Шевченкове слово об’єднує молодь

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ,
голова журі ІХ конкурсу
У Житомирі відбулось урочисте відкриття ювілейного Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Цей конкурс покликаний об’єднати молодь у Шевченковому слові. Наше завдання як членів журі — надихнути молодь на сприйняття сьогодення через систему морально-етичних принципів Тараса Шевченка. Творчість Кобзаря актуальна, вона важлива для розбудови держави ХХІ століття.
Особливості розвитку України, колоніальний період минулого наклав свій відбиток на “психологію” дня теперішнього й тих, кому випало жити сьогодні. Завдання побудовано в такий спосіб, щоб показати, що Шевченкове слово актуальне, воно визначає україноцентричну оптику бачення нашої культури й історії, мови й літератури. Не йдеться про підготовку біографів чи дослідників Шевченка, хоча для студентів гуманітарних спеціальностей завдання, безперечно, відповідають рівневі підготовки, а про формування світогляду молоді, якій запропоновано взяти для себе сенси, закладені в творчості Тараса Шевченка.
Сьогодні молодь живе в дідждиталізованій реальності, проте важливо навчитися критично ставитися до медіаповідомлень, перевіряти інформацію в різних джерелах, уникати потрапляння в мережу фейків або ж гібридних технологій, спрямованих на розбрат. І ось тут Шевченкове слово є тим підмурівком, що має можливість знайти ґрунт, подивитися на світ не як на простір суцільних катастроф і “зрад”, а на процес, у якому в різні періоди також було непросто. Проте людина, якщо вона справді сформує в собі правильний оптичний прилад для аналізу дійсності, зможе все подолати й допомогти розбудовувати українську європейську державу, у якій утверджуватиметься повага до слова й культури загалом, історії й сьогодення.
Тарас Шевченко заклав понадчасовий імператив, який визначає не лише минуле української нації, а вектор думання для сьогодення й майбуття. Згадаймо лише його “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”
Безперечно, ми ставимо на меті також і формування в конкурсантів і конкурсанток естетичного сприйняття Шевченкового слова, яке не має строку задавненості. “Садок вишневий коло хати…” — вірш, що репрезентує естетику української дійсності, гармонію та красу. Й подібних творів у космосі Тараса Шевченка чимало. Важливо навчитися сприймавати поезію як один із чинників гармонізації власного внутрішнього світу.
Я би сказав, що важливо, аби поезія й сьогодні виконувала здоров’я­збережувальну функцію, поєднуючи нас зі світом прекрасного. Прекрасне — в світі природи навколо нас.
Проте виклики цифрової реальності дедалі виразніші й сильніші. Чи зможе така реальність також бути джерелом натхнення й гармонії? Що для цього потрібно зробити?
Творчість Тараса Шевченка дає можливість сформувати спокійний, виважений погляд на світ. Не страшно йти вперед і здійснювати відкриття, якщо ти маєш потужну основу, якщо нове не похитне твоєї віри, не дасть загубитися в новому безмірі можливостей. І тому творчість Тараса Шевченка життєдайна, вона утверджує цінність людини, а водночас і свободи, краси, мудрості й гармонії зі світом, який побудовано на принципах поваги до Іншого.
Усі десять років конкурс проходить на високому рівні завдяки самовідданій праці співробітників Інституту модернізації змісту освіти МОН. Біля джерел конкурсу була Людмила Іванівна Пясецька, яка опікувалася роботою з обдарованою молоддю. Після її трагічного відходу у засвіти конкурс перейшов під опіку Євгенії Іванівни Науменко, яка жертовно працює задля того, аби конкурс об’єднував молодь у Шевченковому слові. Досягнуто, що співробітники ІМЗО на фінальному етапі їдуть в області із завданнями, щоб контролювати якість проведення, а урочисте закриття відбувається в сакральних Шевченкових місцях. Кілька років тому закриття проходило в Каневі на Чернечій горі, потім у Києві в Музеї імені Тараса Шевченка та в “червоному” корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У закритті брала участь міністр освіти і науки України Л. Гриневич (вона готувала також вітальні слова на відкриття фінального етапу), віцепрем’єр-міністр із питань гуманітарної політики В. Кириленко, профільні заступники міністра освіти і науки України, державний секретар МОН П. Полянський. Вдячний Міністерству освіти й науки України за підтримку цього важливого міжнародного конкурсу. Сподіваюся, що підтримка триватиме й надалі. Під час одного урочистого закриття в Каневі навіть відбулась передача копії державної нагороди, яку свого часу отримала Віра Річ, блискуча перекладача Тараса Шевченка англійською мовою, проте ця нагорода загубилась після смерті британської тлумачки. Л. Гриневич разом із Адміністрацією президента України допомогла відновити нагороду, яку було урочисто передано до Музею-заповідника Тараса Шевченка в Каневі, де є окрема експозиція, присвячена Вірі Річ.
Слова вдячності хотів би сказати й попереднім очільникам журі: це поет епохи, Герой України Борис Олійник, який очолював на той момент і Комітет із присудження Національної премії України ім. Т. Шевченка; один рік після смерті Бориса Ілліча конкурсом керував Сергій Гальченко, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, далі головування перейшло до професора Житомирського державного університету ім. І. Франка, мовознавця Віктора Мойсієнка. Щиро вдячний усім колегам-членам журі, які впродовж 10 років самовіддано працювали в команді, перевіряючи роботи учасників і учасниць фінального етапу. Слова вдячності заступникам голови журі, які в різні роки допомагали в проведенні перевірки фінального етапу конкурсу: Валентині Філінюк, доцентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Галині Гримашевич, доцентові Житомирського державного університету ім. І. Франка, Оксані Приходько, завідувачці кафедри Національного авіаційного університету, Петру Іванишину, завідувачу кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.
Конкурс імені Тараса Шевченка — це міжнародний конкурс, у якому беруть участь учні та студенти з країн Європи, Америки, Сходу тощо. Уже традиційно надходять товстезні пакунки з роботами з Великої Британії, США, Молдови, Бельгії, Грузії, Іспанії й багатьох інших країн, тож мої слова вдячності Міністерству закордонних справи України й очільникам усіх осередків українська за кордоном, де проходить конкурс.
У завданнях фінального етапу ми не ставимо за мету перевірку граматики чи лексики. Безперечно, у творчих роботах звертаємо увагу на грамотність, проте важить інноваційність погляду, самостійність і зрілість суджень, їхня оригінальність і обґрунтованість. Завдання побудовано в такий спосіб, щоб учасники й учасниці мали можливість розкритий власний творчий потенціал: наприклад, підготувавши енциклопедичну статтю на певну тему, що стосується життя й творчості Тараса Шевченка, або ж написавши виступ, уявивши, що Тарас Шевченко іде на президентські вибори в Україні сьогодні. У різні роки й завдання були різними, проте важливо, щоб вони розкривали творчий потенціал учнів і студентів, а також були компетентнісно зорієнтованими. Ми запровадили компетентнісність завдань на фінальному етапі конкурсу ще до проголошення поняття “Нова українська школа”, важливим чинником якої є компетентнісна спрямованість. Теми, пропоновані учасника і учасницям, проблемні, філософські, пов’язані з ситуацією війни в Україні, зі складними морально-етичними колізіями, які доводиться переживати. Були завдання, у яких потрібно обґрунтувати другові, що творчість Тараса Шевченка може бути цікавою й актуальною. Інколи ми проєктували, що таким другом є мешканець країн ЄС, США чи Японії, тож важливо обґрунтувати наявність у творчості Шевченка сенсів, зрозумілих мешканцям інших країн. У такий спосіб утверджуємо Шевченкове слово як понадчасове й таке, що містить цінності, важливі для всього світу: цінність гуманізму, поваги до себе й Іншого, готовність брати відповідальність на себе, відстоювати власні позиції та переконання, бути відкритим до нового досвіду.
Завдання побудовано так, що вони формують ціннісний вимір сприйняття дійсності, а це, вважаю, є одним із найтяжчих моментів навчального процесу загалом.
Завдання фінального етапу творчі, а не граматичні, і в цьому величезна перевага конкурсу імені Тараса Шевченка порівняно з іншими. Ми перевіряємо не грамотність, не просто знання рідної української мови, а закладаємо фундамент для нового українського мислення людини ХХІ століття. І вважаємо, що чинником такого мислення має бути модерне Шевченкове слово, яке є вершинним в естетичному плані й буттєвоважливим в аспекті філософському.
У журі фінального етапу працюють фахові викладачі закладів середньої освіти і вищої школи. Крім того, як голова двох фінальних етапів конкурсу “Учитель року” в номінації “Українська мова й література” залучав до перевірки переможниць конкурсу. Цього року в лютому ми працювали в одній групі з Ольгою Кецмур-Лев, переможницею конкурсу з Івано-Франківської області. На жаль, не змогла долучитися до перевірки переможниця 2015 року Олеся Калинич, але сподіватимуся, що надалі Закарпатська область знайде можливість її відрядити для перевірки завдань. Працювали також Людмила Пристай із Хмельниччини й Руслана Петрокушин із Тернопільської області. Є в журі й кістяк команди членів журі IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури: Оксана Тебешевська, Людмила Коткова, Людмила Петраківська й багато інших. Сподіваюся, що до нас повернеться й Галина Гримашевич. Вдячний науковцям, які представляють вищу школу, бо це огром роботи. Радий, що беруть участь члени журі з військового ліцею імені Івана Богуна, які перевіряють роботи “військовиків”. Загалом серед лідерів ІХ конкурсу є Черкаська, Івано-Франківська, Сумська, Одеська, Миколаївська області. Щороку в переможцях маємо майже всі області України й місто Київ. Особливу радість переживаємо тоді, коли в протоколі бачимо в лідерах роботи з Луганської та Донецької областей, на території яких тривають бойові дії.
Конкурс утверджує переконання, що українська мова — чинник нашої модерної української ідентичності, а творчість Тараса Шевченка — важливе джерело формування державоцентричної української позиції. І в цьому переконують не лише міркування багатьох науковців і письменників, які ми пропонуємо для осмислення (Є. Сверстюка, І. Малковича та ін.), а й президентів США, відомих у світі політиків, які в різний час зверталися до Шевченкової думки, переконуючи світ у її важливій для розбудови громадянського суспільства силі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment