Весь світ — єдине ціле!

Едуард ОВЧАРЕНКО
Саме ця ідея проходить червоної ниткою через живописні й графічні твори народного художника Узбекистану Гайрата Байматова, які експонуються на його персональній виставці у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе.

Дитинство та юність майбутнього художника минули у старому узбецькому районі Ташкента.
“У шістдесяті роки минулого століття це місто було багатонаціональним, і наша вулиця не була винятком, — згадує Гайрат. — Спілкування з людьми різних національностей наклало відбиток на мою творчість у майбутньому. Велике значення в моєму подальшому розвитку мали творчі поїздки по СРСР та інших країнах”.
Освіту здобув у Республіканському художньому училищі ім. Бенькова у Ташкенті та Художньому промисловому інституті Харкова. Брав участь у спеціалізованих творчих подорожах художників по Західній Україні, Києву, Латвії, Кольському півострову, Сибіру, а також Болгарії, Македонії, Бельгії. Учасник багатьох колективних та персональних виставок. Його роботи зберігаються в галереях та приватних колекціях Узбекистану, України, Болгарії, Македонії, Бельгії, Шотландії, Кореї, Канади, Польщі, Латвії, Німеччини, Росії та інших країн.
— Сьогодні визначна подія для нашого музею і всього культурного життя столиці, — наголосив директор Музеюмайстерні Івана Кавалерідзе Олександр Юнін. — Цей проєкт відбувається за підтримки наших колег з Харкова та громадського об’єднання “Андріївський узвіз”. На виставці представлено акварель і графіку, виконані в різних техніках. У своїх роботах митець відкриває власний погляд на життя і намагається його донести глядачам.
На згадку про зустріч О. Юнін подарував художнику каталог скульптур Івана Кавалерідзе, що зберігаються у муніципальних музеях Києва.
— На виставці представлено лише незначну частину великої творчої спадщини Гайрата Байматова, — зазначила артдиректор з питань виставок і продажів Лариса Полевич. — Спілкуючись з Гайратом, починаєш розуміти, що таке справжнє мистецтво. Це не лише бездоганна майстерність авторської техніки, а й надзвичайно глибокий зміст.
З першого погляду можна подумати, що на картині “Цар птахів” намальовано людинуптаха. Але якщо подивитися уважніше, то побачиш, що насправді вона складається з великої кількості птахів. В основу сюжету покладено легенду, що птахи розлетілися по всьому світу, шукаючи собі царя. Через три роки вони зібралися разом і стали обирати керманича. Дуже пересварилися, оскільки кожен мав свою думку. І лише один мудрий пугач сказав: “Друзі, тільки коли ми всі разом, спільними зусиллями, спільним розумом можемо приймати правильні рішення”.
Полотно “Гранат” створено під враженням подорожі художника до Сирії. На Сході гранат є символом благополуччя і достатку. А розколотий гранат показує, що світ руйнується. Картина є відгуком на воєнні дії в цій країні.
У триптиху “Відкриття Індії” митець намагався передати почуття воїнамусульманина, завойовника, коли він зіткнувся з традиціями і культурою індійського народу.
Картина “Дует” — про те, що з віком людина оточує себе своїм власним світом, своєю капсулою. Але це не означає, що вона не може бути щасливою.
Роботу “Святковий пиріг” створював на початку 90х під час розпаду Радянського Союзу, але вона не втрачає своєї актуальності й нині. Завжди знайдеться людина, яка захоче щось собі відірвати від спільного святкового пирога.
У цей же час писав картину “Зруйнований місток”. Користуючись безладом, кожна людина намагалася з нього відхопити хоча б дошку. І врешті всі зрозуміли, що залишилися без мосту.
Поштовхом до написання “Богині води” послужила східна легенда, що розповідає про зв’язок людини з природою. Показано узбецьке народне свято, яке перегукується з нашим — Івана Купала.
А пейзаж з котом, намальований у Греції, чимось нагадує київський Поділ.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment