Про «Просвіту» як об’єднавчу структуру, стан душі та духовну інвестицію в майбутнє
Світлана МАСЛОВСЬКА,
заступник голови Чернівецького ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
У Червоній залі ЧНУ ім. Ю. Федьковича 8 листопада відбувся Форум “Буковинській “Просвіті” — 150”.
2019 рік у Чернівецькій області проголошено Роком “Буковинської Просвіти” — “Руської Бесіди” (згідно з Рішенням ХХХ сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 27.03.2019 р. № 55-30/19).
На форумі відбулося вручення обласної просвітянської премії ім. Ю. Федьковича.
Серед присутніх були також представники Івано-Франківського, Тернопільського обласних об’єднань ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка і члени “Просвіти” з усіх чернівецьких районних об’єднань.
Підсумком засідання форуму стало рішення звернутися з листом до президента України Володимира Зеленського про надання ГО “Просвіта” статусу національної.
Протягом 50-х років XIX століття проявів українського руху на Буковині майже не спостерігалося. Але вже збільшувалася кількість священників-українців. Про це дбав єпископ Євген Гакман (уродженець с. Васловівці Заставнівського району), завдяки якому зростала чисельність народних щкіл, посилювалося проникнення національних ідей із Галичини. На кінець 60-х років українська громадськість уже достатньо визріла для створення культурно-освітніх та політичних товариств. Одне з перших — “Руська Бесіда”, яка виникла 1869 року в с.Товтри Заставнівського району, де відбувалося весілля в будинку священника. Саме там настоятель Кафедрального Собору Феоктист Дронь, із благословення владики Євгена Гакмана, звернувся до священників із промовою про створення культурно-просвітницького товариства “Руська бесіда”. Заставнівщина пишається тим, що саме наш Наддністрянський край став фундаментом творення національного духу та дав Буковині й Україні світочів, котрі формували українськість на Чернівеччині.
На тлі дружнього, легкого спілкування численних просвітян Буковини (представників всіх районів краю, міста, викладачів та студентів ЧНУ, почесних гостей з інших областей) та чуттєвого виконання духовного гімну “Боже Великий, Єдиний…” (студентський хор ЧНУ), розпочиналися дводенні урочистості з нагоди відзначення славного ювілею найдавнішої громадської організації.
Імпреза відбувалася напередодні Дня української писемності та мови, що є невід’ємною частиною просвітництва, яке уже 19 років поспіль виходить за рамки звичайного написання Всеукраїнського диктанту єдності. Урочистості відкрив голова обласної “Просвіти” Остап Савчук, вітаючи колег ще й від головного правління та голови ВУТ “Просвіта” Павла Мовчана та керівника Львівського об’єднання Михайла Пітка, “закликав ділитися досвідом, дискутувати та разом шукати шляхи руху вперед назустріч новітній “Просвіті”, здатній, як і в часи “Руської Бесіди” й надалі позитивно впливати на розбудову державності. Благословення на плідну працю та обмін думками з нагоди свята дав о. Микола Щербань, завідувач Богословського відділення філософсько-теологічного факультету ЧНУ.
Перше вітальне слово — від ректора цього престижного навчального закладу Романа Петришина. Головний акцент — запевнення, що напрям національно-патріотичного виховання молоді й надалі залишиться пріоритетним, водночас залучення студентства до молодіжної “Просвіти” — завдання керівництва й ЧНУ, й обласної просвітницької організації. Приємний сюрприз — подарунок-монографію — пошукову працю з історії Буковини викладачів кафедри суспільних наук та українознавства Чернівецького медуніверситету піднесла проректор Ніна Зорій, передаючи вітання від ректора вишу Тараса Бойчука, закликала до збереження інтелектуального потенціалу краю: всіма силами запобігти від’їзду за кордон нашої молоді. Про роль депутатів різних рівнів у прагненні зміцнювати та розбудовувати українську Буковину, ініціативу щодо оголошення 2019 р. роком Буковинської “Просвіти” “Руської Бесіди” та про патріотизм краян на хвилях політичної боротьби в різні часи відродження держави мовили голова обласної ради Іван Мунтян та керівник апарату ОДА Олег Стецевич. А премії ім. Ю. Федьковича, започатковані обласною “Просвітою” 5 років тому, та дипломи 5-ти лауреатам (Борису Бунчуку, Світлані Масловській, Віктору Максимчуку, Валентині Сандуляк, Василеві Васкану) вручив радник Чернівецького міського голови Сергій Андрущак.
Наступна частина зібрання — воістину урок-супровід продовження місії та традицій, започаткованих свого часу “Руською Бесідою” і нова стратегія просвітництва, яку констатували та пророкували у своїх виступах просвітяни. З наголосом: “Просвіта” впродовж півтора століття була не просто помічником держави у її творенні, а нерідко виконувала її ж роль у гуманітарній політиці єдності й плекання справжніх українських цінностей, тож заслуговує гідного статусу.
Про формування та діяльність “Руської бесіди” на Буковині (1869—1840 рр.) розповів Сергій Добржанський, завкафедри історії ЧНУ: “Головна мета “Руської Бесіди” — відродження української мови, культури, церкви… У 90-х роках XIX століття “Просвітою” (“Руською Бесідою”) на Буковині було охоплено 150 читалень (у кожному селі — осередок). У 1925 році перші (після війни) Установчі збори відновили діяльність “Руської Бесіди”, яка й заклала фундамент української Буковини та тим, хто став рушійною силою цього становлення”.
Про відновлення товариства “Просвіта” на Буковині (кінець 80-х — поч. 90-х XX ст.) говорила кандидат історичних наук Ганна Скорейко: “Відзначаючи цю дату, повертаємося в минуле, аби в майбутньому не повторити помилок. Про мову тривають сперечання й досі, але цю статтю в Конституції ніхто не насмілився змінити. Бо мова — маркер нації. Усе ж належить ще важко й безперервно працювати, беручи за приклад наших попередників та нинішніх невтомних просвітян: Тараса Кияка, Григорія Кожолянка, Богдана Мельничука, Надії Бабич, Віктора Косяченка та багатьох інших… “Просвіта” — єдина потужна, авторитетна структура, яка не схибила перед державою, тому здатна об’єднати всіх навколо національної ідеї”.
Про те, як буковинці переходили від товариства української мови до “Просвіти”, повідав професор кафедри української літератури Богдан Мельничук.
Своїми спогадами та історичними фактами діяльності “Просвіти” в 90-х роках ділився директор Навчально-методичного центру культури Микола Шкрібляк: “Просвітянином можна бути лише за станом душі… У 90-ті роки 20 століття ми самі просвітлювалися після вікового насаджування комуністичної ідеї, відкривали самі себе і шлях, куди маємо йти… Журнал “Українська ластівка” відроджувався теж у ті часи на наших очах, він нас окрилював тоді і нині мусимо його зберегти, як зв’язок поколінь та орієнтир молоді в майбутнє… Лише мовою власного прикладу можемо просвітлювати людей — організовувати заходи об’єднавчого характеру: фестивалі, прощі, зібрання мовного спрямування, впроваджувати сучасні проєкти тощо…”
Справжній струм глибокого пошуку продемонструвала заступник голови Глибоцького районного об’єднання Олена Рєпіна: “Наші просвітницькі намагання — то ідеї та дії. Запропоновані проєкти “Діалог поколінь”, “Схід і Захід разом” та інші розворушили старших і додали просвітницького драйву молоді. Екскурсії визначними місцями України, обмін культурно-просвітницькими заходами глибочан і луганчан — дихання не лише одним повітрям, а й однією, спільною національною ідеєю”.
Голова Заставнівської “Просвіти” Світлана Масловська констатує: “Освіта дає знання, “Просвіта” — переконання”. Водночас пропонує п’ять особливостей, яким мають керуватися у своїй роботі просвітяни: 1. Найкращий лектор і оратор будь-яких просвітницьких заходів — священник-капелан. 2. Найзручніше й найкомфортніше приміщення — храм книги — бібліотека. 3. Найголовніша аудиторія — молодь. 4. Обов’язковий гість — воїни АТО/ООС. 5. Необхідність часу — протиставляння безпам’ятству — доносити історичну правду нашої історії. Це те, що очищає й просвітлює.
Особливу увагу привернув виступ гостя з Івано-Франківщини, заступника голови обласного об’єднання Михайла Січки. Прикарпатцям справді можна позаздрити. Адже вони єдині в Україні, де “Просвіта” фінансується. Цього року вони отримали 1 млн 200 тисяч гривень з обласного бюджету. На балансі товариства автобус та автомобіль. Тож, маючи кошти й транспорт, організовують масу просвітницьких заходів, зокрема флешмоби, вишколи, зустрічі з дітьми зі сходу, виїзні круглі столи, мають власні радіостанції, видавництво газети і журналу, якими просвітлюють земляків і жителів сходу України та багато чого іншого.
Гість із Тернополя, заступник тамтешнього керівника “Просвіти” Петро Шимків виголосив не лише захоплення діяльністю Чернівецької обласної “Просвіти” та приміщенням Народного дому, чого не мають тернополяни, але й не оминув проблем. Одна з головних: “Держава нас не сприймає як свого помічника. Хоча за 150 років ми довели своєю діяльністю провідну роль у поступі держави. Тому сміливо можемо вимагати хоча б третину фінансування, передбаченого на галузі освіти та культури”.
Про гідне поцінування просвітянської праці, яка лише на користь державі, а ще велика духовна інвестиція в майбутнє України, говорили всі учасники зібрання. Тому логічне завершення першого дня форуму — звернення до президента України, яке зачитала відповідальний секретар обласного об’єднання Марія Пелех, про надання ГО ВУТ “Просвіта” статусу Національної, за що одностайно проголосували просвітяни Буковини.
Другого дня, у День української писемності та мови, ми традиційно зібралися біля стели Літописцям України-Руси (єдиної в Україні такого штибу), вшанували наших славних будівничих українського слова покладанням квітів та разом із громадськістю Чернівеччини переглянули пізнавальний, на часі актуальний документальний фільм про стражденну українську мову “Соловей співає — доки голос має”.
Шановний п. Президенте!
150 років минуло з того часу, як передова частина українців заснувала громадську організацію — товариство “Просвіта”.
У другій половині XIX століття так склалися історичні обставини, що на українських землях панували австрійці, поляки, угорці, румуни, а найбільше — московити. Українство потребувало захисту у всіх сферах життєдіяльності.
“Просвіта” стала локомотивом у збереженні своєї ідентичності: історичної пам’яті, мови, духовності. Створювалися хати-читальні, відкривалися видавництва українських часописів, школи, культурні заклади, кооперативи, кредитні спілки. “Просвіта” дедалі більше відігравала унікальну роль у формуванні самосвідомості українців, еліти нації. Це перша масова організація, що об’єднувала українців у боротьбі за незалежність, була активним учасником Помаранчевої революції, Революції Гідності, формування Добровольчих батальйонів та волонтерства.
Нині, коли Україна, нарешті, стала незалежною державою, повторюються спроби розхитати її з посяганням на територіальну цілісність. Тому “Просвіта” продовжує свою україноцентричну діяльність, виконуючи місію державотворчої організації. Саме “Просвіта” організовує найбільше масових заходів щодо захисту української мови, Православної Церкви України, збереження історичних традицій та духовного збагачення народу.
Успішна країна може бути побудована тільки на фундаменті “Просвіти”. Жодна економічна реформа, політичні трансформації нічого не дадуть, окрім як духовні інвестиції, вкладені в людину.
Враховуючи, що громадські організації письменників, художників, музикантів, журналістів наділені статусом національних, просимо Вас, п. Президенте, надати Громадській організації “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка” статус національної, що дасть змогу ще більш ефективно формувати ідейно-національний напрям та патріотизм у вихованні молодого покоління.
Відповідно до Положення про надання статусу національній установі України, “Просвіта” дотримається всіх його вимог, зокрема реалізації ідей національного відродження і розвитку України, бо вона є провідною Громадською організацією гуманітарної сфери України тощо.
Звернення прийнято 8 листопада 2019 року на Форумі “Буковинській “Просвіті” (“Руській Бесіді”) — 150” за участю представників просвітянських організацій Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців.
За дорученням Форуму:
Голова Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”
імені Тараса Шевченка
Остап САВЧУК;
Голова Івано-Франківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка
Степан ВОЛКОВЕЦЬКИЙ;
Голова Тернопільського
обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка
Святослав АБРАМ’ЮК
