«Він озвучив «Енеїду» англійською…»

Василь САВЧУК,
член НСПУ та НСЖУ, м. Бережани

Ґрунтовна літературознавча стаття-розвідка “Автору української “Енеїди” — 250” з підзаголовком “Енеїда” І. Котляревського і її художні переклади іноземними мовами” пера професора Михайла Кузьмича Наєнка, оприлюднена часописом “Слово Просвіти” у числах 32 і 33 цьогорічного серпня, є своєрідною просвітницькою лекцією для широкої аудиторії не лише українців — шанувальників рідної літератури, а й для цінителів поетичного Слова у всьому світі. Мабуть, кожен читач цієї фундаментальної праці віддасть належну шану її автору, як, безумовно, й усім перекладачам іскрометної травестійної поеми геніального Українця — основоположника нової української літератури.
Серед названих імен перекладачів української “Енеїди”, що “заговорила” вже більш як десятьма мовами, у статті М. Наєнка прочитуємо й ім’я Богдана Мельника, який 2004 року видав цей твір для англомовного світу. Цей переклад розміщено, з волі Б. Мельника, на сторінках його видання рядком до рядка, строфою до строфи поруч з оригіналом. Таке розташування, безумовно, полегшує прочитання й розуміння твору двома мовами і, одночасно, сприяє поцінуванню рівня досконалості перекладу літературознацями. Щодо цього у добродія Михайла Наєнка прозвучала схвальна — на жаль, коротка — але містка фраза: “…українець Богдан Мельник — теж поет за покликанням і тому його англійський переклад “Енеїди” не викликає особливих нарікань”. (“Слово Просвіти”, ч. 33, с. 13)
Читачі — шанувальники “Енеїди”, дізналися про її переклад Б. Мельником з номера 2 (12) за 2006 р. альманаху “Весела Січ” — сміхопису Міжнародної асоціації українських гумористів і сатириків, що виходив з-під рук і благословення засновника і головного редактора — незабутнього письменника Петра Ребра, який з номера в номер вів рубрику “Енеїда”: далі буде”, і знайомив читачів з новими творами авторів-“енеїдників” тощо.
Надісланий Петру Павловичу примірник цього видання викликав справжнє захоплення, і в статті-відгуку “І. Котляревський заговорив англійською” він щиро відзначив: “Що й казати, це неординарна подія, сенсація планетарного масштабу: побачила світ “Енеїда” у перекладі мовою Шекспіра! Зауважимо: вперше!… Знаменно, що цю нелегку творчу працю здійснив канадець українського походження Богдан Мельник, який мешкає в Торонто… — уродженець Зборівського району (звідки, до речі, і Є. Дудар)… В його активі — англомовні “Лис Микита” і “Мойсей” Івана Франка, якого перекладач називає “божищем”… (Альманах “Весела Січ” № 2 (12), 2006 р., м. Запоріжжя). Тут же св. п. Петро Ребро наводить і високу мрію пана Богдана: “Якщо заповнимо бібліотеки світу перекладами наших літературних творів, то лише тоді станемо членами культурного світу, а без того ніхто нас шанувати не буде, тим більше, що наш одвічний ворог про те дуже старається”.
Це — як своєрідне кредо Б. Мельника, яким він керувався до останку днів.
То ж пора про нього — першого і покищо єдиного перекладача “Енеїди” англійською — повісти бодай трохи ширше з опертям на його ж біографічний твір (в машинописному варіанті) “Проти течії”.
Богдан Осипович Мельник народився 28 січня 1914 року в селі Велика Плавуча Бережанського (нині Козівського) району на Тернопіллі у хліборобській родині середньої заможності. (Приблизно в той час українські посли у Віденському парламенті, згуртовані послом від Бережанщини Тимотеєм Старухом, ставили перед цісарем і урядом вимогу будь-що відвернути загрозу 1-ї Світової війни, розпалюваної імперською Росією).
Нагадуємо про це тому, що наступні тяжкі події відбилися на долі юнака Б. Мельника, як і на мільйонах інших, через неповні тридцять літ. У 1939 р. з фахом учителя Богдан опинився на території Польщі під німецькою окупацією, а батьків й сестру було вивезено (з тавром куркулів) у 1941 р. в Сибір більшовиками, ще кількома літами пізніше брат Мирослав поліг як воїн УПА від куль енкаведистів. Терниста дорога скитальця Богдана Мельника пролягла у повоєнній Німеччині через табори ДіПі, де все ж він закінчив трирічну школу англійської мови, якою оволодів досконало, і став перекладачем. Далі — перевезений в Англію, згодом переїхав у Канаду, де працював на різних роботах; пережив і матеріальні труднощі, і сімейні драми. Та метою життя поставив служіння рідному народові і тому вільний час віддавав нелегкій праці над перекладами творів українських класиків, насамперед І. Франка. На жаль, ця праця не була замовленням якоїсь організації, журналу чи видавництва, отже, цілком безоплатна і пов’язана виключно з власними чималими труднощами й фінансовими витратами — від машинопису й до видавництва.
То ж маємо взірець самовідданої жертовної праці в ім’я Ідеї, для України.
І назвемо результати цього подвижництва. Про них найбільш обширно сказав тодішній голова канадського видавничого комітету “Бережанська земля” сл. п. Лев Бабій, теж “козівчанин”із села Криве, у статті до 2 тому однойменного видання, що побачило світ 1998 року в Торонто. (Перший том “Бережанської землі” за редакцією голови комітету Володимира Бемка вийшов у Нью-Йорку в 1970 р.) Отож, у перекладацькому доробку Богдана на той час вже були “Переклади творів Івана Франка англійською мовою — “Лис Микита” (віршем і прозою), “Мойсей”, “Панські жарти”, “Біблійне сотворення світу у світлі науки”, “Перехресні стежки”, “Основи суспільности”, “Страшний суд”; німецькою — “Лис Микита” (прозою), “Слово про Ігорів похід” (за Наталею Забілою — віршем), “Чарівна хустина” (віршована казка)”. Крім того, названо й твори в перекладі українською з англійської і німецької мов.
Треба сказати, що поему-казку “Лис Микита” сл. п. Б. Мельник видав у м. Торонто 2000 року окремою книгою, з паралельним поміщенням текстів оригіналу й англійською мовою, і власним коштом переслав для бібліотек вузів України кілька сотень примірників. Не забув шановний краянин-перекладач і про мене — надіслав примірник “Лиса Микити” з автографом, який тут подаю. Надзвичайно цінний дарунок для всієї родини!
Такий же неоціненний дарунок для українського студентства зробив добродій Б. Мельник у 2004 році — кількасот примірників двомовної “Енеїди” І. Котляревського. До передачі названого видання у вузівські бібліотеки міст в Україні з усією відповідальністю долучилися тоді працівники Бережанського музею Книги з її директором Лілією Василівною Зінчук. Отримувачі видання інформували про це бережанський музей і самого перекладача-дарувальника. Напевно, такі повідомлення-подяки привносили світлі хвилини у згасаючі дні понад дев’яностолітнього нашого краянина-перекладача.
Мушу визнати, що моє листування з цією цілеспрямованою Людиною було нечастим, хоч він упродовж кількох літ редагував тексти нарисів до 2-го тому “Бережанської землі”, що готувалися значною мірою безпосередньо у Бережанському та Козівському районах. Та після виходу названого видання в Торонто у 1998 р. пан Богдан попросив дещо відредагувати його біографічний твір “Проти течії”, що й було виконано автором цих рядків, але до видання справа не дійшла: життєві сили вже покидали Б. Мельника. То ж машинописні варіанти його творів: “Проти течії”, переклад українською книги Дж. Броновскі “Похід людини вгору” (1976 р.) мною передано для Тернопільського обласного краєзнавчого музею (директор С. В. Костюк).
Що ж до найбільшого перекладацького подвигу сл. п. Богдана Мельника — англомовної “Енеїди” Івана Котляревського, хочу ще навести схвильовані слова св.п. Петра Павловича Ребра в листі до мене: “Якби пан Мельник зробив лише підрядний переклад “Енеїди”, то і за це заслуговував би на вдячність поколінь. А то ж маємо повноцінний віршований переклад! Це просто диво!”
Таких високих оцінок звершеного труду нашого трударя-драгомана, надіємося, прозвучить ще немало. Адже, як засвідчує стаття шановного професора Михайла Кузьмовича Наєнка, натхненна праця трудівників перекладацького цеху не може забутися навіть під верствами літ. І жителі села Велика Плавуча, Бережанського і Козівського районів, і Тернопілля, і всієї України повинні знати й шанувати ім’я скромного, самовідданого перекладача Богдана Мельника, який старався радощі, святині й уболівання рідного краю явити всьому світу.
Спом’янімо ж його щирим серцем і добрим словом!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment