Словник доби. Щастя

Володимир КАРАЧЕНЦЕВ Щастя — емоційний стан людини, який відзначається відчуттям глибокого задоволення та ейфорійної радості, втіхи життям. Блаженність. Американський психолог А. Маслоу пов’язував щастя із задоволенням потреб: фізіологічних, безпекових, комунікаційних, самореалізації. Медичні дослідження доводять наявність “гормонів щастя” — ендорфінів, відповідальних за фізіологічні процеси формування відчуття стану щастя. Філософи ще з античних часів (Сократ, Арістотель, Платон) кожен по-своєму оцінювали феномен цього стану. Епікур та його послідовники вважали тілесні утіхи мірилом щастя. Стоїки, як і буддисти, у релігійній сфері вбачали можливість досягнення щастя у відмові від бажань (шлях до нірвани). Етичні приписи…

Read More

Кіномитці — для українських військових

Ольга ЖМУДОВСЬКА Щойно стало відомо, що представники кінокомпанії “Три-Я-Да продакшн”, які повернулися з Іспанії у понеділок, 25 листопада, привезли для України чотири нагороди кінофестивалю “I Filmmaker International Film Festival — Spain!” за художній фільм “Позивний “Бандерас”. Продюсер студії Настя Даниленко повідомила назви переможних номінацій: Олег Шульга — кращий актор! Заза Буадзе — кращий режисер! “Три-Я-Да продакшн” — кращий продакшн! “Позивний “Бандерас” — кращий фільм! З промови продюсерів Ігоря Волкова та Сергія Баранова: “Ми присвячуємо цю перемогу всім нашим військовим і волонтерам, всім, хто воював на сході, хто зараз на передовій,…

Read More

Що посієш, те й пожнеш

Микола ГОЛОМША, ­співголова Всеукраїнського форуму “Українська альтернатива” Починаючи аналізувати ситуацію з ухваленням у першому читанні закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, одразу треба зауважити: всі дії влади мусять базуватися на природно-зрозумілих цінностях. Тобто, на потребі суспільства з одного боку, і чіткій, регулярній, прозорій звітності президентської команди щодо мети, засобів і очікуваних результатів від проведення земельної реформи — з другого. Якщо поставити перед собою завдання якнайшвидше ухвалити закон, то це все одно що бабахнути в повітря з рушниці, не розуміючи, куди куля потрапить: чи в людину, чи — в безлюдну пустоту.…

Read More

Міністру культури, молоді та спорту України В. В. Бородянському

Шановний Володимире Володимировичу! Хочемо привернути Вашу увагу до того без перебільшення абсурдного і жалюгідного стану, в якому перебуває оперне мистецтво України сьогодні. Ще півстоліття тому до оперних театрів приходила молодь, а популярні оперні арії були “на слуху” навіть у людей, далеких від мистецтва. Сьогодні ж імена Верді, Гуно, Вагнера, Мусоргського вже є для більшості наших співгромадян порожнім звуком, а класична вокальна музика давно поступилася популярністю естрадним “хітам”. Причина очевидна: п’ятдесят років тому всі опери в наших театрах виконували в українських перекладах авторства таких першорядних поетів і перекладачів, як Максим Рильський, Павло Тичина, Микола…

Read More

Каміння на торсіонних полях

Євгеній ХОДАКІВСЬКИЙ, професор, заслужений діяч науки та техніки України Євгеній Іванович Ходаківський — доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, академік Української академії економічних наук, почесний професор Житомирського національного агроекологічного університету та Житомирського технологічного університету, член президії Житомирського ВУТ “Просвіта”, автор низки монографій, серед них “Методологія наукових досліджень в парадигмі синергетики”, підручників “Психологія управління” (п’ять видань), “Економіка та менеджмент праці” та інших праць. Він започаткував цикл праць наукової публіцистики книгою “Кароль Войтила — вчений працезнавець, релігійний діяч, Святий і цивілізаційна перспектива розвитку людськості” (2018 р.) та інші.…

Read More

Війна в центрі Європи!

Ольга СИДІЙ, керівник прес-служби МНК Делегація Міжнародного Національного Конгресу в Мюнхені поширює інформацію про проросійські медіа в Німеччині. Ми розповідаємо місцевим жителям про гібридну війну в Україні та як Росія використовує різноманітні методи пропаганди для маніпуляції думкою населення. Тільки спільною працею і одним фронтом Європа може протистояти імперіалістичним амбіціям Кремля та стояти на захисті демократичних цінностей. Російські медіа-агенти проникають у різноманітні ЗМІ Європи. Це дає їм можливість формувати спотворену думку населення щодо політичної та економічної ситуації в країні, насаджувати свої ідеї, дискредитувати події та маніпулювати думкою населення. Інформаційна сфера —…

Read More

Наші в Європі: чи говоримо ми в один голос?..

Ольга МОЦІЯКА, фахівчиня Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держ­університету імені Миколи Гоголя Українська діаспора — одна з найчисельніших у світі. І хоч перша хвиля еміграції датується ще кінцем ХІХ століття, але й сьогодні кількість переселенців стрімко зростає. Проблема української міграції є досить складною й потребує комплексного вивчення, ретельного аналізу в контексті українського минулого, сьогодення та майбутнього. Одному з актуальних та невідкладних питань цієї теми було присвячено Міжнародну науково-практичну конференцію “Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами”, що відбулася у Львові. Головним ініціатором став Міжнародний інститут освіти, культури та…

Read More

Перезва Д. Павличка з Прологом І. Франка до поеми «Мойсей»

Тарас САЛИГА, м. Львів У Павличковій збірці “Не зрадь!”, що з’явилась 2005 р., є складений витонченими терцинами вірш “Народе мій воскреслий, що з тобою?” Це перегук із Франковим Прологом “Народе мій, замучений, розбитий..” до славнозвісної поеми “Мойсей”, явленої 1905 р. Терцини — улюблена строфіка І. Франка. Є в нього у цій строфічній формі низка яскравих творів, зокрема “Притча про піст”, “Із книги Кааф”, “Спомини” та інші. Видатний дослідник українського та світового віршознавства Ігор Качуровський, покликаючись на Франків досвід віршотворення, зокрема на Пролог до “Мойсея”, відзначав “досконалу будову поетових терцин, які…

Read More

Жінка з серцем калиновим

Петро ШКРАБ’ЮК, письменник Київ, грудень 2013 року. Вируючий Майдан у маєві національних прапорів, калейдоскоп подій, облич, розмов, а вдома — постійно увімкнений телевізор. І передача, яка запала в пам’ять особливо чітко: на тлі барикади — стомлений і водночас спокійний старший чоловік, а поруч надзвичайно яскрава жінка у вишиванці — сяюча, велична, молода. Вони присіли на якісь ящики і, доповнюючи одне одного, розповідали про себе. Він — лікар, чергує в медичному наметі, надає першу допомогу потребуючим, бо ж всяке буває (це було ще до розстрілу Небесної сотні), вона — філолог, родом…

Read More

Пам’ять дає силу

Ольга ВОЛКОВА, Ігор АЛЕКСЄЄВ, ХОО ВУТ “Просвіта” Фото Станіслава ПИЛИПЕНКА У День пам’яті жертв Голодомору уже тридцятий рік поспіль небайдужі харків’яни зібралися вклонитися загиблим і згадати страшні події 1922—23, 1932—33 та 1946—47 років. Просвітянська акція (до неї долучилася також дружня Спілка української молоді) зібрала близько шістдесяти осіб. Вона була не єдиною цього дня. Зустрівшись біля монумента “Слава Україні” на площі Конституції, учасники мовчазною ходою рушили до пам’ятного хреста у Молодіжному парку. Після промови голови харківської “Просвіти” Анатолія Сергієнка та виконання славня отець Віктор Маринчак відслужив молебень за загиблими від репресій…

Read More