Авточернетка

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

Національний історикомеморіальний заповідник “Биківнянські могили” 8 листопада провів захід, присвячений пам’яті Миколи Лисенка, який трагічно загинув 5 років тому — в 2014 році.

Микола Лисенко (1927—2014) — громадський діяч, історик, багаторічний дослідник Биківнянських поховань, автор десятків публікацій та книжок “Биківня: злочин без каяття” (1996), “Биківня — наш вічний біль” (1999). Був одним із фундаторів Українського товариства “Меморіал” (в останні роки — почесним головою) та членом “Товариства політв’язнів та репресованих”.
Наполегливість Миколи Лисенка, його численні виступи й публікації, листи і відозви, як і активність інших першовідкривачів Биківнянських поховань, сприяли розкриттю правди про таємну спецділянку НКВС УРСР у Биківнянському лісі та початку вшанування численних жертв сталінських репресій. Тема Биківні з’явилась у житті Миколи Лисенка 1986 року, а влітку 1987го він написав лист “Ями” — звернення до Спілки письменників України з інформацією щодо стану поховань у Биківнянському лісі та проханням зрушити справу зі вшанування могил. Микола Лисенко також зібрав і опублікував спогади мешканців хутора Биківня — ще живих на ту пору свідків трагічних подій, уперше оприлюднив невеликі списки сталінських жертв, яких таємно поховали в Биківнянському лісі, та інформацію про окремих репресованих осіб. Особливо відзначають його роль у приверненні уваги польської влади та громадськості до вшанування польських громадян, інтернованих СССР та розстріляних НКВД у Биківнянському лісі…
Захід відбувся на території Меморіального заповідника. У ньому взяли участь співробітники заповідника, члени родини Миколи Лисенка, представники громадських організацій: Українського товариства “Меморіал” ім. Василя Стуса та МГО “Соловецьке Братство”. Учасники поминального заходу поклали квіти до братських могил на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937—1941 рр. та ознайомились з виставкою архівних матеріалів Миколи Лисенка… Син Миколи Лисенка презентував нове перевидання спогадів невтомного дослідника Биківнянської трагедії — “У жорнах комунізму”. У виступах Генерального директора Національного меморіального заповідника “Биківнянські могили” Богдана Біляшівського та його заступниці з наукової роботи Тетяни Шептицької було окреслено неймовірні зусилля дослідника злочинів НКВД у лісах Биківні в боротьбі за встановлення історичної правди з тодішніми органами КПУ та КГБ. Без цих героїчних зусиль нинішнього Меморіального заповідника могло взагалі не бути сьогодні. А Голова МГО “Соловецьке Братство” виступив з пропозицією встановити меморіальні дошки на адміністративному приміщенні Національного історикомеморіального заповідника “Биківнянські могили” Миколі Лисенку та його попередникам у цій святій громадській справі — Василю Симоненку і Аллі Горській (вбитих за це агентами КГБ), та переслідуваному Лесю Танюку.