Державотворчі процеси в Україні як зразок для світу

Відомий історик-аналітик з Ізраїлю, автор бестселерів “Sapiens: Коротка історія людства”, “Homo Deus” і “21 урок для XXI століття” Юваль Ной Харарі на форумі Facing the Future сказав про Україну: “Очі всього світу сфокусовані на тому, що відбувалося тут в останні два роки, і на перетвореннях, які переживає ця країна. І я думаю, що те, що тут відбувається, має велике значення для всього світу. Тому що, якщо вам вдасться побудувати процвітаючий народ, демократія назавжди стане ударною силою по всій Європі і всьому світові. Тож я дуже сподіваюся на цей успіх” (за кореспондентом bykvu.com). Справді, велика кількість заголовків статей у просторі новин свідчить про посилену увагу до нашої держави з боку всього світу, зокрема його провідних держав.

Справжнє народовладдя — коли народ сам обирає право, яким керуватиметься його держава. І українці таке право вибрали. Революція Гідности — це Революція Свідомости, Революція Духовного Поступу, це запит на життя за іншими, належними Творцю, законами — за законами Любови, які запанували на Майдані і закарбувалися в серцях тих, хто там був, як те дороге, що непорушно зберігають навіть під страхом смерти. Енергетика Майдану наближалася до райських відчуттів. І це не образ, а конкретизація стану. Коли суспільство починає жити за Божими Законами, йому даються й відповідні відчуття. Ми — народ, який першим у світі хоче, щоби його держава жила за вищими законами. І не тільки хоче, а й активно для цього діє. Діє, передусім змінюючи власне сприйняття тих духовних процесів, які почалися у суспільстві: приймає їх і докладає власну спроможність щось змінити на краще. Існує відповідальність за свої дії чи бездіяльність не тільки перед собою, іншими людьми чи історією, а насамперед перед Богом. Особливо для влади. Влада, яка прийме до виконання Божі Закони, заробить не тільки любов народу й історичну славу, а й нагороду від Творця, яка є найвагомішою. Є велика відповідальність за причетність до втрати земного життя людини чи якихось років її життя, а особливо багатьох людей через, скажімо, неякісну їжу. Набагато більшою є відповідальність за сприяння до втрати для Творця (відповідно і для громади) душі людини чи, більше того, багатьох душ. Відповідно, існує і величезна нагорода за порятунок душ загалом через духовноідейне виховання дітей, молоді й дорослих чи, зокрема, для прикладу, через введення у школах уроків християнської етики. Коли в школах і гімназіях світу, а відтак і в українських викладали Закон Божий, це мало настільки значний вплив, що відчувалася потужна загальна культура і мораль у суспільстві аж до середини XIX ст. не лише серед інтелігенції, а й серед селянства. Духовна освіта, яка дає ази ставлення до добра і зла, є фундаментальним чинником творення якісно нового світу. Особливо для держави, яка, як нині Україна, бере курс на утвердження першого в світі (на наш час) демократичного суспільства, що в основі свого розвитку має Закони Творця.
Багато хто засумнівається у тому, чи знаємо Закони Бога. Та ми знаємо достатньо, щоби зробити їх підвалинами свого життя не тільки на рівні окремої людини чи групи людей, як то є нині, а й на рівні державної ідеології, яка теж очікує свого народження. Їхню частину являють світові дані Мойсеєві Божі заповіді, які трактуємо узагальнено, виокремлюючи суть. До прикладу, “Шануй батька і матір твоїх” вказує на необхідність ієрархічного підпорядкування тим, хто організовує твоє життя з правдивою любов’ю, зокрема й державним структурам. Розуміння і пояснення Божих Законів — сфера богословів. Тому Церква і держава мають співпрацювати. Та коли добре подумати, то виявимо, що ми не є в невіданні Божих Законів. Бо всі вони визначаються любов’ю до Бога і людини.
На одному із запропонованих для розгляду у Верховній Раді ескізів великого герба України є напис “З нами Бог” (пропозиція Оксани Білозір). Одначе Бог зі всіма, навіть із тими, хто йде проти Нього, бо очікує на їхнє навернення і прийме їх, як тільки вони зміняться. Правильніше було б написати: “Ми з Богом”, це заявка, яка чітко вказує на вибір людини і зобов’язує її. При цьому під Богом треба розуміти Отця Вседержителя, Творця Неба і землі, видимих і невидимих світів.
Нинішні можновладці мали би навперебій старатися набрати собі не щонайбільше грошей, а щонайбільше скарбів у Всевишнього, бо це — найвигідніше і найфундаментальніше вкладення власних старань й енергії. До того ж для цього саме є унікальна можливість. Зміцнити і об’єднати нас мало би духовноідеологічноінформаційне забезпечення населення (допускається відхід свідомости деяких людей, що не зуміла піднятися до відповідного рівня, але не території держави), переорієнтовування всіх гілок влади на працю для Бога й України і справедливого розподілу коштів за принципом гармонійности.
Коли йдеш вулицею і мимоволі чуєш вислів із розмови незаможної з вигляду простої людини: “Так правильно, бо так поБожому”, розумієш, що наш народ масово переріс свою владу. І нині той займе належне місце в уряді й парламенті, хто зможе узгодити духовне і земне і повести країну до процвітання. Віримо, що наша держава саме туди і прямує. І прийде досить швидко. Треба лише оминати ями, які пропонують як щось добре. Маємо право — ні, повинні — хотіти найкращого. І матимемо його.

АннаВіталія ПАЛІЙ,
м. Тернопіль

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment