Словник доби. Різдво

Володимир КАРАЧИНЦЕВ

“…ради нашого спасіння зійшов з небес,
і воплотився
від Духа Святого і Марії Діви
і став чоловіком”.
Символ віри

Різдво — найбільше християнське свято — народження Сина Божого. А відтак і Нового року. Колись — нового хліборобського року. За новими смислами — Нової ери. Святе Письмо не вказує достовірної дати народження Христа. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було ухвалено на Вселенському Ефеському церковному  соборі 431 року.
Коли на синьому небі з’являється перша зоря, і весь космічний лад готується до народження світла, господар запалює свічку на святковому столі… Світ висвячується… Розпочинається Святовечірня містерія… Щемно в душі… Навіть у рухах хижого звіра немає ворожості… Чуєш дотик лагідної сили правічної святої Правди… Правди Таїни.
Щемно рипить сніг… За Різдвяним столом з дванадцятьма сакральними стравами збирається родина… Святвечір — свято радісного чування народження Спасителя тут, у нашому згрішеному світі. Чування радісного, бо певного.
Різдво в Україні — свято глибинне. У мітологічній колядці — на вишні-прадереві “свічечка палала, із неї іскра вогню впала, з іскри ріка стала, у цій воді сам Господь купався…” Коляду благословляє новий живий вогонь. Вогонь вважався початком усього сущого. На Гуцульщині добувають його прадавнім способом — тертям сухої деревини об деревину. На закінчення свят зимового циклу на дверях рисували солярний знак в оточенні двох ялинок: хрест у крузі означав сонце, дерева з гілками — сімейні древа життя. Ці “різи” означали: у сім’ю прийшло сонце. Власне первісне значення язичницького свята — народження (різдво) нового сонця. У давнину це було свято бога Рода — творця всесвіту. Свято тривало 12 священних ночей творення всесвіту — від 25 грудня до 6 січня (кожна з ночей — тисяча років). На честь творця всесвіту готували дванадцять священних страв, які були зокрема пожертвою 12-ти сузір’ям зодіаку, бо приготовані від їхнього живого вогню.
На думку М. Драгоманова, в дохристиянські часи під час свята народження нового сонця українці співали щедрівок — гімни язичницьким богам. Згодом величання перейшло на господаря і його сім’ю. Він — місяць ясний, а його сім’я — зорі. Гостять у них сонце і дрібен дощик — сили вогню, світла, тепла й вологи. Світотворчі первні життя. У християнську добу за столом українського господаря — Ісус Христос, Мати Божа й янголи. Величальні різдвяні пісні й стали першоосновою церковних колядок. Колядники-янголи приходять у дім звістити про свято. Перед походом колядники у пишній гуцульській одежі проймаються почуттям святості, сповідаються в церкві, уникають жіночих спокус, бо інакше їх за кару змусять цілуватися з мітлою…
Прасенс традиції — у торжестві роду. Виникнувши з потреби племінного єднання, ідея Святого Збору роду конкретизується як ідея національної соборности українського народу, вважав фольклорист, професор Іван Денисюк (есей “Торжество святого Збору” — про семантику Різдва).
Церква називає Ісуса Христа Сонцем Правди і Справедливості. З IV століття замість бога сонця християни Рима почали вшановувати Різдво Сонця-Богочоловіка. На Росії і на наших теренах Різдво Ісуса святкується за календарем імператора-язичника Юлія Цезаря (юліанський календар). Вдумайтесь! Попри зміну його в 1582 році на григоріанський (через прозаїчні математично-астрономічні мотиви — а нині різниця у часі між двома календарями набігла до 13 днів). Тоді зміна календаря Папою Григорієм ХІІІ принципово не була сприйнята православними через взаємні анафеми ієрархів. Нині ж більшість православних церков, зокрема материнська Константинопольська церква, святкують Різдво за григоріанським календарем. До слова, зверніть увагу на різницю не тільки у часі, а й у рівні життя народів у двох календарних вимірах.
Щороку 24 грудня, мабуть, не тільки у мене виникає когнітивний дисонанс і логічне запитання: чому? Ради чого, кого? Запитання не суто конфесійне чи теологічне. Воно задавнено риторичне: чому глобальне християнське свято святкується за різними календарями? Запитання насамперед до ієрархів, але ж і до кожного, хто вважає себе християнином. Здоровоглуздим. Ми живемо смислами нової ери? Втім, воно (запитання), на жаль, надто політизоване. Ба майже приватизоване. Принаймні таким уявляється. За поребриком.
Сподіваюся, автокефалія і благодатне спілкування з материнською Константинопольською церквою врегулює проблему роздвоєння особистості у більшості українців та їхніх церковних ієрархів й ідея національної соборності, державності конкретизується у практичному вимірі. Тоді ж і відбудеться торжество святого збору.
Але Різдво Богочоловіка внесло свої смисли у традицію. Історія стала реально сакральною. Промисел Творця реалізується наживо. Слово стало плоттю. І викупною жертвою. Різдво стосується вже не роду, етносу, а кожного. Преображення кожного. Через співчуття, милосердя, любов. До упосліджених, гнаних, голодних… Усі бо знають, кому уготовано Царство небесне… і одкривається Небо Різдва.
P. S. Напередодні Різдвяних свят і Нового року хочеться вірити у хороше, у чудо, що все буде добре. У всіх. Багаті поділяться з неімущими своїм добром, накопиченим у результаті непомірних зусиль. А хитромудрі українці, святкуючи Різдво двічі, наче примножать шанси хорошого. Правда, куди подіти колективне злостиве, заздрісне, жлобське, олживе, лукаве?.. Куди подіти “невмирущих” ретрансляторів цього колективного? Хіба би як роса на сонці…
Тож Веселих Свят! Сонце Правди родилося! Славімо Його добрим чином!
Шануймося!

Від редакції: власне у контексті Різдвяних свят — пісня “Небо Різдва” — за авторством Володимира Карачинцева (слова) і Андреа Пінто (музика, виконання) представляє Різдво очима безхатька. Редакція приєднується до творчого дуету і разом з ним зичить усім Веселого Різдва і Щасливого Нового року!
https://www.youtube.com/watch?v=-s9Ah7nY7L8&list=OLAK5uy_nA1uomjffEKDkyxMew_xZb4g8NrpVI8Ww
відеокліп: https://www.youtube.com/watch?v=wnbJ7CCniNQ&fbclid=IwAR0ggBv25TKWMclqftCRRRGQPpMuyXDD49YlTnfPR4mTYxxN2_1O_m16j90

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment