Заява Головної Ради ВУТ «Просвіта» щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення

Нова влада “слуг народу” на чолі з президентом України В. Зеленським спішно взялася до прискореного запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
13 листопада 2019 року Верховна Рада голосами народних депутатів фракції Політичної партії “Слуга народу” (227 голосів) та позафракційних (13 голосів) ухвалила в першому читанні законопроєкт про обіг сільгоспземель (реєстраційний № 217810).
Головна Рада ВУТ “Просвіта” розцінює цей законопроєкт як засадничо хибний і небезпечний для української державності та майбутнього нації, оскільки він базується на примітивному розумінні призначення сільгоспземель і спрямований на запровадження надліберальної системи їхнього обігу, що межує з моделлю дикого ринку. Цей законопроєкт регламентує лише мізерну частину пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення відносин, бо не є системним документом, а складається з окремих одиноких змін і доповнень до кількох існуючих законів. В законопроєкті відсутні засадничі норми, на яких має ґрунтуватися аграрний устрій країни та регулювати всі фази обігу таких земель. Світовий та власний досвід вчить, що де відсутня система законодавчої регламентації земельних відносин, там вони регулюються розбійними силами рейдерів та грішми без оглядки на інтереси селян і національні інтереси.
Як вчить практика європейських держав, цивілізований ринок землі об’єктивно пов’язаний з високим рівнем регламентації всіх аспектів земельних відносин. Україна не може бути винятком з цього правила.
Втілена в законопроєкті модель ринку сільгоспземель не тільки відкидає природну українську традицію в організації аграрного виробництва, в основі якої є господарселянин, який живе і працює на своїй землі, але й суперечить європейській практиці, де основою аграрного устрою визнається ферма — сімейне господарство. Пропонована модель ринку землі спрямована на задоволення бізнесових інтересів олігархів, земельних спекулянтів та іноземців і покликана утвердити в аграрному секторі України виробничу надмонополію — латифундію, а не фермерський устрій з мільйонами сімейних господарств.
Законопроєкт “слуг народу” дозволяє концентрувати у власності однієї фізичної чи юридичної особи понад 210 000 га сільгоспугідь. Простий розрахунок показує, що вся земля сільськогосподарського призначення в Україні може опинитися в руках близько двохсот сімей. Законодавча ініціатива нової влади готує саме таку перспективу для українців, бо знімає останні вимоги (наявність сільськогосподарської освіти або досвіду роботи у сільському господарстві чи ведення сільськогосподарського виробництва) до покупця землі — громадянина України.
Гроші і тільки гроші, за задумом творців цього законопроєкту, роблять будьякого громадянина власником земель сільськогосподарського призначення. Більше того, законодавець пропонує поряд з громадянином України зробити покупцями ще й юридичну особу, що відкриває прямий шлях іноземцям та доморощеним олігархам до української землі. Наявність юридичної особи серед покупців земельних ділянок є прихованим способом набуття права власності на землю іноземним капіталом і створення в Україні великих латифундій (агрохолдингів), власниками яких будуть і українські олігархи, і іноземці. Наявність серед суб’єктів права власності на сільгоспземлі юридичних осіб до того ж спотворює первісну природу приватної власності — як власності фізичної особи.
Головна Рада ВУТ “Просвіта” рішуче протестує проти наділення юридичних осіб правом покупця земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Законопроєкт створює правові підстави для легалізації незаконно привласнених раніше через чорні схеми (в обхід закону) громадянами з краденими грішми та представниками влади мільйонів гектарів землі. Для цього “слуги народу” пропонують скасувати норму Перехідних положень Земельного кодексу України щодо недійсності угод з відчуження земельних ділянок та паїв з моменту їх укладення, якщо вони були укладені під час дії мораторію на продаж сільгоспземель (пункт 15). Вилучення цього положення є легалізацією злочинної діяльності з розкрадання земель на державному рівні. Щоб скористатися вилученням цієї норми, передбачено відтермінування введення в дію закону до 1 жовтня 2020 року при відсутності прямої заборони — мораторію — на їхній продаж.
Запропонована модель обігу земель сільськосподарського призначення базується на врахуванні винятково бізнесових інтересів та спекулятивних оборудок. В земельній реформі нової влади передбачене право власника продати земельну ділянку, але право громадянина її купити жодним чином не забезпечене, таким чином селяни втрачають право власності на землю. Право власності на землю для селян стає фікцією.
У цій моделі ринку землі призначення сільгоспугідь зводиться лише до функцій звичайного виробничого ресурсу, уподібненого машинам, спорудам тощо. Але сільгоспземлі є особливим виробничим ресурсом, на який не можна нарахувати амортизацію і відновити його заново. Це — ресурс, даний Богом. Він обмежений часом і простором. Це ресурс, який має ознаки товару, поіншому сказати, це — особливий товар. Ринок цього товару завжди жорстко регламентується законодавством на всіх фазах обігу землі. Призначення сільгоспземель не вичерпується їхнім виробничим використанням. Воно проєктується на соціальну сферу, на екологічну ситуацію, на безпеку країни, її економіку.
Землі сільськогосподарського призначення є ресурсом, на базі якого формується сільський уклад життя, який є надважливим елементом національної ідентичності, наріжним каменем української мови, українського звичаю та традиції.
Використання сільгоспземель тісно пов’язане з вирішенням соціальних проблем для значної частини суспільства — проблеми зайнятості, забезпечення продовольством тощо. З огляду на те, що землі сільськогосподарського призначення займають більше 70 відсотків території держави, умови їх використання значною мірою формують екологічну ситуацію в країні та впливають на контроль за її суверенною територією.
Автори цієї земельної реформи керуються дуже вузьким розумінням ефективності, яка не бере до уваги важливі соціальні, екологічні, безпекові аспекти та проблеми. Таким примітивним розумінням ефективності визначально обумовлений курс нової влади на латифундію (агрохолдинги), що в кінцевому випадку призводить до виснажливої сировинної спеціалізації країни. Влада “слуг народу” ігнорує очевидний факт, що тільки сімейне фермерське господарство, а не латифундія, здатне забезпечити сталий розвиток сільських територій, країни загалом.
Головна Рада ВУТ “Просвіта” вважає, що політика президента України, Кабінету Міністрів України та парламентської монокоаліції щодо прискореного запровадження ринку землі на базі цього законопроєкту обґрунтовано викликала тривогу за долю держави і нації в більшості українського суспільства.
Реалізація такої політики започаткує процес остаточного знищення нечисельного українського фермерства — малих та середніх сімейних фермерських господарств, призведе до обезземелення мільйонів селян, обезлюднення великих територій держави, погіршення екологічної ситуації, згорне перші паростки кооперації, заблокує комплексний розвиток сільського господарства як основи потужного АПК. І остаточно перетворить Україну на виробника лише сільськогосподарської сировини. Проведення земельної реформи на запропонованій моделі ринку землі створить загрозу продовольчій безпеці, позбавить українську державу можливості контролювати значні частини своєї суверенної території, зокрема унеможливить їх використання для створення комплексної загальнонаціональної системи захисту держави від зовнішніх загроз, зокрема з боку Росії.
Великий власниклатифундист, який не живе в селі і не обробляє землю сам, не буде створювати належної інфраструктури в сільській місцевості. Його цікавитиме лише одержання прибутків та запровадження технологій, розрахованих на швидкий бізнесовий результат, а не збереження села. Теперішня практика господарювання агрохолдингів цілком це підтверджує.
Законопроєкт лишає поза сферою нормативного регулювання практично всі найважливіші ділянки земельних відносин у просторі обігу сільгоспземель. У законопроєкті відсутні засадничі норми, на яких має ґрунтуватися аграрний устрій країни і які мають регулювати всі фази обігу земель сільськогосподарського призначення.
Таке недосконале регулювання обігу сільгоспземель та запровадження ринку землі під час війни неодмінно обернеться розграбуванням національного земельного ресурсу і доморощеними олігархами, й іноземцями, обернеться відкриттям багатьох фронтів напруги всередині держави, що зробить Україну вразливою до російської агресії.
Головна Рада ВУТ “Просвіта” застерігає нову владу і суспільство від подальшої реалізації запропонованої “слугами народу” земельної реформи на базі втіленої в законопроєкті 217810 моделі ринку земель сільськогосподарського призначення. Така земельна реформа є неприйнятною і небезпечною авантюрою глобального характеру. Головна Рада, підтримуючи незаперечну суспільну думку, що земля є стратегічним ресурсом нації, від правильного використання якого залежить добробут і безпека всього Українського народу, саме існування української держави, закликає розробити нову модель земельної реформи, яка б відповідала кращим світовим правилам і національним традиціям в організації аграрного виробництва.
Просвітяни вимагають від президента України В. Зеленського, Кабінету Міністрів України та парламентської фракції Політичної партії “Слуга народу”:

  1. Невідкладно зняти з розгляду Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” (реєстраційний № 217810), щоб не продовжувати розпалювати напругу в суспільстві.
  2. До кінця 2019 року ухвалити рішення про продовження мораторію на купівлюпродаж земель сільськогосподарського призначення до закінчення війни, яку Росія розв’язала проти України і веде її вже майже шість років, щоб не руйнувати єдність нації і не породжувати внутрішні фронти протистояння перед загрозою розширення агресії з боку Москви.
  3. Якнайшвидше (до кінця лютого 2020 року) внести зміни до Конституції щодо визнання сімейного фермерського господарства основою аграрного устрою України (законопроєкт за реєстраційним № 6236 від 24. 03. 2017 р.), щоб унеможливити курс на латифундію та започаткувати політику утвердження в аграрному секторі фермерського устрою на базі сімейного господарства.
  4. Терміново створити при президентові України Комісію з представників влади, аграрного бізнесу і фермерів, громадських організацій та наукових установ відповідного напряму діяльності для розробки всього комплексу законопроєктів та дорожньої карти на засадах парадигми сталого розвитку, необхідних для здійснення земельної реформи, щоб узгодити інтереси всіх верств суспільства між собою та з національними інтересами.
  5. Завершити в першій половині 2020 року інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення та заповнення Державного земельного кадастру, щоб забезпечити прозорість і ефективність земельної реформи, зменшити її корупціогенність та виключити рейдерство.

10 грудня 2019 р., м. Київ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment