Наші в Європі: чи говоримо ми в один голос?..

Ольга МОЦІЯКА,
фахівчиня Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держ­університету імені Миколи Гоголя
Українська діаспора — одна з найчисельніших у світі. І хоч перша хвиля еміграції датується ще кінцем ХІХ століття, але й сьогодні кількість переселенців стрімко зростає. Проблема української міграції є досить складною й потребує комплексного вивчення, ретельного аналізу в контексті українського минулого, сьогодення та майбутнього. Одному з актуальних та невідкладних питань цієї теми було присвячено Міжнародну науково-практичну конференцію “Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами”, що відбулася у Львові.

Головним ініціатором став Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” (­МІОК) на чолі з директоркою Іриною Ключковською. МІОК — чи не єдиний освітній заклад в Україні, що вивчає проблеми міграційних потоків та життя наших співвітчизників за кордоном. На думку народної депутатки Оксани Юринець, саме МІОК реально працює з діаспорою, має успішну програму Diaspora for development.
Об’єктом наукового обговорення стали сучасні міграційні процеси в Україні та світі, зміни в міграційній політиці України, особливості формування новітніх громад українських мігрантів після Революції гідності, роль та завдання українського громадського активізму в країнах ЄС та перспективи співпраці українських активістів закордоння з українськими державними інституціями та громадським сектором.
Конференція зібрала відомих політиків, держслужбовців, науковців, громадських діячів, підприємців з України і 14 країн Європи: Естонії, Ізраїлю, Іспанії, Італії, Молдови, Німеччини, Польщі, Португалії, Республіки Кіпр, Росії, Словаччини, Туреччини, Франції, Чехії. Загалом 130 учасників. Робота одноденної конференції була дуже насиченою, чітко організованою. Крім офіційного відкриття та пленарного засідання була панельна дискусія “Виклики перед Україною як фактор українського громадського активізму в Європі” та відкрита дискусія “Українські активісти за кордоном: змінюємо, впливаємо, формуємо світ навколо себе”. Модераторками виступали Ірина Ключковська, її заступниця Оксана П’ятковська та голова регіонального офісу Міжнародного фонду “Відродження” в Західній Україні Оксана Дащаківська.
Під час офіційного відкриття конференції І. Ключковська зробила акцент на нових викликах, що стоять перед українцями всього світу. Вони спровоковані Росією, що і в українській діаспорі вбачає об’єкт гібридної війни. Російський агресор намагається розколоти українців за кордоном, провокуючи їх та маніпулюючи різноманітними діями. “Підтримання українських організацій за кордоном повинно стати невід’ємною частиною зовнішньої політики України”.
На жаль, сьогодні, зазначила головна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень Олена Малиновська, поведінку українських політиків щодо мігрантів можна охарактеризувати як пасивне споглядання. Не проводиться жодних дискусій, про будь-яку допомогу навіть говорити не доводиться.
Зусиллями науковців на основі різноаспектного аналізу був представлений своєрідний “портрет” сучасних українських мігрантів, їхній активізм та інтеграцію в нові для них країни. Це передусім ґрунтовний проєкт, підготовлений співробітниками МІОКу (соціологинею Вікторією Гойсман, науковим співробітником Юрієм Марусиком, кандидаткою економічних наук Оксаною П’ятковською) під орудою кандидатки педагогічних наук Ірини Ключковської. Проєкт передбачав проведення різноманітних анкетувань та інтерв’ю серед українських мігрантів протягом лютого-червня 2019 р. Охоплено респондентів семи країн: Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, Португалії, Франції, Чехії. Вік опитаних мігрантів — 18—35 років. Вони наголосили, що вагому роль у єднанні українців за кордоном відіграють церква та соціальні мережі. Цікавим є факт, що активними членами українських громад виступають переважно забезпечені жінки віком від 30 до 50 років. Активність громадських організацій припадає на період Майдану та початок війни з Росією. Зазвичай в організацію входить до 50 осіб, серед котрих найактивніших — 10. За цей час громадські об’єднання провели багато культурно-освітніх заходів, запропонували чимало ініціатив, що стосуються відстоювання прав та інтересів української діаспори, її взаємодії із суспільством і владою.
Серед труднощів, з якими стикалися українські мігранти в нових країнах, було зокрема названо погане володіння іноземними мовами, брак друзів, фінансова нестабільність, незнання законів, інша система освіти, конкуренція тощо.
Провідна наукова співробітниця Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Оксана Іванкова-Стецюк (Львів) презентувала дослідження “Згуртовані викликами міграцій: родинний тьюторинг як нова практика громадського активізму українців” (тьюторинг — своєрідна взаємодія вчитель-учень — Прим. авт.). Родинний тьюторинг — нова популярна практика за кордоном. Вона полягає в тому, що одній родині інша допомагає адаптуватися півроку, а наступні півроку — та вже допомагає новій.
Оксана Дащаківська (Львів) виокремила у своєму дослідженні два рівні громадської активності за кордоном: 1) локальний; 2) через громадські організації, тобто інституйований. У такий спосіб дослідниця порушила проблему інституалізації волонтерства, чим викликала жваву дискусію серед учасників конференції.
Виступи діаспорян з Іспанії (Олеся Лилак-Чижович), Молдови (Роман Руссу), Німеччини (Ольга Котик), Польщі (Христина Барабаш, Мирослава Керик), Чехії (Святослав Каліщук) та інших країн збагатили учасників конференції інформацією про особливості функціонування українських організацій цих країн.
Лейтмотивом конференції стало твердження про те, що сучасні виклики вимагають згуртування українських патріотичних сил мігрантів та України. Почесний консул Грузії у Львові Ярослав Музичко слушно зауважив, що мігрантам необхідний об’єднавчий стрижень. “Будемо сильними, коли з еміграцією говоритимемо в один голос”. А народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Софія Федина висловилася ще категоричніше: “Українцям допоможе вижити єдність з етнічною Батьківщиною”.
Дмитро Кадубін, помічник народного депутата, голови підкомітету з питань зв’язків і захисту прав та інтересів українців за кордоном Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Святослава Юраша, наголосив: щоб подолати зовнішнього ворога, треба спершу подолати внутрішнього — роз’єднаність українців. Важливо, щоб була зрозумілою роль України для її мігрантів. Прикладом тут може слугувати Польща, де діаспора має державну підтримку. Допомога не повинна вимірюватися лише фінансами. “Треба політична воля тих, хто за це відповідає”. Потрібно не лише слухати, а й чути.
Народна депутатка Оксана Юринець стверджувала, що “єдність творить нові можливості”. Cлід посилити обмін інформацією, сформувати бізнес-мережу, активніше поширювати свою культуру, адже інтеграцію з ЄС треба поєднувати з розумінням власної ідентичності. Варто розробити механізм реінтеграції (створення можливостей для повернення мігрантів на Батьківщину).
Із пропозицією посилити український дискурс в інформаційному просторі, де панує російський дискурс, виступила Оксана Дащаківська. За кордоном існують політичні організації, що фінансуються Кремлем. Відтак українська еміграція може поширювати правдивий образ України, до якої нині прикуто увагу не тільки Європи, а й світу загалом. Українці діаспори потребують допомоги своєї Батьківщини в згуртуванні, підказки, як діяти в сучасних умовах.
Голова секретаріату Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій, представник Молдови Роман Руссу вважає, що Україні обов’язково треба вести діалог з діаспорою. Руссу наголосив, що Молдова має великий досвід діяльності українських громад під російським пресингом ще з 1992 р. і може поділитись ним з Україною. Нині в Молдові є депутати, обрані від української діаспори.
На конференції озвучили ідеї, реалізація яких мала б посилити роль української діаспори у вирішенні проблем України: це питання подвійного громадянства, голосування на виборах онлайн. Доцент кафедри соціології Українського католицького університету Данило Судин (Україна, Львів) аргументом на користь його введення в Україні навів такий факт: у Франції ті, хто має лише українське громадянство, бояться йти на виборчі дільниці, аби їх не арештували. Такі побоювання, звісно, є безглуздими, однак введення подвійного громадянства значно б знизило напругу та додало голосів до виборів в Україні. На проблему голосування вказала також голова Фонду “Наш вибір” Мирослава Керик (Польща, Варшава). “Українці в Польщі розриваються між двома країнами”, — зазначила вона в розмові по скайпу.
Заступник голови ГО “EuroMaidan in Prague” Святослав Каліщук (Чехія, Прага) стверджував, що час демонстрацій минув, зараз основні сили мають бути кинуті на пропаганду власних ідей. У цьому його підтримала голова Асоціації українців на Канарських островах “Дві Землі, Два Сонця” Олеся Лилак-Чижович (Іспанія, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія).
Учасники конференції наголошували на потребі більшого залучення молоді, необхідності долання стереотипних заходів, що повинні містити більше “сучасних сенсів”, бути більше спрямованими на майбутнє. На жаль, ще є проблема відсутності українських шкіл, забезпечення українськими підручниками.
Конференція у Львові про актуальні проблеми українських мігрантів Європи мала високий науковий рівень, відзначилася глибоким науковим осмисленням, конструктивним спілкуванням з представниками української діаспори, щирим вболіванням за долю українців, дружньою теп­лою атмосферою.
Хочеться вірити, що продуктивні ідеї, котрі були озвучені на конференції й опубліковані у збірнику її матеріалів, будуть покладені в основу співпраці активних українських мігрантів з державними установами та громадськими організаціями України в пошуках подолання сучасних викликів та загроз.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment