Український батик: від хустки до живопису

Марина МАРЧЕНКО
У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрито ретроспективну виставку українського батика з музейної колекції. Вперше широкий загал має можливість ознайомитися з творами знаних українських митців 1950—2016 років, виконаних у техніці гарячого, холодного батика та вільного розпису.

Рідкісна колекція
Відвідувачі музею мають унікальну можливість ознайомитися з роботами віт­чизняних митців, які одними з перших звернулися до техніки батика.
Це хустина на абажур відомої української мисткині Марфи Тимченко, хустина та косинка Олександра Пащенка, панно “Танок” і “Квітка” Віри Лимаренко та інші твори відомих майстрів та професійних художників, які експериментували і опановували мистецтво розпису на тканині.
“Музей уперше презентує загальну виставку українського батика, — розповідає куратор виставки Наталія Нікітіна. — Наша колекція невелика, але унікальна: до неї входять ранні роботи українських художників тих часів, коли тільки відбувалося становлення такого виду мистецтва, як батик, в Україні.
Формування колекції розпочалося в 1950-ті роки. Перші надходження були з Центрального будинку народної творчості УРСР та від закупівельних комісій Міністерства культури УРСР. Роботи передавали також з Українського товариства культурних зв’язків із зарубіжними країнами, Дирекції художніх виставок України та безпосередньо від авторів”.
Багато художників, які працювали з батиком, були пов’язані з роботою на потужних шовкових комбінатах країни. 1947 року Київський шовковий комбінат, який почали будувати ще наприкінці 1930-х років, став випускати перші метри тканин із натурального шовку, декорованих у техніці батика.
У різні роки роботу на Дарницькому шовковому комбінаті поєднували зі своїми творчими пошуками заслужена художниця України Надія Грибань, на Київському шовковому комбінаті — Тамара Мороз та Тетяна Мисковець. Їхні витончені декоративні панно демонструються нині на виставці в музеї.

Побачити незриме
Ще одна учасниця виставки — відома київська мисткиня Наталія Гронська, одна з художників, які у 80-х роках ХХ століття започаткували образотворчий батик — картини з глибоким змістом і високою майстерністю виконання. У виставковій експозиції представлено її панно “Світло у темряві” із серії “Віщі сни”.
Над її створенням Н. Гронська працювала десять років. Панно “Світло у темряві” виконано в техніці гарячого батика, з яким складніше працювати, ніж з холодним, зауважує мисткиня. Тому багато дрібних деталей, які є в цій роботі, далися їй важче.
“Віщі сни” — це те, чого немає в реальності, це вигаданий світ і те, що є в душі. Образи, які випливають зі сну, оповідають про іншу реальність, яку ми, можливо, знаємо, але не усвідомлюємо і по якій блукаємо. Для того, щоб стати зрозумілим людям, це потаємне має вийти на поверхню і стати власністю глядача. Тому побачити незриме — моє творче кредо”, — зізнається авторка.

Без права на помилку
Наталія Гронська, твори якої наповнені світлом і духовністю, вважає, що художник, працюючи над твором, “нароб­ляє” певну енергетику, яка в ньому і залишається: “Вона складається з фізичного, а перетворюється в невидиме і духовне. Якщо людина відкрита до сприйняття, до осягнення, до відкриття чогось свого, тоді вкладений зміст відкривається глядачеві”.
“Працюючи з батиком, у художника ­немає права на помилку, — акцентує Наталія Гронська. — Тому зробити треба все точно, як у математиці. Ти навіть не завжди можеш уявити, чим закінчиться твоя робота. Коли працюєш з цією стихією, вона тебе заворожує і поглинає. Вона впливає на тебе, а ти — на неї. Ця техніка дає можливість зрозуміти себе як людину, яка переступає через бар’єри. Адже якщо не вийде, ти втратиш усе.
Коли закінчуєш картину — це як пуповину перерізати. Вона вже відходить від тебе і починає жити своїм життям. Саме в цей момент з’являється гостре відчуття того, що закладена в неї енергетика повертається до тебе”, — ділиться мисткиня таїнами творчості.
Переглянути рідкісну колекцію батика і помилуватися вишуканими роботами українських митців можна до 1 грудня 2019 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment