У День Святого Миколая, 19 грудня, на 72-му році після важкої хвороби пішов з життя наш просвітянин, заслужений працівник культури України Микола Петрович Оцун.
Це була надзвичайно мужня і громадсько-активна людина. Микола Петрович не був байдужим до проблем суспільного життя в Україні, насамперед у Києві. Як активний член багатьох громадських організацій, спілок і товариств, він був лауреатом Міжнародних фестивалів народної творчості; обраний почесним членом Українського товариства охорони природи. Його обирали членом Головної Ради Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, а на останньому з’їзді — членом ревізійної комісії Товариства. А ще він був заступником голови Київської організації Спілки офіцерів України, генеральним бунчужним Міжнародної асоціації “Козацтво”, мав спеціальне звання генерал-полковника Українського козацтва. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України; різьбяр по дереву, історик, етнограф, народознавець, журналіст.
І хоч як дивно, але з таким великим послужним списком громадської роботи він справлявся. А ще були сімейні справи. Він опікувався батьками, дружиною, турбувався і допомагав родинам своїх двох синів у вихованні внуків.
Микола після закінчення історичного факультету Державного педагогічного інституту ім. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова) був направлений на роботу в Міністерство внутрішніх справ України, де дослужився до звання капітана. За його українську позицію, за те, що був делегатом Установчого з’їзду Спілки офіцерів України, був усунутий від роботи в міліції. Уже в роки незалежної України Миколі Оцуну присвоєно чергові звання майора, підполковника, полковника міліції. Але головним напрямом його громадської діяльності була організація патріотичних заходів СОУ, “Просвіти” та козацтва.
Уже будучи хворим, Микола Петрович проявив велику силу волі і прагнення до життя. Це був справді козак-характерник, який не скиглив, не скаржився, а боровся з недугою і своєю, і дружини, і працював, працював, беручи участь у спілчанських і просвітянських заходах, на українському радіо.
21 грудня 2019 року просвітяни, побратими, офіцери-ветерани СОУ, козаки попрощалися з покійним у Покровській церкві в м. Києві і провели його в останню дорогу, покривши домовину козацькою китайкою, що було найвищими почестями в козацтві. Поховали Миколу Оцуна в селі Соболівка Броварського району, де він народився і виріс.
Вічна йому пам’ять! Хай Всевишній прийме його душу і нагородить її Царством Небесним.
Просвітяни, спілчани та козаки
Пам’яті побратима
