов’язаний порятунком своєї честі та індивідуальності”. Він був інтелектуалом та ерудитом, чудово знав усі періоди в історії мистецтва, його види та жанри.
Художні твори майстрів — у приватних колекціях та музеях всього світу.
На відкриття виставки завітали мистецтвознавці, художники, науковці, музейники, галеристи…
— Назва нашої виставки — “Покоління”. Це слово хочеться говорити без пафосу. Виставка — наша повага і вдячність за їхню творчість, — наголосила мистецтвознавець Ірина Алексєєва. — Раді, що сьогодні у нас є можливість ширше ознайомитися з творчістю цих чотирьох художників.
Усі вони — ровесники. Їхнє народження припало на передвоєнні роки. А молодість — на період шістдесятництва, відлиги. Порізному склався творчий шлях кожного з них, їх цікавили різні теми і різні погляди на мистецтво. Але мені здається, у цій різноманітності є суть, яка допоможе нам зрозуміти час їхньої молодості, побачити сходинки творчого розвитку, поіншому подивитися на деякі історичні події.
Роботи Валентина Реунова, представлені в залах, з нашої колекції. Валентин був великим другом Музею сучасного мистецтва України. Коли наш музей був у процесі створення, він надавав допомогу, ділився своїми поглядами на колекціонування, досвідом.
Уперше так широко представлено доробок Олега Єржиковського. Ці твори дозволяють прослідкувати різні періоди творчості художника. Маємо задуми щодо його великої творчої родини, які плануємо втілити у життя найближчим часом.
З Віктором Козиком нас єднає давня творча дружба. Він бере участь у багатьох пленерах, зокрема й організованих нашим музеєм. На цій виставці він розкрив свій талант поновому — таке світло, такий темперамент.
З Борисом Литовченком наш музей познайомився не так давно і ми дуже раді цьому спілкуванню. У його роботах феєрверк кольору, оптимізму. Саме такі люди повинні виховувати підростаюче покоління художників і передавати свій досвід. На виставку завітало багато учнів Бориса Олександровича, вони його люблять і цінують.
Хочеться, щоб виставка переросла в музейний проєкт, де ми відкривали б нові імена, де б представляли колективні виставки художників, які об’єднані дружбою, творчістю, поглядами.
Заслужений художник України Олександр Міловзоров у своєму виступі звернув увагу на високій рівень київської школи художників, до якої належать всі ці митці. На його переконання, художників треба знати і поважати, коли вони ще живі. Саме тому велике подяка Музею сучасного мистецтва України, який активно пропагує творчість наших сучасників.
Заслужений художник Петро Зикунов наголосив, що українська художня школа — одна з найкращих у світі.
Олег Єржиковський, Віктор Козік та Борис Литовченко розповіли про деякі секрети творчості та поділилися спогадами про свого друга і колегу Валентина Реунова.
Вистава “Покоління” в Музеї сучасного мистецтва України триватиме до 15 грудня.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment