«Мова може бути суспільним клеєм»

Юлія КУЗЬМЕНКО
Фото Валерія ПОПОВА
Мова може об’єднувати, відбивати глибоку радіаційну атаку ворожої інформації. Цю думку доводять у документальному фільмі “Соловей співає. Доки голос має”. Нещодавно перегляд стрічки відбувся в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Зустріч організували з ініціативи Оксани Оверчук, доцента кафедри фольклористики. Філологи мали нагоду поспілкуватися з творцями фільму: продюсером, автором сценарію Лесею Воронюк, головним режисером Сергієм Кримським і режисером монтажу Сергієм Мартиновим. Також Громадська організація “Музичний батальйон” презентувала свої книги й диски з українськими піснями. Організатори заходу зазначають: подія непересічна, адже це перший в Україні фільм, присвячений найдорожчому, що має кожен народ, — мові.

Словом науки — доступно для кожного. У фільмі про давність і вагомість української говорять Павло Гриценко (Інститут української мови НАНУ), Віталій Корнієнко (Національний заповідник “Софія Київська”), Олександр Пономарів (Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка), Лариса Масенко (Києво-Могилянська академія), Юрій Шевчук (Колумбійський університет). Вони розвінчують безліч поширених і сьогодні міфів: “Какая разница, на каком языке?”, “Мова не має значення”, “Українською спілкувались лише в селах”, “Української ніколи не було в Києві”, “Суржик — не проблема, а засіб гумору”, “Русифікації не було”, “Мова не на часі”. Такі вигадки постали додатковою зброєю — на ураження свідомості — із початком війни в 2014 році. На жаль, українські ЗМІ почасти ретранслювали ці міфи російської пропаганди.
Стрічку створювали впродовж 3 років. На самому початку роботи Леся Воронюк поділилася задумом із дорогим її серцю Олексієм Долею, вченим-фольклористом Інституту філології, отримала від нього підтримку. Олексієва історія лунає у фільмі, в епізоді про село Можняківку Луганської області (жителі розповідають, як у радянські часи відбувалася русифікація їхніх прізвищ).
У фільмі аналізують мовну ситуацію Білорусі та Ізраїлю. Білоруська має статус державної у своїй країні, однак вона вже на межі поступового зникнення, це лобіює держполітика. В Ізраїлі протилежна ситуація: євреї, довгий час не маючи власної держави, пам’ятали і плекали іврит, а з часу проголошення держави (1948 р.) розвинули мову, аби вона повноцінно функціонувала в усіх сферах. Режисер Сергій Кримський коментує проведену паралель з Україною: “Державу Ізраїль, яка має безліч проблем — політичних, військових тощо, — об’єднує мова”. Ми так само повинні знати, хто ми є, захищати нашу мову і культуру. Згадали і військових, які грали у фільмі “Соловей співає. Доки голос має”. У зйомках брали участь Костянтин Чабала, Вадим Тихунівський та Вадим Бойко. “Важливо було показати справжнє обличчя наших захисників”, — зауважує Леся Воронюк. Один з міфів-маніпуляцій: сьогодні певна частина військових на сході спілкується російською. Творча група фільму сконтактувала з волонтерами, військовими, і ті пояснили таке явище. Російськомовність окремих солдат зумовлена звичкою, не є принциповою позицією. Кожен із них нині у процесі свідомої українізації. Інша річ, коли мирні мешканці принципово заявляють про свою російськомовність. Це наслідок імперського впливу і небезпека втратити самоідентифікацію.
Фільм викликав схвалення, водночас дискусію про мовну ситуацію в Україні сьогодні. Викладач Інституту філології, перекладознавець Віталій Радчук спокійний за сталість українськомовності: “Точку біфуркації вже перейдено”. На думку Лесі Воронюк, мова може бути суспільним клеєм для нас. Автори зробили принциповий висновок під час роботи над фільмом: нація буде цілісною і триматиме опір загрозам, доки матиме маркери. Одним із таких для нас є українська мова. Державу без мови підкорити просто. І коли наступного разу ви почуєте провокативне “какая разница, на каком языке?”, просто згадайте, що кожен із загарбників, колонізуючи якусь державу, починає з удару по мові. Отже, різниця таки є. Мова має значення.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment